Ухвала суду № 61688432, 27.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року м. Київ К/800/9737/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Черпіцької Л.Т., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС, третя особа: ГУ Державного казначейства України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, третя особа: ГУ Державного казначейства України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви від 24.07.2015 року № 330, зобов’язання скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 29042,95 грн. за митною декларацією № 504070000/2014/006174 від 11.11.2014 року шляхом перерахування даних коштів на поточний рахунок ТОВ “Техноторг”.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що відповідач в порушення ст. 301 Митного Кодексу України, ст. 43 ПК України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної Митної служби № 618 від 20.07.2007 року не надав висновок для повернення надмірно сплаченого податку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо нескладання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви від 24.07.2015 року № 330; зобов'язано Миколаївську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ "Техноторг" надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 29042,95 грн. за митною декларацією № 504070000/2014/006174 від 11.11.2015 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" п/р № 26000140036 відкритий у ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями Миколаївська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 року по справі № 814/3633/14 визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митницї ДФС від 10.11.2014 року № 504070000/2014/000021/2 про коригування митної вартості товару заявленої ТОВ "Техноторг".

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

24.07.2015 року позивач звернуся до митниці із заявою від 24.07.2015 року № 330 про повернення надмірно сплаченого податку відповідно до ст. 301 МК України та розділу ІІІ " Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами", затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618.

Відповідач надав відповідь від 20.08.2015 року, якою було відмовлено у поверненні надмірно сплаченого податку, оскільки рішенням суду не встановлена сума надмірно сплачених митних платежів та відсутнє зобов'язання митниці повернути з Державного бюджету будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.

Як вбачається із зазначеного листа, митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків, а єдиною підставою для відмови позивачу в поверненні коштів є посилання на те, що питання повернення коштів позивачу з відповідного рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області у сумі переплати податку на додану вартість постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 року не вирішувалось. Зокрема, митниця зазначає, що предметом судового розгляду по справі № 814/3633/14 не було питання повернення коштів. Крім того, повернення коштів здійснюється виключно органами Держказначейства, а задоволення позову в такий спосіб є втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог та протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо не надання відповідного висновку про повернення коштів, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем усіх передбачених законодавством вимог для повернення надмірно сплаченого мита.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з розділом ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603.

До заяви додаються: аркуші з позначенням «3/8» комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач виконав усі передбачені законодавством вимоги для повернення надмірно сплаченого мита.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

В свою чергу рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Здійснивши системний аналіз зазначених норм, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Як встановлено судом, факт сплати позивачем надмірних митних платежів встановлений рішенням суду, що набрало законної сили, яким, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач у передбаченому чинним законодавством порядку звернувся до митного органу із відповідною заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів шляхом їх зарахування як передоплата.

У той же час, митним органом не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготування вищевказаного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та пришли до правильного висновку про нявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: