Ухвала суду № 61688430, 27.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року м. Київ К/800/21319/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Черпіцької Л.Т., Голяшкіна О.В.,

При секретарі: Зубенка Д.В.

За участю представника позивача - Фролова Д.С., представників відповідача - Гера Г.Г., Шаповал С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" до Державної служби геології та надр України про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и л а:

ТОВ "АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними рішення Державної служби геології та надр України про повернення заяв з доданими до них документами ТОВ "АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, подані у лютому 2016 року, зобов'язати Державну службу геології та надр України розглянути ці заяви ТОВ "АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на видачу спеціальних дозволів на користування надрами, а також зобов'язати відповідача прийняти рішення про видачу Товариству спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, згідно поданих у лютому 2016 року заяв.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2016 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними відмови Державної служби геології та надр України у видачі товариству з обмеженою відповідальністю "АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 10.02.2016 № 10-02/5; Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківськкому районі Миколаївської області, в 120 км на південних захід від м. Жовті Води та в 65 км від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 24.02.2016 №24-02/2; Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт. Абрузинка; Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/4; Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/6; зобов'язано Державну службу геології та надр України видати товариству з обмеженою відповідальністю "АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" спеціальні дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Михайлівської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, за 5 км на південний захід від с. Миколаївка, за 40 км на захід від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 10.02.2016 № 10-02/5; Сафонівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться у Казанківському районі Миколаївської області, в 120 км на південних захід від м. Жовті Води та в 65 км від м. Кривий Ріг згідно з поданою заявою від 24.02.2016 №24-02/2; Садової площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в Арбузинському районі Миколаївської області, в 40 км на південний схід від м. Первомайськ та в 6 км на північний захід від районного центру смт. Абрузинка; Новогурівської ділянки уранових руд на 5 років, що знаходиться в Криничанському та П'ятихатському районах Дніпропетровської області згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/4; Сурської площі уранових руд на 5 років, що знаходиться в 30 км на південний захід від м. Дніпропетровськ згідно з поданою заявою від 25.02.2016 № 25-02/6. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "АТОМНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" 10-го, 24-го та 25-го лютого 2016 року подало до Державної служби геології та надр України п'ять заяв щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, по п'яти ділянках уранових руд.

За наслідками розгляду зазначених заяв Державна служба геології та надр України листами № 7739/13/12-16, № 7743/13-12-16, № 7741/13/12-16, № 7740/13/12-16, № 7742/13/12-16 від 22.04.2016 року повідомила про те, що 12.04.2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2016 № 277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», внаслідок чого, діючий Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок) не передбачає процедуру надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону, зокрема, у разі геологічного вивчення, в тому числі, дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію), що було визначено підпунктом 8 пункту 8 попередньої редакції цього Порядку.

Вказані заяви з доданими до них документами були повернуті позивачеві для вирішення питання подальшого розгляду.

Вважаючи вказані дії протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду належним чином правомірність своїх дій та рішень, в той час, як позивач свої доводи обґрунтував і довів у повній мірі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року (далі - Порядок № 615).

Згідно із пп. 8 п. 8 Порядку № 615 (в редакції, що діяла на момент звернення позивача із заявами на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону) без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

Абзац 24 пункту 8 Постанови № 615 (в редакції від 19.01.2016 року) передбачав, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.

Відповідно до п. 9 Постанови № 615 (в редакції від 19.01.2016 року) надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з відповідними обласними радами, Мінприроди, Держгірпромнаглядом.

Для цього Держгеонадра, не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді погоджувальним органам та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатом розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - п'ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилаються органу, який видає дозвіл.

Відповідно до Інструкції про організацію роботи надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженої наказом Держгеонадр Укрпаїни від 26.07.2011 року № 42 (далі - Інструкція), після оформлення позитивного висновку Геоінформу України Управління ліцензування готує робочий примірник дозволу, який опрацьовується та погоджується в межах компетенції структурними підрозділами Держгеонадр та вчноситься на розгляд Кромісії з питань надання дозволів.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем отримано позитивний висновок ДНВП «Геоінформ України» на подані відповідачу документи.

З огляду на наведене, дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, яка звернулась за одержанням дозволу, а входять до процедурної компетенції Державної служби геології та надр України, і на збільшення 60-денного терміну ніяким чином не впливають.

Так, позивачем 10-го, 24-го та 25-го лютого 2016 року були подані відповідачу документи, передбачені для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до діючого на той час п. 8 Порядку № 615. Зазначені заяви були подані на підставі того, що позивач є орендарем цілісного майнового комплексу.

Крім того, 21.03.2016 року позивачем по кожному з пакетів документів було самостійно надано додаткові документи.

Зазначені пакети документів були повернуті позивачу без розгляду, оскільки, як зазначив відповідач, 12.04.2016 року втратив чинність пункт 8 Порядку № 615, який передбачав процедуру надання дозволів без проведення аукціону.

В касаційній скарзі та доповненнях до касаційної скарги, відповідач зазначає, що оскільки на момент розгляду документів, поданих позивачем для отримання дозволу, положення пп. 8 пункту 8 Порядку № 615, на підставі якого судом зобов'язано видати позивачу спеціальні дозволи на користування надрами втратили чинність, Державною службою геології та надр України правомірно було повернуто надані позивачем пакети документів без розгляду.

Крім того, в судовому засіданні представниками відповідача на запитання суду було надано відповідь, що на сьогоднішній день позивач позбавлений можливості отримати спеціальні дозволи на користування надрами без проведення аукціону, оскільки на сьогодні не передбачено процедури надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано користувачу в оренду (концесію).

Разом з тим, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів; та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Враховуючи, що всі необхідні для отримання спеціального дозволу на користування надрами документи були подані позивачем у лютому 2016 року, а саме в період дії пп. 8 п. 8 Порядку № 615, який передбачав отримання такого дозволу без проведення аукціону, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення нормативно-правових актів, що діяли на момент їх виникнення.

Що стосується доводів касаційної скарги та доповнень до неї, з приводу того, що зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу спеціальних дозволів на користування надрами є формою втручання в його дискреційні повноваження, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з частиною1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Разом з тим, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи зазначене, а також те, що судами було надано оцінку діям та рішенням відповідача щодо повернення позивачу заяв з доданими до них документами, та визнано їх протиправними, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обрав правильний спосіб захисту порушеного права позивача, зобов'язавши відповідача видати позивачу спеціальні дозволи на користування надрами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та пришли до правильного висновку про нявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: