Ухвала суду № 61688319, 27.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 вересня 2016 року м. Київ К/800/21612/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, дільничного інспектора міліції старшого лейтенанта міліції Дерій Дениса Валерійовича, начальника дільничних інспекторів майора міліції Лисюка Володимира Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив :

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову про визнання факту бездіяльності дільничного інспектора міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Дерія Д.В., начальника дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві майора міліції Лисюка В.М., Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, зобов'язання Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві скласти адміністративний протокол відносно ОСОБА_4 та доставити правопорушника до Дарницького районного суду м. Києва для притягнення останнього до адміністративної відповідальності згідно із законом, надання письмової, належним чином посвідченої відповіді, скільки часу закон дає дільничному інспектору міліції на складання адміністративного протоколу за статтею 173 КУпАП (два чи три місяці з моменту вчинення правопорушення).

Судами встановлено, що 24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві із заявою про вчинення відносно нього хуліганства ОСОБА_4, яке мало місце по АДРЕСА_1 поблизу приміщення Дарницького районного суду м. Києва та виразилося у застосуванні нецензурної лайки у громадському місці. Заступник начальника Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві - начальник відділу громадської безпеки - Курач С.Ю. наклав резолюцію про необхідність проведення перевірки викладених у заяві обставин для прийняття остаточного рішення та 28 жовтня 2015 року доручив виконання матеріалу дільничному інспектору міліції відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Дерію Д.В. Дільничним інспектором міліції Дерієм Д.В., в повноваження якого входили перевірка та дослідження всіх обставин справи, не встановлено наявність інших свідків та очевидців вказаної події (доказів), які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та прийнято рішення про розгляд заяви ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про звернення громадян». В подальшому матеріали списано до справи Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві і 07 листопада 2014 року заявнику надана відповідь, яку відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про звернення громадян» позивачем у встановленому порядку не оскаржено.

14 листопада 2014 року позивач повторно звернувся до Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві із заявою аналогічного змісту, однак зазначив у ній ще одного свідка конфлікту - ОСОБА_6 Ознайомившись із заявою позивача, начальник Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Лисков С.О. наклав резолюцію про необхідність проведення перевірки викладених у ній обставин для прийняття остаточного рішення, виконання матеріалу 15 листопада 2015 року доручив дільничному інспектору міліції відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Дерію Д.В., який в ході проведення перевірки допитав ОСОБА_8, яка підтвердила пояснення позивача, та свідка ОСОБА_6, який повідомив, що був свідком зазначеного конфлікту. Після дослідження всіх обставин справи не встановлено ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та розглянуто заяву позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян», матеріали списано до справи Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та 11 грудня 2014 року заявнику надано відповідь, яку відповідно до статті 24 Закону України «Про звернення громадян» позивачем у встановленому порядку не оскаржено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки належних доказів факту бездіяльності дільничного інспектора міліції та начальника дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві позивачем не надано, то і підстав для складення адміністративного протоколу відносно ОСОБА_4 та доставлення його до Дарницького районного суду м. Києва для притягнення до адміністративної відповідальності згідно із Законом немає. При розгляді заяви позивача Дерій Д.В керувався статтею 251 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

До того ж, позивач є представником ОСОБА_8 у цивільному процесі, в якому ОСОБА_4 є відповідачем, між сторонами склалися конфліктні відносини на підґрунті особистих, неприязних стосунків і вони можуть бути зацікавленими особами у притягненні ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, тому пояснення вказаних осіб обґрунтовано сприйняті критично дільничним інспектором міліції Дерієм Д.В. Крім того, не здобуто доказів на підтвердження того, чи взагалі мало місце порушення громадського порядку, а не відбулася конфліктна ситуація сторін судового процесу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності начальника дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Лисюка В.М., який, на думку позивача, вчинив бездіяльність при виконанні своїх повноважень, оскільки мав можливість притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, суди виходили з того, що відповідно до вимог статті 38 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду. Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відбувся 24 жовтня 2014 року, а начальник дільничних інспекторів майор міліції Лисюк В.М. наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві № 397 о/с призначений на посаду начальника відділу дільничних інспекторів міліції Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві лише 31 січня 2015 року, тобто відповідно до вимог статті 38 КУпАП перебуваючи на посаді начальника не міг притягти ОСОБА_4 до відповідальності, оскільки на момент його призначення сплили терміни притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Висновки, складені за результатами розгляду заяв позивача, вивчені заступниками начальника районного управління та затверджені ними, що свідчить про обґрунтованість їх складення та правильність прийнятого рішення, що і є контролем з боку керівництва районного управління за розглядом заяв відповідно до вимог чинного законодавства, тому в даному випадку відсутній і факт бездіяльності Дарницького районного управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.

Крім того, позивач після отримання відповідей на свої заяви, у разі незгоди з прийнятим рішенням, двічі мав можливість оскаржити їх, однак в ході розгляду справи по суті, не надав жодного доказу щодо притягнення посадової особи до відповідальності відповідно до статті 24 Закону України «Про звернення громадян» за змістом якої, у разі порушення законодавства про звернення громадян, особи винні у порушенні цього закону несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Вимоги касаційної скарги мотивує тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що висновки, які складав дільничний інспектор міліції Дерій Д.В., в порушення статтей 251, 252 КУпАП є не повними, що вказує на його протиправну бездіяльність.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, дільничного інспектора міліції старшого лейтенанта міліції Дерій Дениса Валерійовича, начальника дільничних інспекторів майора міліції Лисюка Володимира Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак