Ухвала суду № 61688104, 15.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2016 р. м. Київ К/800/27649/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Леонтович К.Г.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування припису,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування припису головного державного інспектора контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду по Південному регіону інспекції ДАБК у Житомирській області Коровченка С.М. від 17.02.2014 №107.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного припису як такого, що прийнято за відсутності у відповідача повноважень на винесення обов'язкових для виконання приписів про зобов'язання демонтувати зведену будівлю, оскільки порядок знесення самочинно збудованих визначений статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Одночасно з викладеним, 23.05.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, яка мотивована настанням факту смерті ОСОБА_2, на підтвердження чого надано копію свідоцтва про смерть від 22.03.2016 серії НОМЕР_1.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, та закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.07.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області винесено припис №44, яким зобов'язано ОСОБА_2 усунути порушення, що полягають у самовільному будівництві будівлі під житло з вбудованими господарськими приміщеннями без відповідних дозвільних документів по АДРЕСА_1 шляхом оформлення дозвільної документації з будівництва вказаного об'єкта, термін виконання 6 місяців (до 25.01.2014 року).

17.02.2014 на підставі заяви ОСОБА_3 від 04.02.2014 та з метою перевірки виконання припису інспекції ДАБК у Житомирській області від 26.07.2013 №44, головним державним інспектором контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду по Південному регіону інспекції ДАБК у Житомирській області Коровченком С.М. проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва будівлі під житло з вбудованими господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено, що по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 самовільно проведено будівництво будівлі під житло з вбудованими господарськими приміщеннями без відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт (відсутнє повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозвіл на виконання будівельних робіт), що є порушенням вимог. ст.ст.28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", вимог ст.31, п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимог ч.2 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Відстань між існуючим житловим будинком громадянки ОСОБА_3 та спорудженою будівлею складає 2,5 м., що порушує санітарні і протипожежні вимоги ДБН 360-92**: п.3.25а*, табл.3.2а та табл.1 додатка 3.1. Також за результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 не виконав вимоги припису інспекції ДАБК у Житомирській області №44 від 26.07.2013 року, а саме: не оформив дозвільну документацію на будівництво ( не отримав будівельний паспорт забудови земельної ділянки та не подав повідомлення про початок будівельних робіт до інспекції ДАБК у Житомирській області), чим порушив вимоги ч.4 п.3-а ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимоги п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553. Вказане підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 17.02.2014.

17.02.2014 Інспекцією ДАБК у Житомирській області видано припис №107, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати зведену будівлю під житло з вбудованими господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1 до 17.05.2014 року.

Вказуючи на протиправність припису від 17.02.2014 №107, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності оскаржуваного припису як такого, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, за наявності підстав для його прийняття.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат пов'язаних з таким знесенням.

Аналіз наведених положень свідчить про наявність у відповідача повноважень на винесення обов'язкового до виконання припису, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою. При цьому, орган державно-архітектурно будівельного контролю має право вимагати демонтувати самовільно зведену будівлю в межах винесеного припису. Вказане також не перешкоджає суб'єкту владних повноважень реалізувати своє право на звернення до суду в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

За вказаних обставин, позиція судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є обґрунтованою.

Одночасно з викладеним, відповідно до пункту 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Копією свідоцтва про смерть від 22.03.2016 серії НОМЕР_1 підтверджується факт смерті ОСОБА_2.

Враховуючи викладене, зважаючи на законність судових рішень судів попередніх інстанцій, виходячи із наявності підстав для закриття провадження у справі, передбачених пунктом 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання законних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 220, 222, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року визнати такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування припису - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: