Ухвала суду № 61687933, 13.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року м. Київ К/800/9290/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2016 року

у справі №820/8403/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Термоізоляція» (надалі - ПАТ «Термоізоляція»)

до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - ГУ ДКС у Харківській області, Центральна ОДПІ м. Харкова)

про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, -

встановив:

В серпні 2015 року ПАТ «Термоізоляція» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова від 14.04.2015 року №0002410501 та №0002421501; зобов'язати Центральну ОДПІ м. Харкова подати ГУ ДКС України в Харківській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнути на користь ПАТ «Термоізоляція» з Державного бюджету України спірну суму заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центральної ОДПІ м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у зв'язку з тим, що наведені апелянтом обставини щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнано судом неповажними.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Центральна ОДПІ м. Харкова звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи до цього ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України особам апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з ч.4 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 11.02.2016 року залишив апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова без руху та надав строк для подачі заяви для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 02.10.2015 року терміном тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання додаткових пояснень з приводу поважності пропуску строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в обґрунтування поважності строку на апеляційне оскарження заявник апеляційної скарги, яка згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції одержана судом першої інстанції 08.02.2016 року, посилається на те, що ним 12.10.2015 року вже подавалася апеляційна скарга на зазначене рішення суду першої інстанції. Однак, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 року, в якому зазначає про те, що згідно довідки ГУ ДФС у Харківській області №165/20-40-05-73 від 14.12.2015 року до ДФС України направлено листа з проханням виділення коштів для територіальних органів ДФС у Харківській області для сплати судового збору на 2016 рік, копію якого долучено до поданої заяви. Також скаржником зазначено, що ним усунуто підстави, які зумовили повернення поданої в строки первісної апеляційної скарги.

Зазначені обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження було визнано судом апеляційної інстанції неповажними, оскільки відповідач вже скористався правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тоді як ніщо не перешкоджало відповідачу усунути недоліки при первинному поданні апеляційної скарги, яка була подана у встановлений положеннями ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України строк, у зв'язку з чим ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше.

Податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Слід також зазначити, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в ухвалі від 29.04.2016 року у справі № 2а/0370/2508/11.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центральної ОДПІ м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року по даній справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Таким чином судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, а тому підстав для перегляду ухвали з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун