Ухвала суду № 61687492, 28.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 489/2446/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.06.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку раніше призначеної пенсії є неправомірними, оскільки порушують його конституційні права на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Крім того, звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів не допускається.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.06.2016 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеної пенсії та скасовано рішення управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 22.04.2016 р. за № 28/2. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами і доповненнями в редакції від 01.01.2008 р., що діяла на час призначення їй пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, згідно Довідки прокуратури Миколаївської області №18/81 вих-16 від 19.04.2016 р. та здійснити відповідні виплати з 01.05.2016 р.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 04 березня 2008 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва та йому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від середнього заробітку.

У зв'язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 р., позивач 22.04.2016 р. звернувся до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва УПФУ із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Миколаївської області від 19.04.2016 року за № 18-81 вих-16.

Однак Рішенням УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва за № 28/2 від 22.04.2016 р. позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», при цьому редакція зазначеної статті змінювалась.

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення мені пенсії, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року передбачено право на перерахунок вже призначеної пенсії при наявності зазначених у цьому пункті підстав, а саме - призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову за № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», згідно якої були підвищені на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Таким чином, згідно внесених до Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 змін, була підвищена заробітна плата працівників прокуратури.

В свою чергу, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (Закон N 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 р., внесено зміни до статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», і зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, тобто з 1 жовтня 2011 року положення ч.1 ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Приписами частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 зазначеного вище Закону України передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Слід зазначити, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VІІ від 27.03.2014 також було внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 01.05.2014 року, а саме, було змінено у відсотках розмір пенсії, що призначається відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Однак, у зв'язку з прийняттям вказаного Закону встановлені ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» порядок та умови перерахунку пенсій прокурорам і слідчим також не змінювались.

Слід зазначити, що згідно із ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 року зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що на даний час жодним нормативно-правовим актом не заборонено проведення перерахунку пенсії, а у зв'язку із внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 була підвищена заробітна плата працівників прокуратури, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії на підставі положення п. 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII з огляду на наступне.

Згідно положень п. 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.

Право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Щодо доводів апелянта, що судом протиправно було стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на користь ОСОБА_1 судового збору, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 87 судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір, постановою суду позовні вимоги були задоволені то судом у відповідності до ст.94 КАС України правомірно було присуджено всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15.06.2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик