Ухвала суду № 61687462, 28.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 р.

м.Одеса

Справа № 815/1151/15

Категорія: 8.3.5

Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Іллічівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Аквавітекс" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Аквавітекс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001302100, №0001292100 від 17.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки в акті перевірки не визначено, які саме норми законодавства були порушені позивачем.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Аквавітекс" задоволено частково. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення №0001302100 від 17.11.2014 року в частині нарахування штрафу у сумі 23100 гривень, скасовано податкове повідомлення-рішення №0001292100 від 17.11.2014 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не з’явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 року провадження по справі було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України по суті адміністративну справу №815/5510/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року провадження по справі поновлено на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.05.2016 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області по справі №815/5510/14 залишено без задоволення.

27.09.2016 року до суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Аквавітекс" вх.№13605 про заміну первиного відповідача ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області на належного Іллічівську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Згідно постанови КМУ від 04.11.2015 року №892 ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області було реорганізовано шляхом приєднання до Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне товариство "Аквавітекс" та здійснив заміну відповідача на його правонаступника Іллічівську об’єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ у Овідіопольському районі було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «СП «Аквавітекс», код ЄДРПОУ 25040503 з акцизного податку за квітень, травень, червень 2014 року, за результатом якої був складений акт від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503 (а.с.14-17).

Зазначеним актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з акцизного податку у сумі 1245668,35 грн. Вказане порушення обґрунтовується тим, що актом перевірки від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503 встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з акцизного податку у сумі 1245668,35 грн. за квітень, травень, червень 2014 року та за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0 у загальній сумі 1245668,35 грн.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503, позивач надав відповідачу заперечення до акту від 07.11.2014 року №425, у яких зазначив, що ним повністю сплачено всі суми узгодженого податкового зобов’язання з акцизного податку за звітний податковий період 30.05.2014 року, 30.06.2014 року, 30.07.2014 року, 24.07.2014 року (а.с.18-20).

Разом з тим, на підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у Овідіопольському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0001302100, яким ТОВ «СП «Аквавітекс» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 46592,35 грн. (а.с.21) та №0001292100, яким «СП «Аквавітекс» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 155948,97 грн. (а.с.22).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся із скаргою від 01.12.2014 року № 452 до Головного управління ДФС Одеській області (а.с. 23-25), за результатами розгляду якої рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 24.12.2014 року № 216/10/15-32-10-02-07 податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0001302100, №0001292100 залишені без змін, а скарга без задоволення (а.с. 26-28).

Листом від 15.01.2015 року №19 ТОВ «СП «Аквавітекс» звернулось із скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с. 29-31), яка була залишена без розгляду на підставі п.56.7 ст. 56 ПК України.

З акту перевірки вбачається, що при перевірці перевіряючи ми особами було використано декларацію акцизного податку за квітень, травень, червень 2014 року та податкове повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Кодексу камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 222.1.1 п.222.1 ст.222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Відповідно до п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2014 року в установленому законодавством порядку позивач подав до ДПІ в Овідіопольському районі податкову декларацію з акцизного податку за квітень 2014 року, відповідно до якої платником самостійно нараховано «усього податкових зобов’язань» у розмірі 1063,45 грн. (а.с. 92-96).

Граничний термін сплати 30.05.2014 року. Згідно платіжного доручення від 25.06.2014 року №825 погашено платіж у сумі 1700 грн. з урахуванням граничного терміну сплати з простроченням до 30 календарних днів.

На підставі ст. 126 ПКУ відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (1063,5*10%= 106,35).

20.06.2014 року позивачем було подано декларацію №9035593011 за період травень 2014 року, відповідно до якої позивачем самостійно нараховано «усього податкових зобов’язань» у розмірі 518661,06 грн. (а.с.88-91). Граничний термін сплати 30.06.2014 року. З урахуванням наявної переплати у розмірі 284801,9 грн. 30.06.2014 року відповідно до п.87.9 ст.897 ПКУ частину самостійно визначених, але не сплачених податкових зобов’язань за декларацією №9035593011 було погашено за рахунок наявної переплати (518661,06-284801,9=233859,16).

Разом з тим, остаточно суму заборгованості погашено 29.07.2014 року за платіжними дорученнями: від 29.07.2014 року №978 на суму 112000 грн., з простроченням до 30 календарних днів, та відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (112000*10%=11200); від 30.07.2014 року №983 на суму 121860 грн., з простроченням до 30 календарних днів, та відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (121859,2*10%=12185,9).

21.07.2014 року позивачем подано декларацію №9042070840 за період червень 2014 року, якою позивачем самостійно нараховано «усього податкових зобов’язань» у розмірі 486879,23 грн. (а.с.84-87). Граничний термін сплати 30.07.2014 року. Податковий борг погашено за наступними платіжними дорученнями: від 29.09.2014 року на суму 500000, із якої погашено податкового боргу на суму 216113,48 грн., з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу (216113,48*20%=43222,7); від 30.09.2014 року №309 на суму 88000 грн. з простроченням до 30 календарних днів, та відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (88000*20%=17600).

24.07.2014 року у картці обліку розрахунків платника податків поновлено податковий борг за податковим повідомленнямрішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0. Як пояснив відповідач, за результатами судового оскарження ТОВ «СП «Аквавітекс» податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0 у задоволені позову відмовлено, а ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.05.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «СП «Аквавітекс» залишено без задоволення. Відповідач повідомив, що зазначена ухвала по справі №2а/1570/6841/2011 була отримана та опрацьована ДПІ у підсистемі «Облік платежів» 24.07.2014 року, що потягло за собою автоматичне внесення сум за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0 у картку особового рахунку як узгоджених, але не сплачених сум податкових зобовязань.

Вищезазначена сума податкового боргу була погашена згідно платіжних доручень: від 30.07.2014 року №989 на суму 231000 грн. з простроченням до 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (231000х10%=23100); від 25.09.2014 року №1281 на суму 132820 з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (132820*20%=26564); від 26.09.2014 року №1291 на суму 101982 грн. та №1287 на суму 50000 грн., разом на суму 151982 грн. з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (151982*20%=30396,4); від 29.09.2014 року №1294 на суму 30000 грн. з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (30000*20%=6000); від 30.09.2014 року №1295 на суму 233000 грн., із якої погашено податкового боргу на суму 160829,35 грн. з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (160829,35*20%=32165,87) та на суму 72170,64 грн., при цьому штрафна санкція автоматизованою інформаційною системою не застосовується; від 29.09.2014 року №306 на суму 500000 грн., із якої погашено податкового боргу на суму 281145,46 грн. штрафна санкція не застосовується. За платником рахується переплата у сумі 218854,54 грн., яка після сплати пені у сумі 2741,06 грн. іде на погашення податкового боргу за декларацією №9042070840.

Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 року №815/5510/14 позов ТОВ «СП «Аквавітекс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задоволено частково, зобов’язано відповідача визнати безнадійним та списати податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0 (а.с.34-38). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову від 04.02.2015 року суду першої інстанції залишено без змін (а.с.39-43).

Крім того ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 р. провадження по справі було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України по суті адміністративну справу №815/5510/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.05.2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області по справі №815/5510/14 залишено без задоволення.

В своїй ухвалі касаційний суд дійшов висновку, що строк стягнення податкового боргу з позивача сплинув 23.06.2014р., після набрання чинності постанови Вищого адміністративного суду України від 23.06.2011 по справі № 2-а-45/07, тому сума податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0051352301/0 від 05.07.2007р. є безнадійним податковим боргом та визнається такою, що підлягає списанню у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.101.1 ст.101 Податкового кодексу України списанню підлягає податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Згідно п.п.101.2.3 п.101.2 ст.101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Як встановлено п.101.5 ст.101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1034, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1429/18724, в редакції, чинній з 25.01.2013 року, затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі за текстом – Порядок).

Згідно п.2.1.3 вказаного Порядку під терміном «безнадійний» податковий борг слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Кодексу.

Пунктом 3.1 Порядку встановлено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: на підставі даних автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно п.3.2 Порядку, днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Відповідно до п.4.4 Порядку, в інших випадках, передбачених, зокрема, підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган державної податкової служби здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пунктів 4.2, 4.3 розділу IV цього Порядку.

Пунктом 4.3 Порядку встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом та/або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Згідно ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, з моменту набрання чинності постанови Вищого адміністративного суду України від 23.06.2011 року, податкові зобов’язання, донараховані позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення № 0051352301/0 вважаються узгодженими.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час визначення відповідачем грошових зобов’язань позивача, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом – Закон № 2181-ІІІ) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.5.2.4 ст.5 Закону № 2181-ІІІ, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У відповідності до п.15.1.1 ст.15 Закону № 2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.15.2.1 ст.15 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

На момент узгодження грошового зобов’язання, визначеного позивачу органом державної податкової служби у податковому повідомленні-рішенні №0051352301/0 від 05.07.2007 року з моменту узгодження податкового зобов’язання починаючи з 23.06.2011 року, строк для стягнення боргу з боржника у податкового органу становив 1095 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкової заборгованості з ТОВ «СП «Аквавінтекс» в сумі 1367384,96 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року № 0051352301/0 лише 11.09.2014 року, в той час як строк давності закінчився 23.06.2014 року. Наявність інших судових спорів, які були розглянуті стосовно спірних правовідносин у 2012-2014 роках ніяким чином не перешкоджало відповідачеві звернутися з позовом до суду про стягнення заборгованості по узгодженому податковому зобов’язанню.

Таким чином, протягом встановленого законом строку - 1095 днів відповідач не вжив заходів щодо стягнення з позивача податкового боргу згідно податковому повідомлення-рішення №0051352301/0 від 05.07.2007 року, а тому податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0001292100, яким «СП «Аквавітекс» зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 155948,97 грн. та №0001302100 в частині штрафу у сумі 23100 грн. підлягають скасуванню, оскільки податковий борг визнаний у судовому порядку безнадійним та підлягає списанню у встановленому чинним законодавством порядку.

На думку судової колегії суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0051352301/0 від 05.07.2007 року, вважається безнадійним та підлягає списанню у встановленому чинним законодавством порядку.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Іллічівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик