КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/4823/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Вівдиченко Т.Р., Троян Н.М.,При секретарі:Гуменюк Т.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 31 травня 2016 року у справі за адміністративним Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» пред'явило позов до Київської міської митниці ДФС, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 100250005/2015/116771 від 30.11.2015; скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30.11.2015, прийняте Відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00132 від 30.11.2015, складену Відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 31 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справ та встановлено судом першої інстанції, 13.01.2015 між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) був укладений контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті та за цінами визначеними у п. 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).
02.03.2015 між позивачем і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) було укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2015 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом. Згідно тексту додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 до контракту підставою, що слугувала для зміни ціни товару була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).
30.11.2015 на виконання вимог зазначеного контракту, ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 25 992 скляних пляшок за ціною 11 346,48 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,44 дол. США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» декларантом (ТОВ «Навіс Груп»), 30.11.2015 до митниці (митний пост «Західний» Київської міської митниці ДФС) була подана вантажна митна декларація за № 1000250005/2015/116771 (далі - ВМД), митна вартість товару була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 30.11.2015 подано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 356961 від 16.11.2015; рахунок-фактуру (інвойс) № GE20150370 від 13.11.2015; пакувальний лист б/н від 13.11.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди № 1 від 02.03.2015, № 2 від 10.06.2015 і № 3 від 12.06.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 16.11.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 16.11.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003978 від 13.11.2015; інші некласифіковані документи (платіжні доручення, свіфти); лист-довідка IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 15.10.2015 № LТ32-303/1410 стосовно того, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є ексклюзивним дистриб'ютором продукції мінеральної води «Боржомі» на території України; лист IDS BORJOMI GEORGIA LLC від 27.03.2015 № LТ32-591/1503 з відомостями про страхування експортних вантажів; копію митної декларації країни відправлення С2670 від 18.11.2015; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100250005/2015/116771 від 30.11.2015.
На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару митним органом була висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно п. 4 ст. 53 зазначеного Кодексу.
На виконання запиту митного органу від 30.11.2015 декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі ВМД № 1000250005/2015/116771 разом із супровідним листом № 30-001 від 30.11.2015 були подані такі документи: інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними); розрахунок ціни (калькуляцію); вантажну митну декларацію країни-відправника товару; експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати № ОЭ-8/427 від 06.11.2015 з питання визначення ринкової вартості станом на 05.11.2015; інформаційний лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 26.03.2015 № LT32-589/1503 щодо собівартості мінеральної води «Боржомі»; лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 27.03.2015 № LT32-591/1503 з питання страхування експортних вантажів; лист-довідку ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 15.10.2014 № LT32-303/1410; прайс-лист виробника, діючий з 02.03.2015; копію відкритого полісу страхування вантажу № 00837від 28.01.2015; платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів; лист ДП «Держзовнішінформ» № 11/653 від 04.06.2015 з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту; копії довіреностей ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі», виданих певним особам на право підписання документів від імені компанії.
Стосовно вимоги митниці надати довідкову інформацію про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, декларант позивача вказав на неможливість надання таких документів з таких причини: «зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія), то станом на сьогодні надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим».
За результатами дослідження наданих декларантом документів Митний пост «Західний» відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на наступні обставини: «Подані для здійснення митного контролю документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, неподання основних та додаткових документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст.. 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженої ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, зокрема: відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів. Разом із тим, виходячи з того, що покупець товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди № 1 до контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, в якому ціна товарів, і як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість; у відкритому полісі страхування зазначено «страховий період 28.01.2015-04.03.2015», таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару, наданий прас-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується навіть у мережі Інтернет; декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено у листі, зокрема, у листі зазначено, що декларантом надано розрахунок ціни (калькуляції), але до митного оформлення її не надано».
З урахуванням наведених висновків Митним постом «Західний» прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30.11.2015 (надалі - рішення № 100250005/2015/000076/2), за яким задекларована позивачем митна вартість товару в розмірі 11 436,48 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту складала 273 156,39 грн.) за 25 992 скляних пляшок води мінеральної «Боржомі» ємністю по 0,5 л за 0,44 дол. США була відкоригована відповідачем до вартості 13 255,92 дол. США (тобто, за ціною 1,02 дол. США за скляну пляшку 0,5 л) з використанням другорядного методу - за резервним методом. Як зазначено в графі 33 такого рішення, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості для чого була використана наявна у митного органу інформація - інформація про митну декларацію позивача від 29.07.2015 № 100250002/2015/057525.
Того ж дня, Митний пост «Західний» у зв'язку з прийняттям рішення № 100250005/2015/000076/2 склав картку відмови № 100250005/2015/00132 в прийнятті митної декларації № 100250005/2015/116771 від 30.11.2015 (далі - картка відмови).
30.11.2015 товари були випущенні за ВМД № 100250005/2015/116845 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій відповідно до розд. Х Митного кодексу України.
08.02.2016 позивач керуючись нормою п. 8 ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської митниці ДФС України разом з супровідним листом № 108/4.1-16ц від 08.02.2016 додаткові документи (а саме: копію платіжного доручення № 54 від 04.12.2015 щодо оплати товару; копію виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC; копію виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копію розрахунку ціни (калькуляцію); експертний висновок № ОЭ-8/427 від 06.11.2015; копію угоди відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015).
У відповідь на вказаний лист позивача Київська митниця ДФС України надіслала товариству лист № 1401/10/26-70-25-02 від 24.02.2016, де зазначила, що в ході митного оформлення імпортованих товарів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» не виконало в повному обсязі вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
З урахуванням наведених висновків відповідач відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасування рішення № 100250005/2015/000076/2.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Згідно статті 52 Митного Кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
В силу приписів ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Частиною 1 ст. 53 МК України регламентовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
При цьому, документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України є : 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В той же час, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України №21-127а15 від 31.03.2015 митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Під час здійснення Київською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей шодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: продавець товару - IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є пов'язаними між собою особами. Так, міжнародна компанія IDS Borjomi Georgia International включає в себе IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна), які є її частинами. Декларантом не надано належні страхові документи.
Пунктом 4 частини І статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 16 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Пунктом 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року зазначено, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; б) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; в) вони є роботодавцем і працівником; г) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; е) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; ж) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; з) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; и) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Також частиною 17 статті 58 МК України, пунктом 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачено, що особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Так, IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є пов'язаними між собою особами в значенні частини 16 статті 58 Митного кодексу України, пункту 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, що підтверджується наступним.
Як вже було зазначено, IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» являються частинами однієї міжнародної компанії IDS Borjomi Georgia International.
З 26.02.2015 почав діяти додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання згідно з Законом України від 28.12.2014 № 73-VIIІ «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», що призвело до збільшення митних платежів, що повинні бути сплачені до Державного бюджету України суб'єктами господарювання, в тому числі і ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Базою оподаткування додатковим Імпортним митним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.
Після початку дії додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання, майже одразу 02.03.2015 між IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) була укладена додаткова угода № 1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, в якій ціна товарів та їх митна вартість були зменшені. У додатковій угоді зазначено про те, що у зв'язку із суттєвою девальвацією гривні, зниженням платіжної спроможності позивачів, а також тим, що в країні Покупця (Україні) склалася складана економічна ситуація та товар втрачає свою конкурентоспроможність ціна хозару була зменшена. Всі ці причини, по яким вартість товарів була зменшена не пов'язані з економічною ситуацією у країни виробника, зменшенням витрат на виробництво товару виробником, а пов'язані з економічною ситуацією в Україні, тому для конкурентоспроможності ціна товарів була знижена.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів приходить до висновку, що існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) вплинув на заявлену декларантом митну вартість, яка була зменшена згідно з додатковою угодою № 1 до Контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту передбачено умови поставки СІР Одеса Західна, уповноваженою особою декларанта були надані страхові документи, а саме страховий поліс № 00837 від 28.01.2015, угоду до страхового полісу № ICG/AG 15/026+1 від 04.03.2015, але не надані відомості про вартість страхування товарів за митною декларацією № 100250005/2015/116771 від 30.11.2015, які необхідні для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за вказаною митною декларацією. Також, колегія суддів звертає увагу, що декларантом надано додаткову угоду до договору страхування, однак не надано чинного страхового полісу.
Вказане також виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Таким чином, судом першої інстанції не враховано того, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Також суд першої інстанції не врахував того, що жодного банківського документа, який би стосувався даної конкретної поставки товару декларантом надано не було; відомості про вартість страхування товару, інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам також не була надана.
Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що оскільки в документах, які надані позивачем та його представниками до Київської митниці ДФС разом з митною декларацією № 100250005/2015/116771 від 30.11.2015 були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а в додатково наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів документах також були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з частиною 4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59, 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом митницею ДФС були проведені консультації, про що наявні записи в рішенні про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000076/2 від 30.11.2015.
Так, у рішенні про коригування митної вартості № 100250005/2015/000076/2 від 30.11.2015 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 року у справі № 21-354а13 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.01.2014 року у справі № К/800/28635/13.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 31 травня 2016 року задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 31 травня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову якою в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Троян Н.М.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Троян Н.М.
Вівдиченко Т.Р.
Судове рішення № 61687383, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/4823/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: