Постанова № 61687350, 29.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 876/6581/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Бадівської О.О.,

представника відповідача Шиби А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ТзОВ «Фішкомпані» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що на підставі акта перевірки №183/22-08/39290561 від 02.06.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152208 від 12.06.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на суму 140 080 грн.

Вважаючи, що висновки податкового органу стосовно безтоварності господарських операцій з контрагентами є необґрунтованим та спростовуються первинними документами, позивач просив:

визнати протиправним наказ № 316 від 13.05.2015 року про проведення перевірки;

визнати протиправним проведення перевірки і складення акта № 183/22-08/39290561;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.06.2015 року за № 0000152208;

виключити дані акта перевірки з інформаційних баз даних ДФС; зобов'язати відновити інформацію у інформаційних базах даних.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано прийнятий Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області наказ «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фішкомпані» від 13.05.2015 року за №316.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані», за результатами якої складено акт від 02.06.2015 року за №183/22-08/39290561.

Визнано протиправним та скасовано, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 року за №0000152208.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області виключити дані акта перевірки від 02.06.2015 року за №183/22-08/39290561 з інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України та відновити інформацію у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України про задекларовані податкові зобов'язання і податковий кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» за січень 2015 року, відповідно до поданої ним звітності.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що підприємством подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року 20.11.2014 №9067974988, в якій задекларовано податкове зобов'язання в сумі 7 092 372 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 встановлено завищення податкового зобов'язання від реалізації товарів в січні 2015 на суму 11 812 546,грн. контрагентам, які об'єктивно не могли бути покупцями, та одночасно занижено податкові зобов'язання від реалізації товарів невстановленим особам на таку ж суму. Вважає, що наслідком діяльності ТОВ «Фішкомпані» є виключно формування податкових зобов'язань контрагентів-покупців з метою формування у ланцюгах постачання-реалізації «пересортування» товарної номенклатури та їх кількості. Реальність господарських операцій позивача з його контрагентами в справі не підтверджена.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позивачу у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

В справі встановлено, що наказом відповідача за № 316 від 13.05.2015 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фішкомпані»» призначено проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень 2015 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фішкомпані» з питань правильності та повноти відображення показників в податковій декларації за січень 2015 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області було складено акт від 02.06.2015 року за №183/22-08/39290561, яким зафіксовано порушення позивачем вимог підп.48.5.1 п.48.5, п.48.7 ст.48, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 ПК України, завищено податкове зобов'язання від реалізації товарів у січні 2015 на суму 11812546 грн. 22 коп. та одночасно занижено податкові зобов'язання невстановленим особам на суму 11812546 грн. 22 коп.

Дана інформація відображена у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ІС «Податковий блок», що підтверджується витягом наявним в матеріалах справи.

Крім того, актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187 ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення р.19 декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 140080 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 року за №0000152208, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 140 080 грн. 00 коп.

Висновки контролюючого органу з приводу завищення від'ємного значення рядка 19 в декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 140080 грн. 00 коп. ґрунтуються на аналізі розрахунків по господарських операціях з реалізації позивачем товару ТзОВ «Стиль медіа» та ТзОВ «Інвест трейд груп».

Так, при проведенні перевірки контролюючий орган прийшов до висновку про не підтвердження такої реалізації, вважаючи, що кошти які надійшли на рахунок позивача від згаданих товариств необхідно було включити до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість (як перша подія).

У відповідності до положень ч.1 п. 187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Зі справи видно, що 05.01.2015 року між позивачем (комісіонер) та ТзОВ «Стиль медіа» (комітент) укладено договір комісії за №05/01/15-2, згідно якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента і за плату вчинити правочини, зміст яких полягає в придбанні продуктів харчування, асортимент яких погоджується сторонами додатково в порядку.

У підтвердження виконання даного договору в матеріалах справи наявні акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

01.10.2014 року між позивачем (постачальник) та ТзОВ «Інвест трейд груп» (покупець) укладено договір поставки №01/10/14, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти його і оплатити.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із п.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів вважає, що вказані вище документи підтверджують законність проведених позивачем господарських операцій.

Контролюючим органом під час проведення перевірки позивача було використано податкові інформації ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №220/26-55-22-01 від 20.03.2015 року та ДПІ у Шевченківському районі м.Києва за №382/26-59-22-06 від 20.03.2015 року.

Зокрема, у наведених інформаціях йдеться про те, що провести зустрічну звірку цих контрагентів неможливо, оскільки такі відсутні за місцем знаходження. При цьому, по контрагенту ТзОВ «Стиль медіа» зазначено, що наявна податкова інформація свідчить про можливість порушення податкового законодавства, а по ТзОВ «Інвест трейд груп» зазначено про неможливість фактичного здійснення зазначених господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів.

Обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності господарських операцій ґрунтуються лише на припущеннях і не можуть беззаперечно підтверджувати ці обставини, а тому, зазначена інформація не може бути покладена в основу обґрунтування позиції відповідача, оскільки отримана без аналізу первинних бухгалтерських документів (як зазначено в самій інформації перевірку не можна було провести).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з контрагентом ТзОВ «Стиль медіа» відбулося повернення товару, підтвердженням чого є розрахунок коригування №1 від 05.01.2015 року, та не здійснювалась оплата товару згаданим контрагентом у січні 2015 року (виписки банку за цей період).

Що стосується ТзОВ «Інвест трейд груп», то наявними в матеріалах справи виписками банку підтверджуються обставини здійснення оплати в сумі 579677 грн. 00 коп. за отриманий товар, а не 510000 грн. 00 коп., як зазначено в акті перевірки.

Наведені обставини не дозволяють застосовувати до спірних правовідносин наведені положення ч.1 п. 187.1 ст.187 ПК України, оскільки в одному випадку взагалі не було оплати, а в іншому випадку фактична сума оплати не відповідає сумі, зазначеній в акті перевірки, як наслідок відсутня перша подія - зарахування коштів від покупця.

Доводи податкового органу щодо завищення податкового зобов'язання від реалізації товарів в січні 2015 року на суму 11812546,22 грн. іншим контрагентам - ТзОВ «Венеція груп», ТзОВ «Трейдбор», ТзОВ «Антека», ТзОВ «Пан текс» не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки спростовуються наявними в справі доказами - первинними документами, які підтверджують реальність господарських операцій позивача з цими контрагентами. Розрахунки з даними контрагентами на визначену податковим органом суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не впливають, оскільки відповідач пов'язує такі розрахунки з невстановленими особами.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено протиправності формування позивачем від'ємного значення податку на додану вартість, а тому висновки про його завищення є необґрунтованими, і як наслідок протиправним є податкове повідомлення-рішення. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виключити дані акта перевірки від 02.06.2015 року за №183/22-08/39290561 з інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України та відновити інформацію у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України про задекларовані податкові зобов'язання і податковий кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» за січень 2015 року, відповідно до поданої ним звітності, з таких підстав.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, вони не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт та дії не порушують прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування прийнятого Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області наказу «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фішкомпані» від 13.05.2015 року за №316 та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані», за результатами якої складено акт від 02.06.2015 року за №183/22-08/39290561, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно положень п. 81.1 ст. 81 зазначеного Кодексу посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Тобто, саме на етапі допуску до проведення виїзної перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Власне ж допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження наказів про призначення перевірок та, виданих на проведення перевірок, направлень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення виїзних перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Аналогічні позиції викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 у справі № К/800/41100/14 та постанові Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014 у справі № К/800/63447/13.

Така ж позиція висвітлена у постанові Верховного суду України від 24.12.2010 у справі за позовом «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецьку, третя особа ДПА у Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, де зазначено, що Верховний суд України погодився з позицією суду касаційної інстанції про те, що позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно із направленнями, надав відповідні документи та дозволив здійснювати перевірку та погодився із висновками, викладеними в акті перевірки, тому підстави для задоволення зазначеної частини позову відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в повному обсязі, порушив норми матеріального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню зі скасуванням оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позову щодо вимог про скасування податкового повідомлення-рішення та про відмову в позові в частині решти позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 у справі № 813/325/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 року за №0000152208.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М.Старунський