УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2016 року Справа № 876/4099/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБ-ВУД" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправними і скасування припису та постанов,-
в с т а н о в и в :
Позивач - ТОВ "ДБ-ВУД" звернулося в суд з позовом до відповідача - Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис № 09-18-0053/118-117 від 22 березня 2016 року та постанови №№ 09-18-105/5, 09-18-105/6,09-18/105/7 від 05 квітня 2016 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано припис за №09-18-0053/118-117 від 22 березня 2016 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-18-105/5, №09-18-105/6, №09-18-105/7 від 05 квітня 2016 року прийняті управлінням Держпраці в Івано-Франківській області.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тій обставині, що факт порушення позивачем вимог ст.24, ч.1, 2, 4 ст.95, ст.96 КЗпП України, ч.1, 2 ст.3, ч.3 ст.6 Закону України "Про оплату праці" є доведеним, а тому припис про усунення допущених недоліків чинного законодавства про працю та постанови про накладення штрафу прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, позивач подав заперечення на апеляційну скаргу та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, представник відповідача (апелянта) подав заяву про розгляд справи у його відсутності, апеляційну скаргу підтримує, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці від 12 березня 2016 року № 232-Д, на підставі листа управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі від 27 січня 2016 року № 485/04 відповідачем проведено позапланову перевірку ТОВ "ДБ-ВУД" на предмет додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якою встановлено порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, в результаті чого встановлено, що повідомлення Державній фіскальній службі про прийняття працівників на роботу надіслано директором ТОВ "ДБ-ВУД" після фактичного допуску працівників до роботи та те, що ТОВ "ДБ-ВУД" оформило працівника ОСОБА_1 на неповний робочий час, а фактично допустило до виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; вимог ч. 1, 2, 4 ст. 95 КЗпП України та ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про оплату праці" у зв'язку із недотриманням ТОВ "ДБ-ВУД" розміру мінімальної заробітної плати для сортувальниці матеріалів та виробів з деревини ОСОБА_1; вимог ст.96 КЗпП України та ч.3 ст.6 Закону України "Про оплату праці", в результаті чого тарифна сітка в ТОВ "ДБ-ВУД" сформована без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
За результатами перевірки складено акт № 09-18-0053/118 від 22 березня 2016 року.
На підставі вказаного акта Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці видало припис № 09-18-0053/118-117 від 22 березня 2016 року про усунення порушень, які виявлені в ході перевірки.
ТОВ "ДБ-ВУД" скористалося правом подання заперечення та письмових пояснень щодо кожного порушення виявленого під час позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
05 квітня 2016 року о 10 год. 45 хв. відбувся розгляд справи про накладення штрафу на позивача за порушення вимог законодавства про працю, встановлених при перевірці, про що ТОВ "ДБ-ВУД" повідомлено шляхом надіслання повідомлення про виклик на розгляд цієї справи (вих.№5 від 28 березня 2016 року).
05 квітня 2016 року на підставі акта перевірки Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці прийняло постанову про накладення штрафу № 09-18-105/5, якою згідно з абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ТОВ "ДБ-ВУД" накладено штраф у розмірі 41340,00 грн.; постанову про накладення штрафу № 09-18-105/6, якою відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 13780,00 грн.; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 09-18-105/7, якою згідно з абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 1378,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності факту порушення ТОВ "ДБ-ВУД" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому оскаржувані припис та постанови про накладення штрафів прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України ґрунтуються, зокрема, на тому, що повідомлення Державній фіскальній службі про прийняття працівників на роботу надіслано директором ТОВ "ДБ-ВУД" після фактичного допуску працівників до роботи.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2015 року ТОВ "ДБ-ВУД" прийнято на роботу працівників, а саме: ОСОБА_2 на посаду сортувальника матеріалів та виробів з деревини згідно з наказом № 26/15 від 10 серпня 2015 року; ОСОБА_3 на посаду водія автонавантажувача згідно з наказом № 27/15 від 10 серпня 2015 року; ОСОБА_4 на посаду помічника оператора котельні згідно з наказом за № 28/15 від 10 серпня 2015 року; ОСОБА_5 на посаду охоронця згідно з наказом за № 29/15 від 10 серпня 2015 року.
10 серпня 2015 року позивачем сформоване повідомлення про прийняття вказаних працівників на роботу та того ж дня повідомлення затвердженої форми направлено територіальному орану ДФС засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 10 серпня 2015 року отримане Тисменицькою ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області 10 серпня 2015 року о 12 год. 07 хв., що підтверджується квитанцією за № 2 реєстраційний номер №9167588846.
Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного звязку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із пятьма особами.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2015 року позивачем сформоване повідомлення про прийняття вказаних працівників на роботу та того ж дня повідомлення затвердженої форми направлено територіальному органу ДФС засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 10 серпня 2015 року отримане Тисменицькою ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області 10 серпня 2015 року о 12 год. 07 хв., що підтверджується квитанцією за № 2 реєстраційний номер №9167588846.
Показаннями свідків, допитаних під час розгляду справи у суді першої інстанції, підтверджено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до роботи приступили 10 серпня 2015 року після обідньої перерви, оскільки до цього часу вони проходили співбесіду з керівником підприємства та вступний інструктаж, ознайомлювались із робочим місцем.
Диспозицією ч.3 ст. 41 КУпАП не передбачено настання відповідальності за несвоєчасне повідомлення про прийняття працівника на роботу Державну фіскальну службу, тобто після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Таким чином, ТОВ "ДБ-ВУД" повідомило територіальний орган ДФС про прийняття на роботу працівників: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до початку їх роботи за укладеним трудовим договором з дотримання встановлених законодавчих вимог.
Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Також під час перевірки Управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України зроблено висновок про те, що ТОВ "ДБ-ВУД" фактично допустило працівника ОСОБА_1, оформлену на неповний робочий час, до виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, у зв'язку з чим порушено вимоги ч.1, 2, 4 ст.95 Кодексу законів про працю України та ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про оплату праці", у зв'язку із недотриманням ТОВ "ДБ-ВУД" розміру мінімальної заробітної плати для сортувальниці матеріалів та виробів з деревини ОСОБА_1
Судом встановлено, що наказом № 5/15 від 03 березня 2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід другої групи, прийнята на роботу з 03 березня 2015 року на посаду сортувальника матеріалів та виробів з деревини з посадовим окладом згідно з штатним розписом.
На підставі заяви від 31 серпня 2015 року та у зв'язку із змінами до штатного розпису з 01.09.2015 року, ОСОБА_1 - сортувальницю матеріалів та виробів з деревини переведено з 01 вересня 2015 року на 0,5 ставки за її згодою відповідно до наказу за № 37-1/15 від 31 серпня 2015 року.
Табелями обліку робочого часу в цеху ТОВ "ДБ-ВУД" з вересня 2015 року по березень 2016 року підтверджено, що фактично відпрацьований час сортувальницею ОСОБА_1 становить 3,5 години щоденно.
Цю обставину також підтвердила ОСОБА_1, допитана в суді першої інстанції в якості свідка.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6, майстер цеху, яка відповідно до наказу № 12-В від 30 грудня 2014 року виконувала обов'язки ведення первинного обліку робочого часу на ТОВ "ДБ-ВУД", також підтвердила, що з вересня 2015 року в табелях обліку робочого часу нею відображався фактично відпрацьований час ОСОБА_1 - 3,5 години.
Допитана в якості свідка бухгалтер підприємства ОСОБА_7 пояснила, що дані обліку робочого часу на підприємстві вносяться нею в електронній формі виключно з метою формування розрахунково-платіжних відомостей. Разом з тим, програмне забезпечення, яке використовується на підприємстві (1С "Бухгалтерський облік" версії 7.70.307) передбачає внесення в табель виключно цілих чисел та з метою правильності нарахування заробітної плати ОСОБА_1, до зазначених табелів нею вносились цілі числа "7", у зв'язку з чим заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалась за неповний робочий день та становила 1000,00 грн., тобто на 30% понад встановлений законодавством мінімуму (692,22 грн.).
Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та докази у справі у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушень ТОВ "ДБ-ВУД" вимог чинного трудового законодавства в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати для сортувальниці матеріалів та виробів з деревини ОСОБА_1, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.
Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем вимог трудового законодавства щодо формування облікової сітки на підприємстві з врахуванням міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.6 Закону України «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Аналогічні приписи містять у ст.96 КЗпП України.
Тарифно-кваліфікаційний довідник - нормативний документ, який призначений для тарифікації робіт і присвоєння розрядів робітникам. Він являє собою збірник тарифно-кваліфікаційних характеристик для всіх професій робітників, згрупованих у розділи по виробництвам і видам робіт. За допомогою тарифно-кваліфікаційного довідника зіставляються різноманітні види робіт за ступенем їх складності, рівню кваліфікації працівників. Чинний Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників (ЕТКС, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року N 336, призначений для розподілу за встановленими розрядами тарифної сітки всіх видів робіт з урахуванням організаційних і технічних умов їх виконання та містить 87 тематичних випусків, а також чотири додаткових кваліфікаційні довідники.
Відповідно до п.2.2 Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників малих підприємств, схваленого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 серпня 2004 року № 186, кількість тарифних розрядів у тарифній сітці (5, 6, 7 або 8), яка приймається під час розробки тарифної системи оплати праці, підприємство визначає на підставі випусків чинного Довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників та передбаченої ним порозрядної тарифікації робіт за їх видами та професіями робітників.
Разом з тим, Міністерством праці та соціальної політики наразі не розроблений випуск 16. «Оброблення деревини та вироблення виробів з деревини», що стосується основного виду діяльності позивача за КВЕД, а тому відсутність базових кваліфікаційних характеристик професій робітників та порозрядної тарифікації робіт за їх видами та професіями робітників для своєї галузі об'єктивно унеможливила розробку ТОВ "ДБ-ВУД" документації пов'язаної з тарифною системою оплати праці, а тому керівник підприємства правомірно визначав тарифні ставки виходячи із фактичних обов'язків працівників та виконуваної ними роботи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень норм трудового законодавства в частині визначення посадового окладу для обліковця лісу ОСОБА_8 та помічника обліковця лісу ОСОБА_9, оскільки при його обчисленні ТОВ "ДБ-ВУД" дотримано вимоги КЗпП України та Закону України "Про оплату праці" в частині забезпечення рівності трудових прав та диференціації заробітної плати, які належать до однієї кваліфікаційної групи.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту порушення ТОВ "ДБ-ВУД" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке позивачу ставлять у вину, а тому є правові підстави для визнання протиправними припису та постанов і їх скасування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Держпраці в Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі № 809/379/16- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді: А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик
Судове рішення № 61687334, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/379/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: