Постанова № 61687290, 29.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2931/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Чаку Є. В.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Дякова М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Р.А.М.» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2015 р. № 0003872204, № 0003882204, від 20.10.2015 р. № 0001821710.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем в серпні 2015 року була проведена документальна планова виїзна перевірка «Р.А.М.» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складений акт від 28.09.2015 р. № 376/26-57-22-04-10/31724470.

В ході перевірки відповідачем встановлені порушення наступних норм податкового законодавства:

- пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.11 ст.138, пп. 139.1.1 і 139.1.9 пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6 і 201.10 ст.201 Податкового кодексу України;

- ст. 109, ст. 110, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, ст. 171 і 177 ПК Кодексу.

За результатами перевірки відповідачем встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік на суму 917 846, 00 грн., податку на додану вартість на загальну суму 952 718, 00 грн. (в тому числі за звітні періоди: січень 2013 року на суму 14959, 00 грн., за лютий 2013 року - 15743, 00 грн., за березень 2013 року - 186802, 00 грн., за квітень 2013 року - 227423, 00 грн., за травень 2013 року - 24595, 00 грн., за червень 2013 року - 53864, 00 грн., за листопад 2013 року - 135676, 00 грн., за грудень 2013 року - 293656, 00 грн.) та податку на доходи фізичних осіб на суму 7613,78 грн.

16.10.2015 відповідачем на підставі зазначеного акта перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003872204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1376769, 00 грн. (в тому числі, 917 846, 00 грн. - податкове зобов'язання, 458923, 00 грн. - штрафні санкції);

- № 0003882204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1429077, 00 грн. (в тому числі, 952718, 00 грн. - податкове зобов'язання, 476359, 00 грн. - штрафні санкції).

20.10.2015 р. відповідачем також прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001821710, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Р.А.М.» з податку на доходи фізичних осіб на суму 12637,86 грн. (в тому числі, 7613,78 грн. - податкове зобов'язання, 5024,08 грн. - штрафні санкції).

Суть даних правопорушень, на думку перевіряючих, полягає у неправомірному формуванні ТОВ «Р.А.М.» витрат у розмірі 4830767, 00 грн. за рахунок витрат на придбання у ТОВ «Торенія», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Крістенс» і ТОВ «Гатіора» послуг, реальність господарських операцій з якими документально не підтверджено, та формування за участю цих контрагентів податкового кредиту.

Наведені висновки в акті перевірки мотивовані тим, що до перевірки позивачем були надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) контрагентів, які оформлені з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (а саме за змістом останніх неможливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Також за даними інформаційних баз даних ДПІ встановлено, що ТОВ «Торенія», ТОВ «Грант Тайм» і ТОВ «Гатіора» мають стан 7 - «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», всі названі товариства і ТОВ «Крістенс» згідно поданої податкової звітності декларують чисельність працівників в кількості однієї людини, відсутність власних основних засобів, відсутність власних чи орендованих складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, під час проведення перевірки стало відомо про факти фіктивності господарської діяльності ТОВ «Торенія», ТОВ «Грант Тайм» і ТОВ «Крістенс» та надання керівниками названих товариств - ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пояснень (свідчень) про їх непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торенія», ТОВ «Грант Тайм» і ТОВ «Крістенс».

Крім того, на думку перевіряючих, позивач в 2013 - 2014 роках як податковий агент не виконав зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 7613,78 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних, документів або сплати грошових коштів а також брати участь у формування податку на прибуток.

У відповідності до ст. 162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Р.А.М.» уклало наступні письмові договори:

- договір № 1012-1/У від 01.10.2012 р. з ТОВ «Грант Тайм», в особі директора ОСОБА_6, за умовами якого виконавець за дорученням замовника (позивача) надає платні послуги, перелік, зміст, обсяг, вартість, строки та інші умови надання яких конкретизуються для кожного окремого замовленого виду послуг в додатках до цього договору. В розумінні ст. 1 цього договору, послуги за вказаним договором - це будь-які визначені цим договором та відповідними додатками до нього роботи та послуги, зокрема з проведення (реалізації) програм, а програми (проект, акція, захід) - будь-яке маркетингове, рекламне або інший захід замовника або клієнтів замовника, спрямоване на просування на ринку товарів, робіт і послуг і/або об'єктів інтелектуальної власності замовника або клієнтів замовника;

- договір № 12-У від 03.01.2013 р. з ТОВ "Крістенс", в особі директора ОСОБА_5, за умовами якого виконавець за дорученням замовника (позивача) надає платні послуги, перелік, зміст, обсяг, вартість, строки та інші умови надання яких конкретизуються для кожного окремого замовленого виду послуг в додатках до цього договору чи письмових завданнях за програмою. Згідно ст. 3 до таких послуг належать наступні: надання послуг з розробки стратегії , планування, підготовки, проведення, моніторингу та аналізу програм, а також необхідних CRM рішень; надання звітності за результатами виконаних робіт і послуг, а також аналізу ефективності проведених програм у формах та строки, узгоджені сторонами; надання послуг з підготовки та відправлення кореспонденції; надання послуг безадресної доставки, супервайзингу, кур'єрської доставки; надання послуг зі створення та розробки програмного забезпечення - веб-сайтів; надання послуг з реєстрації та підтримки роботи електронних поштових скриньок з використанням доменних імен, за реєстрованих в інтересах замовника, чи власних доменних імен; здійснення розсилання інформаційних електронних повідомлень згідно узгоджених сторонами параметрів; надання технічної та консультаційної підтримки замовнику на щомісячній основі, обсяг якої визначається сторонами окремо за кожною програмою; надання письмових та усних консультацій і рекомендацій замовнику відносно розвитку структури сайту; проведення тренінгів згідно затверджених замовником програм, та ін.;

- договір № ТР-0110/13 щодо надання послуг від 01.10.2013 р. з ТОВ "Торенія", в особі директора ОСОБА_3, за умовами якого виконавець за дорученням замовника (позивача) надає платні послуги, перелік, зміст, обсяг, вартість, строки та інші умови надання яких конкретизуються для кожного окремого замовленого виду послуг в додатках до цього договору чи письмових завданнях за програмою;

- договір № 0509_13 від 05.09.2013 р. з ТОВ "Гатіора", в особі директора ОСОБА_8, за умовами якого якого виконавець за дорученням замовника (позивача) надає платні послуги, перелік, зміст, обсяг, вартість, строки та інші умови надання яких конкретизуються для кожного окремого замовленого виду послуг в додатках до цього договору чи письмових завданнях за програмою.

За умовами зазначених договорів, перелік, зміст, обсяг, вартість, строки та інші умови надання послуг визначаються додатками до договорів.

Так в матеріалах справи наявні: копії договорів та додатків до них, актів здачі - прийняття робіт, видаткових накладних, податкових накладних, звітів про надання послуг, виписок по особовому рахунку.

Дослідивши вказана докази, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Послуги, що замовлялися позивачем у контрагентів, потребують залучення як значних трудових ресурсів (заходи з промоутерами, супровід дегустацій в торговельних точках, організація E-mail розсилок тощо), так і висококваліфікованих фахівців (проведення тренінгових програм, аналіз та аудит, розробка програмних сторінок, макетів, технічна підтримка сайтів тощо).

В той же час, матеріали справи, крім кількох макетів, не містять доказів про дійсне виконання контрагентами позивача робіт, визначених актами прийому - передачі, та наявності для цього професійних трудових ресурсів.

На підтвердження своїх доводів, позивач надав докази існування господарських зобов'язань перед третіми особами, для забезпечення виконання яких змушений був вдатися до послуг контрагентів.

Однак, в жодних первинних документах, укладених позивачем з третіми особами, не міститься інформації про вищезазначених контрагентів.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав суду копії наступних документів:

- додатків до договору № 1012-1/У від 01.10.2012 та доповнень до них;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ "Грант Тайм" за результатами наданих послуг, затверджених за період січень-лютий 2013 року керівником ТОВ "Грант Тайм" ОСОБА_6, а за період березень-червень 2013 року - керівником ОСОБА_4 У текстах цих актів відсутні такі обов'язкові реквізити первинного документу як П.І.П. осіб, відповідальних за складання та підписання даних актів від імені сторін, прийняття результатів робіт (послуг). Натомість в актах наявні лише підписи, скріплені печаткою, що не дає можливість ідентифікувати конкретних осіб;

- додатків до договору № 12-У від 03.01.2013;

- актів приймання-передачі матеріалів - звітів в форматі Excel і Power Point та інших матеріалів від ТОВ "Крістенс" до ТОВ "Р.А.М.". У текстах цих актів вбачається відсутність таких обов'язкових реквізитів первинного документу як П.І.П. осіб, відповідальних за складання та підписання даних актів від імені сторін, прийняття результатів робіт (послуг). Натомість в актах наявні лише підписи, скріплені печаткою, що не дає можливість ідентифікувати конкретних осіб;

- програми проведення тренінгів, затвердженої ТОВ "Крістенс" і ТОВ "Р.А.М."

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ "Крістенс" за результатами наданих послуг, затверджених за період березень-травень 2013 року керівником ТОВ "Крістенс" ОСОБА_5 У текстах цих актів вбачається відсутність таких обов'язкових реквізитів первинного документу як П.І.П. осіб, відповідальних за складання та підписання даних актів від імені сторін, прийняття результатів робіт (послуг). Натомість в актах наявні лише підписи, скріплені печаткою, що не дає можливість ідентифікувати конкретних осіб;

- додатків до договору № ТР-0110/13 від 01.10.2013 з доповненнями до них у вигляді план-програми;

- звітів до вказаних додатків до договору № ТР-0110/13 від 01.10.2013 щодо надання послуг, пов'язаних з координацією і контролем торгового персоналу, за результатами тренінгових програм, за результатами аналізу та аудиту торгових точок. Дані звіти підписані керівниками сторін (ОСОБА_10 ті ОСОБА_3);

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ "Торенія" за результатами наданих послуг, затверджених за грудень 2013 року керівником ТОВ "Торенія" ОСОБА_3 У текстах цих актів вбачається відсутність таких обов'язкових реквізитів первинного документу як П.І.П. осіб, відповідальних за складання та підписання даних актів від імені сторін, прийняття результатів робіт (послуг). Натомість в актах наявні лише підписи, скріплені печаткою, що не дає можливість ідентифікувати конкретних осіб;

- додатків до договору № 0509_13 від 05.09.2013 з доповненнями до них у вигляді технічного завдання, опису програми, офіційних правил участі в програмі лояльності "Подяка щодня";

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених ТОВ "Гатіора" за результатами наданих послуг, затверджених за грудень 2013 року керівником ТОВ "Гатіора" ОСОБА_8 У текстах цих актів вбачається відсутність таких обов'язкових реквізитів первинного документу як П.І.П. осіб, відповідальних за складання та підписання даних актів від імені сторін, прийняття результатів робіт (послуг). Натомість в актах наявні лише підписи, скріплені печаткою, що не дає можливість ідентифікувати конкретних осіб;

- актів приймання-передачі матеріалів від ТОВ "Гатіора" до ТОВ "Р.А.М.";

- звітів до додатків № 4_13 і № 5_13 до договору № 0509_13 від 05.09.2013, підписаних невідомими особами;

- податкових накладних, виписаних ТОВ "Грант Тайм" (в тому числі за період березень-червень 2013 року за підписом керівника ОСОБА_4), ТОВ "Крістенс" (що підписані керівником ОСОБА_5), ТОВ "Торенія" (що підписані ОСОБА_3) і ТОВ "Гатіора" на адресу позивача;

- банківських виписок по особовому рахунку ТОВ "Р.А.М." за 2013 рік з відомостями про перерахування коштів на користь ТОВ "Грант Тайм" і ТОВ "Крістенс" за надані послуги;

- трьохстороннього договору про відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2014, згідно якого ТОВ "Торенія" як первісний кредитор передало своє право вимоги до ТОВ "Р.А.М." на отримання оплати за надані послуги загальною вартістю 365 000 грн., що виникли за договором № ТР-0110/13 від 01.10.2013, новому кредитору - ТОВ "Арт-Ельм";

- трьохстороннього договору про відступлення права вимоги № 1_1404/2014 від 14.04.2014, згідно якого ТОВ "Гатіора" як первісний кредитор передало своє право вимоги до ТОВ "Р.А.М." на отримання оплати за надані послуги загальною вартістю 543 126,58 грн., що виникли за договором №0509_13 від 05.09.2013, новому кредитору - ТОВ "МКГ-Бізнес".

Жодних інших первинних документів, документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів з контрагентами, а також документальних доказів погашення та/або обліку кредиторської заборгованості перед ТОВ "МКГ-Бізнес" і ТОВ "Арт-Ельм" позивач суду не пред'явив.

Додатково на підтвердження наявності економічної обґрунтованості укладення спірних договорів з ТОВ "Торенія", ТОВ "Грант Тайм", ТОВ "Крістенс" і ТОВ "Гатіора" позивач подав до суду копії договорів з третіми особами (ТОВ "Нокія Україна", ТОВ "Данон", ТОВ "Еко", ТОВ "Лореаль Україна"ТОВ "Нестле Україна", ТОВ "Нутриція Україна" та ін.), які були укладені ТОВ "Р.А.М." як виконавцем послуг.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії ухвал районних судів, постановлених за результатами розгляду клопотань прокурорів про звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за фактом вчинення фіктивного підприємництва (придбання та перереєстрації на свої імена ТОВ "Грант Тайм", ТОВ Крістенс" і ТОВ "Торенія") у зв'язку із закінченням строку давності, згідно яких названих осіб визнано винними у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме:

- ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2015 р. по кримінальній справі №761/17926/15-к (провадження № 1-кп/761/870/2015) про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження;

- ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 12.09.2014 р. по кримінальній справі № 761/24578/14-к від 12.09.2014 р. (провадження № 1-кп/761/919/2014) про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження;

- ухвала Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 р. по кримінальній справі № 758/9746/14-к про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. Дана ухвали набрала законної сили 03.09.2014 р., про що містяться відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У відповідності до постанови Верховного Суду України від 01.12.2015 р. по справі № 826/15036/14 та від 12.01.2016 р. № 21-3706а15 статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Також у постанові від 26.01.2016 р. № 21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого висновку: "первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними".

Підсумовуючи вищенаведене, в сукупності з дослідженими доказами, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0003872204 та № 0003882204.

Щодо правомірності винесення відповідачем ППР № 0001821710 від 20.10.2015 р. колегія суддів зауважує наступне.

В силу приписів ст. 162 ПК України платником вказаного податку з доходів фізичних осіб позивач у даному спорі може бути в якості податкового агента.

Як вбачається з тексту акта перевірки, протягом 2014 року позивачем було виплачено суми доходу на користь фізичних осіб ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за виконані роботи і надані послуги, всього на загальну суму 50758,55 грн. без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб з цих сум коштів.

Як вбачається з витягів з ЄДР юридичних осіб та ФОП, вказані особи зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - підприємці (а. с. 197, 204, 209, 211, 213, 219, 241 Т. 3).

Надані вказаними особами на користь позивача послуги та товари відповідають видам діяльності цих ФОП згідно відомостей реєстру.

З виписок по особовому рахунку також вбачається, що кошти були перераховані позивачем на рахунки фізичних осіб - підприємців (а. с .130 - 249 Т. 2, 1 - 196 Т. 3).

Вказані докази містилися в матеріалах справи на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у господарських відносинах позивач не виступав по відношенню до цих контрагентів як податковий агент, а відтак, не мав обов'язку зі сплати ПДФО.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, відповідач правомірності донарахування позивачу ПДФО не довів, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом в цій частині приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПО С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 20.10.2015 року за № 0001821710 скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Р.А.М.» задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 20.10.2015 року за № 0001821710.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. Грибан Суддя Є. В. Чаку (Повний текст постанови виготовлено 29.09.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Чаку Є.В.