Постанова № 61687231, 28.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17678/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача Прокоф'євої Л.С.,

представника відповідача Катамай Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 04 березня 2015 року №2252655206.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 лютого 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи, що мають істотне значення, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є відповідач, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними договорами.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 11.02.2015р. №123/26-55-22-06/37243279, яким встановлено порушення ПАТ «ДПЗКУ» ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме:

- ненадходження валютної виручки від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) в сумі 12 301 084,95дол.США (еквів.-205 783 976,75 грн.) за контрактом від 10.07.2014 №ЕХР100714-1;

- ненадходження валютної виручки від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) в сумі 6 344 087,56дол.США (еквів.-106 129 790,36 грн.) за контрактом від 10.07.2014 №ЕХР100714-2;

- несвоєчасне надходження валютної виручки від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія)в сумі 9 615,37дол.США (еквів.-124 545,85 грн.) .) за контрактом 27.05.2014 №SВ-04/06/14;

- ненадходження валютної виручки від компанії «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) в сумі 15 758 807,96 дол.США (еквів.-263 627 979,49 грн.) за контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року № 22526552206, відповідно до якого нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 66 366 482,25 грн.

Вважаючи вказане рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, діяв правомірно, у відповідності до норм законодавства та на виконання своїх повноважень, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.

Проте, колегія суддів не погоджується повною мірою з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статтею 1 якого визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Правління НБУ № 475 від 16.11.2012 р. (діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності), №163 від 14.05.2013 (строком дії до 19 листопада 2013 року), №453 від 14.11.2013 р. (строк дії до 17 травня 2014 року), № 270 від 12.05.2014 р. (строк дії до 20 серпня 2014 року), від 20 серпня 2014 року N 515 (строком дії до 21 листопада 2014 року), від 20.11.2015 р. № 734 (строком дії до 02 грудня 2014 року), від 1 грудня 2014 року N 758 (строком дії до 03 березня 2015 року включно), від 3 березня 2015 року N 160 (строком дії до 03 червня 2015 року) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Порушення резидентами строків, передбачених вказаною правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (стаття 4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Зі змісту ж частини четвертої статті 4 Закону N 185/94-ВР вбачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Так, судом установлено, що ПАТ «ДПЗКУ» було укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 10.07.2014 №EXP100714-1 із компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на продаж ячменю 3-го класу, українського походження, врожаю 2014 року. Умови поставки: FOB - Южний порт. Загальна вартість контракту складає 12 600 000дол.США. +/-10%.

На виконання умов даного контракту ПАТ «ДПЗКУ» відвантажено нерезиденту «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) товар у загальній кількості 58576,60 МТ по ціні 210,00дол.США за метричну тонну на загальну суму 12301086,00дол.США, а саме: 33458,045 МТ відвантажені 18.07.2014р., 10300,00 МТ відвантажені 04.08.2014р. та 14818,550 МТ відвантажені 19.09.2014р.

Отже, «UNIFRONT IMPEX» LLP був зобов'язаний протягом 90-денного строку оплатити вказаний товар, тобто граничний строк надходження валютної виручки за контрактом: - відносно суми 7 026 189,45 дол.США (еквів.-81 995 834,64 грн.) - 21.10.2014р.; - відносно суми 2 163 000,00дол.США (еквів.-26 723 603,28 грн.) - 05.11.2014р.; - відносно суми 3 111 895,50дол.США (еквів.-40 281 078,64 грн.) - 24.12.2014р.

Валютна виручка за контрактом від 10.07.2014 №ЕХР100714-1 від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на поточний рахунок ПАТ «ДПЗКУ» не надійшла, у зв»язку з чим, 03.11.2014р. ПАТ «ДПЗКУ» подало позовну заяву до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) про стягнення з нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) суми заборгованості у розмірі 12 301 086,00 дол.США за поставлений товар згідно контракту від 10.07.2014 №ЕХР100714-1.

Оскільки, граничним терміном надходження частини валютної виручки за контрактом від 10.07.2014 №EXP100714-1, укладеним позивачем із компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія), зокрема, виручки у сумі 7 026 189,45дол.США (вартість партії поставленого товару), було 21.10.2014р., а до МКАС при ТПП України із позовною заявою про стягнення заборгованості із вказаного нерезидента (у т.ч. у вказаній сумі) позивач звернувся лише 03.11.2014р. (постанова МКАС при ТПП України про прийняття справи до провадження від 03.11.2014р. за №545в/2014), наявне порушення строків розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій за період з 22.10.2014 по 02.11.2014.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий орган правомірно визначив позивачу суму пені за 12 днів прострочення розрахунків за вказаним контрактом у розмірі 3 275 629,00грн.

Окрім того, ПАТ «ДПЗКУ» було укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 10.07.2014 №EXP100714-2 із компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на продаж пшениці 2-го, 3-го, 4-го, 5-го або 6-го класу, українського походження, врожаю 2014 року. Умови поставки: FOB - Южний порт. Загальна вартість контракту складає 5 800 000,00дол.США. +/-10%.

На виконання умов даного контракту ПАТ «ДПЗКУ» 25.07.2014р. відвантажено нерезиденту «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) товар (пшеницю 3-го та 5-го класів) у загальній кількості 27345,205 МТ по ціні 232дол.США за метричну тонну на загальну суму 6 344 087,56 дол.США (еквів.-74560773,24грн.).

Отже, «UNIFRONT IMPEX» LLP був зобов'язаний протягом 90-денного строку оплатити вказаний товар, тобто граничний строк надходження валютної виручки за контрактом - 26.10.2014р.

Валютна виручка за контрактом від 10.07.2014 №EXP100714-2 від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на поточний рахунок ПАТ "ДПЗКУ" не надійшла, у зв»язку з чим, 06.11.2014р. ПАТ «ДПЗКУ» подало позовну заяву до МКАС при ТПП України про стягнення з нерезидента "UNIFRONT IMPEX" LLP (Великобританія) суми заборгованості у розмірі 6 344 087,56дол.США за поставлений товар згідно контракту від 10.07.2014 №EXP100714-2.

Оскільки, граничним терміном надходження валютної виручки за контрактом від 10.07.2014 №EXP100714-2 укладеним позивачем із компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) у загальній сумі 6 344 087,56дол.США (еквів.-74560773,24грн.) було 26.10.2014р., а до МКАС при ТПП України із позовною заявою про стягнення вказаної заборгованості із нерезидента позивач звернувся лише 06.11.2014р. (постанова МКАС при ТПП України про прийняття справи до провадження від 06.11.2014р. за №562в/2014), наявне порушення строків розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій за період з 27.10.2014 по 05.11.2014.

Також,о ПАТ «ДПЗКУ» було укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 27.05.2014 №SВ-04/06/14 із компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на продаж сої товарної, врожаю 2013 року. Умови поставки: CPT - Херсонський морський торгівельний порт. Загальна вартість контракту складає 192060,00дол.США. +/-5%.

На виконання умов даного контракту ПАТ «ДПЗКУ» відвантажено нерезиденту «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) товар (сою врожаю 2013 року) у загальній кількості 388,500 МТ по ціні 495 дол.США за метричну тонну на загальну суму 192 307,50дол.США (еквів.-2 244 234,10 грн.).

Граничний строк надходження валютної виручки за вказаним контрактом - 21.10.2014р.

Валютна виручка за контрактом від 27.05.2014 №SВ-04/06/14 від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на поточний рахунок ПАТ «ДПЗКУ» надійшла в загальній сумі 192 307,50дол.США (еквів.-2 258 321,82грн.), у тому числі комісія банка нерезидента - 101,91дол.США, згідно з виписками банку, а саме:

- в сумі 182 692,13дол.США (еквів.-2 133 775,97 грн.) - своєчасно, у тому числі 101,91дол.США-комісія банка нерезидента, 50%-й продаж здійснено своєчасно та в повному обсязі,

- в сумі 9 615,3 дол.США (еквів.-124 545,85грн.) надійшла 01.11.2014, тобто з порушенням строків розрахунків на 10 днів, тобто, наявне порушення строків розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій за період з 22.10.2014 по 31.10.2014.

Таким чином, і в цих випадках податковий орган правомірно визначив позивачу суму пені за 10 днів прострочення розрахунків за контрактом від 10.07.2014 №EXP100714-2 у розмірі 2 464 761,76грн. та суму пені за 10 днів прострочення розрахунків за контрактом від 27.05.2014 №SВ-04/06/14 у розмірі 3 735,59 грн., оскільки, відповідно до положень ч.4 ст.4 Закону N185/94-ВР прийняття судом рішення про задоволення позову скасовує обов'язок по сплаті пені лише з дати прийняття позову до розгляду судом та не впливає на обставини, які зумовлювали нарахування пені до прийняття позову до розгляду судом.

Отже, за трьома вищенаведеними епізодами суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, судом установлено, що ПАТ «ДПЗКУ» було укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 із компанією-нерезидентом «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) на продаж ячменю 3-го класу для кормових цілей, врожаю 2014 року, загальною вартістю 15 675 000,00 дол.США.

На виконання умов даного контракту ПАТ «ДПЗКУ» відвантажено нерезиденту «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) товар (ячмінь 3-го класу) у загальній кількості 75400,995 МТ по ціні 209дол.США за метричну тонну на загальну суму 15 758 807,96 дол.США (еквів.-188 911 767,63 грн.).

Граничний строк надходження валютної виручки за вказаним контрактом - 28.10.2014р.

Валютна виручка за контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1 від нерезидента «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) на поточний рахунок ПАТ «ДПЗКУ» не надходила.

Разом з тим, ПАТ «ДПЗКУ» було укладено експортний контракт від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 із компанією-нерезидентом «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на продаж ячменю 3-го класу, врожаю 2014 року, загальною вартістю 30 305 000,00дол.США.

На виконання умов даного контракту від нерезидента «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) на поточний рахунок ПАТ «ДПЗКУ», відкритий в ПАТ «Банк «Київська Русь», надійшла валютна виручка в якості передплати в загальній сумі 15758807,96 дол.США (еквів.-224 044 840,06 грн.) згідно з виписками банку, а саме: -19.08.2014 в сумі 5 999 945,00дол.США (еквів.-97 887 690,39 грн.); -19.08.2014 в сумі 9 152 445,00дол.США (еквів.118 304 188,30 грн.); - 28.10.2014 в сумі 606 417,96дол.США (еквів.-7 852 961,36 грн.) (а.с.62-64 том 2).

Товар нерезиденту «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) за договором від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 відвантажено не було, у зв»язку з чим, за позивачем рахувалася кредиторська заборгованість у сумі 15 758 807,96дол.США.

В свою чергу, 27.10.2014 на адресу ПАТ «ДПЗКУ» надійшов лист (вх. № 3170-1 від 27.10.2014) від компанії «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) з повідомленням про те, що всі права та обов'язки по контракту від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 передані компанії «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) та всі питання, пов'язані з даним контрактом, мають вирішуватись з компанією «SOMERTON BUSINESS LIMITED», а листом від 27.10.2014 «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) повідомило ПАТ «ДПЗКУ», що нерезидентом була придбана заборгованість по контракту від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 з «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) в сумі 15758807,96 дол.США, тому, оскільки, ПАТ «ДПЗКУ» було поставлено товар за контрактом № EXP250714-1 від 25.07.2014 на загальну суму 15 758 807,96 дол.США, заборгованість за контрактом № EXP250714-1 від 25.07.2014 є закритою (а.с.55-61 том 2).

Податковий орган наполягає, і суд першої інстанції погоджується з цим, що позивачем порушено ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв»язку з ненадходженням валютної виручки від компанії «SOMERTON BUSINESS LIMITED» (Гонконг) у сумі 15 758 807,96дол.США за контрактом від 25.07.2014 №ЕХР250714-1. Кількість днів порушення (з 29.10.14 по 04.02.2015) - 99 днів.

Проте, колегія суддів вважає, що цей висновок зроблений без повного та всебічного дослідження обставин, що мають суттєве значення для справи.

Так, відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

В свою чергу, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте, не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до приписів статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України, згідно якої, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Тобто, у цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Відповідно до п. 1.10. Постанови Національного банку, від 24.03.1999р. № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, тощо.

Спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

При цьому, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631.

Наведені вище висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 травня 2008 року (номер рішення в ЄДРСР 3402031; справа 21-1518во07), правовим позиціям Вищого адміністративного суду України, неодноразово викладеним у рішеннях, як приклад, від 25.11.2015 р. (К/800/15146/13; №2а-808/11/2170; номер рішення в ЄДРСР 54580403) та від 09.11.2015 р. (К/9991/57478/12; №2а-6391/11/2670; номер рішення в ЄДРСР 53975349), який, зокрема, зазначив, що чинне національне законодавство дозволяє виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами не тільки у грошовій формі, а й іншим способом (зокрема, заліком однорідних вимог), відповідає правильному застосуванню вище наведених норм матеріального права.

Разом з тим, згідно з вимогами п. 4.1 Постанови №136, банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.

Згідно зі статтею 387 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження НБУ вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, що не передбачають власне надходження іноземної валюти.

Так, валюта підлягає продажу у разі її надходження на рахунок резидента, що само по собі не є обмеженням для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, оскільки таке право гарантовано законами України.

Варто також враховувати, що одним із основних принципів правової системи вважається принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що для ефективної реалізації особою своїх прав та виконання обов'язків важливою є можливість передбачення нею правових наслідків.

Найчастіше правова визначеність розглядається як елемент верховенства права і розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimate expectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства.

Правова визначеність передбачає стабільність і цілісний характер законодавства, здійснення адміністративної та судової практики на основі закону відповідно до принципу верховенства права, а також прозорість і демократизм при прийнятті владних рішень.

З урахуванням наведеного, сторони зовнішньоекономічних операцій, здійснюючі експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що чинним законодавством передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків як зарахування (залік) зустрічних однорідних вимог.

Як наголошувалось вище, граничний строк надходження валютної виручки за контрактом № EXP250714-1 від 25.07.2014 - 28.10.2014р., водночас, як установлено судом, кошти на рахунок ПАТ ДПЗКУ за контрактом від 05.08.2014 №ЕХР050814-2 в якості передплати були перераховані трьома платежами: 19.08.2014 в сумі 5 999 945,00дол.США (еквів.-97 887 690,39 грн.); -19.08.2014 в сумі 9 152 445,00дол.США (еквів.118 304 188,30 грн.); - 28.10.2014 в сумі 606 417,96дол.США (еквів.-7 852 961,36 грн.).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, останній платіж на суму 606 417,96дол.США (еквів.-7 852 961,36 грн.) був здійснений «UNIFRONT IMPEX» LLP (Великобританія) та відправлений на рахунок ПАТ «ДПЗКУ» 27.10.2014 і отриманий ПАТ «Банк «Київська Русь» 28.10.2014 р.

Так, датою зарахування валютної виручки вважається дата її зарахування на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України в своїх рішеннях.

Таким чином, оскільки розмір кредиторської та дебіторської заборгованості «SOMERTON BUSINESS LIMITED» перед позивачем є ідентичним, нерезидентом прийнято рішення про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи, що зарахування зустрічних однорідних вимог мало місце 27.10.2014р. ,а станом на 28.10.2014 валютна виручка вже надійшла в Україну, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушення строків розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД за контрактом № EXP250714-1 від 25.07.2014, з огляду на що, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині нарахування пені за цим контрактом.

При цьому, висновок експерта від 23.10.2015 №357/1, який складений за результатами проведення судової документально-технічної експертизи по кримінальному провадженню №22014101110000215 і на який посилається суд першої інстанції як на доказ недобросовісності позивача, не може бути прийнятий в якості належного доказу.

Так, в силу положень ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Висновок експерта в силу приписів кримінального-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 № К-39842/10.

Відповідного вироку по вищезазначеному кримінальному провадженні відповідачем суду не надано та не зазначено про його наявність.

Крім того, в листі-відповіді Генеральної прокуратури України на запит ПАТ «ДПЗКУ» щодо стану досудового розслідування кримінального провадження №22014101110000215 зазначено, що посадові особи позивача не є сторонами або заявниками у вказаному кримінальному провадженні, тому відмовлено в наданні будь-якої інформації щодо стану кримінального провадження (а.с.31,65 том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду того, що діяв відповідно до норм законодавства, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи, тому постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки, позивач сплатив судовий збір при поданні позову в сумі 487,20 грн. (а.с.3 том 1) та 5359,20 грн. - за подання апеляційної скарги (а.с.9, 22 том 2), загалом - 5846,40 грн., він має бути відшкодований йому пропорційно задоволеній частині позовних вимог (сума 60622 335, 90 грн. дорівнює 91,3% від загальної ціни позову).

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 лютого 2016 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 04 березня 2015 року №2252655206 на суму 60 622 335 (шістдесят мільйонів шістсот двадцять дві тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 90 (дев'яносто) коп.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 04 березня 2015 року №2252655206 на суму 60 622 335 (шістдесят мільйонів шістсот двадцять дві тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 90 (дев'яносто) коп.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 лютого 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5337 (п'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанова в повному обсязі складена 29 вересня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.М.Оксененко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.