Ухвала суду № 61687208, 29.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 695/831/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Савенко В.Г. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.07.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.07.2016 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Згідно позовної заяви, з червня 2014 року позивачу призначена пенсія за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.

Пенсійним органом зазначено, що з 01.10.2014 позивач перебуває на обліку в Золотоніському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області. Виплата пенсії позивачу проводиться на підставі електронної пенсійної справи як тимчасово переміщеній особі з непідконтрольної території Донецької області. Пенсійна справа до Упраління не надходила. В електронній справі статус заявника - працює.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2015 рік позивач працював в Донецькому апеляційному суді на посаді та умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу».

З 01.04.2015 позивачу припинено виплату зазначеної пенсії, у зв'язку з чим позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про повідомлення причин припинення виплати пенсії та поновлення її виплати.

16.02.2016 Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області листом № 1310/04 від 16.02.2016 повідомило ОСОБА_2, що виплата пенсії позивачу припинена 01.04.2015 і для відновлення її немає законних підстав.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В силу вимог частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, яким внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в результаті чого абз. 2 частини першої ст. 47 замінено п'ятьма абзацами такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення».

Також, вказаним Законом внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу», зокрема, частину четверту замінено чотирма частинами такого змісту:

«Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Таким чином, законодавчо встановлено заборону з 01 квітня 2015 року виплати пенсій, призначених відповідно до законодавства України, в тому числі і Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які працюють на окремих посадах, в тому числі відповідно до Закону України «Про державну службу».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 внесено зміни до частини першої ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абзаци другий і третій якої викладені в такій редакції: «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Також вказаним Законом абзаци 1 та 2 частини четвертої ст. 37 Закону України «Про державну службу» викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Згідно частини п'ятої ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2017 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням норм Закону України «Про державну службу» позивач має право на призначення пенсії відповідно до спеціального закону - Закону України «Про державну службу», а тому положення ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в чинній редакції розповсюджується на ОСОБА_2.

Зазначена норма є чинною, та приймаючи до уваги, що позивач в 2015 році обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії на умовах, визначених Законом України «Про державну службу», відповідач з 01.04.2015 тимчасово припинив виплату пенсії позивачу у відповідності до норм чинного законодавства України.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Наведеною нормою не передбачено обов'язку органів пенсійного Фонду щодо відновлення виплати пенсії як такої, у тому числі і призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому посилання на вказану норму, як на підставу відновлення з 01.06.2015 виплати пенсії є необґрунтованим. Єдина підстава, за наявності якої відбувається поновлення виплати пенсії, у відповідності до частини першої ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є звільнення з роботи.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачу у відновленні виплати пенсії з 01.06.2015, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним пенсійним законодавством України.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.07.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.