Ухвала суду № 61687093, 28.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4818/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Люкс Плюс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віва Люкс Плюс», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними (незаконними) дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору №161220151 про визнання електронних документів від 16.12.2015, та бездіяльність ДПІ щодо невиконання зобов'язань за договором №161220151 про визнання електронних документів від 16.12.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віва Люкс Плюс» та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів №161220151.

Починаючи з 12.02.2016, після направлення на реєстрацію податкових накладних, позивач отримував квитанції наступного змісту: «документ не прийнято, з підстави: можливо розірваний договір про визнання електронних документів».

15.03.2016 ТОВ «Віва Люкс Плюс» отримало від Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві лист від 15.02.2016 про розірвання договору про визнання електронних документів.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 16.12.2015 №161220151 про визнання електронних документів та бездіяльність по невиконанню зобов'язань за вказаним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а дії податкового органу щодо розірвання договору в односторонньому порядку - протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Згідно пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 1 р. 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 4 розділу 6 цього примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що підставою для відмови у прийнятті податкових накладних ТОВ «Віва Люкс Плюс», згідно квитанцій, стала виявлена помилка, а саме: «можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності».

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за змістом частин 1 та 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на момент направлення контролюючим органом запиту від 20.11.2015 на встановлення місцезнаходження позивача) відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

В силу ч. 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (ч.1 ст.10 в редакції чинній на час прийняття рішення про розірвання договору) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до витягів та спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження позивача: м. Київ, Печерський район, вулиця Рогнідинська, будинок 4А.

Згідно зазначених витягів, відомості про юридичну особу позивачем підтверджені.

Водночас, на підтвердження місцезнаходження юридичної особи, позивачем надано копію договору суборенди приміщення від 01.08.2013 №01/10/11-01Р, додатку №1 План-схему, додатку №2 акт приймання-передачі приміщення, додаткових угод від 27.06.2014 про продовження строку дії договору до 30.06.2015, від 29.01.2015 про зміну розміру орендної плати, від 25.06.2015 про продовження дії договору до 31.05.2016 та платіжних доручень на підтвердження орендної плати, договору про надання телекомунікаційних послуг в мережі "CDMA UKRAINE" від 02.08.2010 №1525706 та договору від 01.08.2012 про заміну сторони в договорі про надання телекомунікаційних послуг від 02.08.2010 №1525706, договорів укладених позивачем з його контрагентами на постачання послуг, які є основними видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Люкс Плюс».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що договір № 161220151 від 16.12.2015 не змінювався, не визнавався недійсним за рішенням суду, місце реєстрації Товариства не змінювалося, а докази того, що Товариство мало подавати новий посилений сертифікат, податковим органом не надавалися, у зв'язку з чим у ДПІ були відсутні правові підстави для одностороннього розірвання зазначеного договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 29 вересня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.