Рішення № 6168685, 07.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/14607.08.09 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Мегаполіс"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Екопорт"

про стягнення заборгованості у розмірі 220 739,52 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Секелик Л.В.(дов. від 06.10.2008)

Козаченко І.В.(дов. від 19.05.2009)

Романченко Т.В.(дов. від 06.10.2008)

Від відповідача-1 Кобець О.С.(дов. від 17.01.2008)

Кириченко Р.В.(дов. від 15.09.2008)

Від відповідача-2 Теплюк В.В.(дов. від 26.03.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору на надання маркетингових послуг № 07/04/20 від 20.04.2007 у розмірі 220 739,52 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.03.2009 порушено провадження у справі №50/146 та призначено до розгляду на 18.03.2009.

Представник відповідача-2 в судове засідання 18.03.2009 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача-1 і дали пояснення по справі.

Представник відповідача-1 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що йому не надходила копія позовної заяви з додатками. Суд задовольнив дане клопотання. Розгляд справи було відкладено на 03.04.2009.

03.04.2009 в судовому засіданні було оголошено перерву на 08.04.2009 для подання додаткових доказів по справі.

08.04.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача-1.

Представник відповідача-1 подав клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача-1 надав пояснення, в яких зазначив, що відповідач-1 не підписував додаток № 19 до договору на надання маркетингових послуг № 07/04/20 від 20.04.2007 і вказаний додаток в нього відсутній. Крім того, він пояснив, що у відповідача-1 немає жодного акту виконаних робіт до договору на надання маркетингових послуг № 07/04/20 від 20.04.2007.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи було відкладено на 27.04.2009.

27.04.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача-2, дали додаткові пояснення та подали спільне клопотання про розгляд справи у більш тривалий строк, ніж той, що передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача-1 в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 20.05.2009.

20.05.2009 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2, дали додаткові пояснення і подали додаткові докази.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи було відкладено на 19.06.2009.

19.06.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача-1 і дали додаткові пояснення.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі, а саме детальний розрахунок суми боргу.

Розгляд справи було відкладено на 08.07.2009.

08.07.2009 в судове засідання прибули представники позивача і дали додаткові пояснення, однак не подали обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не зявилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 29.07.2009.

29.07.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача-1 і дали додаткові пояснення.

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач-2 клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача-2 за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні було оголошено перерву на 07.08.2009 для оголошення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Еко" (далі - позивач, виконавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Мегаполіс"(далі-відповідач-1, замовник за договором) було укладено договір про надання маркетингових послуг № 07/04/20 (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець взяв на себе зобовязання по наданню замовнику маркетингових послуг по просуванню і стимуляції реалізації товарів, які поставляються замовником, а замовник зобовязався оплатити виконавцю надані послуги на умовах передбачених даним договором.

Згідно з п.п. 2.2.-2.3. договору в строк не більше 5 календарних днів після надання послуг виконавець зобовязаний надати замовнику акт виконаних робіт. Замовник підписує акт виконаних робіт в разі виконання виконавцем умов даного договору та виконання всіх обумовлених сторонами робіт і оплачує вартість наданих послуг.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу-1 послуги та надав акт виконаних робіт.

Пунктом 3.1. договору вартість послуг, що надаються ТОВ «Еко»та терміни їх надання сторони узгоджують в додатках до даного договору.

Відповідно до п. 1. додатку № 19 до договору ТОВ «Еко»мало надати наступні послуги: маркетингові послуги направлені на просування і стимулювання збуту товарів, що поставляються замовником шляхом проведення виставкових заходів.

У п. 4 вказаного додатку № 19 до договору сторони також погодили вартість послуг за період з 01.12.2008 по 31.12.2008 у розмірі 217360,00 грн. Дану суму відповідач-1 зобовязався перерахувати позивачу у строк до 31.12.2008.

Однак в порушення умов договору відповідач-1 акт виконаних робіт не підписав та не повернув його позивачу, а роботи не оплатив і станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача-1 по договору складає 217360,00 грн.

У своїх відзивах на позовну заяву відповідач-1 зазначає, що у нього відсутній такий документ як додаток № 19 до договору.

Позивач зазначив, що додаток № 19 до договору підписувався шляхом обміну по факсу та електронної пошти.

З огляду на викладене та враховуючи те, що на додатку № 19 до договору стоїть печатка відповідача-1, суд вважає доведеним той факт, що між сторонами дійсно був підписаний додаток № 19 до договору.

Крім цього, належним доказом виконання взятих на себе зобовязань за договором суд також вважає гарантійний лист відповідача-1, що підписаний зі сторони відповідача-1 директором Судаковим М.

Також в матеріалах справи знаходяться Звіти директорів магазинів позивача про проведення маркетингових послуг, з яких вбачається, що такі послуги дійсно надавалися.

Підтвердженням надання позивачем послуг по просуванню та стимулюванню збуту товарів, що поставлялися товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Мегаполіс" слугують, крім іншого, ще й Звіти ТОВ «Софія Оіл», ТОВ «Бренд-Нова»та ТОВ «Сузіря Півдня», з яких вбачається, що позивачем з даними товариствами були укладені договори по просуванню та стимулюванню збуту товарів, що поставлялися відповідачем-1 для забезпечення належного виконання взятих на себе обовязків по договору укладеному з останнім.

Крім зазначеного, суд також приймає до уваги той факт, що до грудня 2008 року відповідач вчасно та у повному обсязі сплачував позивачу плату за отримані послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами платіжних доручень № 457534 від 18.02.2008 на суму 88790,00 грн., № 470655 від 30.04.2009 на суму 248590,00 грн., № 479667 від 19.06.2009 на суму 140680,00 грн. та іншими.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем-1 взятих на себе господарських зобовязань. Враховуючи положення договору про надання маркетингових послуг від 20.04.2007 й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем зобовязань, що виникли за договором про надання охоронних послуг та про їх порушення з боку відповідача-1 в частині повної та своєчасної оплати.

Крім того, відповідно до умов договору поруки від 15.08.2008, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОПОРТ»(надалі - ТОВ «ЕКОПОРТ»або відповідач-2), останній поручився за належне виконання обов'язків відповідачем-1 за договором.

Так, згідно пункту 1.1. ТОВ «ЕКОПОРТ»поручається перед ТОВ «ЕКО»за виконання обов'язків відповідача-1, які виникають згідно договору. Відповідальність Відповідача-2 перед ТОВ «ЕКО»обмежується сплатою суми боргу в розмірі 500,00 гривень (п'ятсот гривень, 00 копійок).

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобовязаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 217360,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-1 не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу в сумі 216860,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач-2 поручився за належне виконання обов'язків відповідачем-1, за договором і сума його відповідальності обмежується сплатою суми боргу в розмірі 500,00 грн., то суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача-2 500,00 грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобовязань за укладеними договором, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 на свою користь 3% річних у розмірі 375,17 грн. та інфляційні збитки в розмірі 3001,35 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних є законними та обґрунтованими так як має місце прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач-1 надав суду відзив, в якому не довів, що прострочення виконання зобовязання за договором сталося не з його вини.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідачів на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Мегаполіс" (проспект Леніна, 96, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 25484884, п/р № 260002048760991 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399 (або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"(поштова адреса: проспект Гонгадзе, 20, м. Київ, 04215, місцезнаходження: проспект Науки, 8, м. Київ, 03039, п/р № 26001380658941 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, код ЄДРПОУ 32104254) основний борг в розмірі 216860(двісті шістнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 375(триста сімдесят пять) грн. 17 коп., інфляційні збитки в сумі 3001(три тисячі одна) грн. 35 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2202 (дві тисячі двісті дві) грн. 37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 73 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екопорт"(проспект Маяковського, 17, м. Київ, 02217, код ЄДРПОУ 33398719) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"(поштова адреса: проспект Гонгадзе, 20, м. Київ, 04215, місцезнаходження: проспект Науки, 8, м. Київ, 03039, п/р № 26001380658941 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013, код ЄДРПОУ 32104254) основний борг в розмірі 500(пятсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 (пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 0 (нуль) грн. 27 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.