КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 750/5022/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Супрун О.П.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Ганечко О.М.
суддів: Коротких А.Ю.,Літвіна Н.М.,
при секретарі: Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.07.16 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.07.16 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України щодо відмови позивачу у зарахуванні до стажу роботи на прокурорських посадах періодів роботи з 04.08.2003 по 19.08.2012 та з 18.10.2013 по 29.02.2016 на посадах слідчого прокуратури Чернігівської області та слідчого Генеральної прокурати України.
Визнано протиправною відмову Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у призначенні позивачу пенсії за вислугою років.
Зобов'язано Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу роботи на прокурорських посадах для призначення пенсії за вислугою років періоди роботи з 04.08.2003 по 19.08.2012 та з 18.10.2013 по 29.02.2016 на посадах слідчого прокуратури Чернігівської області та слідчого Генеральної прокуратури України.
Зобов'язано Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України призначити позивачу пенсію за вислугою років з 14.03.2016 згідно з ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник апелянта в засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 04.08.2003 року був призначений на посаду старшого слідчого відділу прокуратури Чернігівської області.
02.06.2008 року позивач був переведений на посаду слідчого прокуратури Куликівського району Чернігівської області.
01.07.2008 року позивач був переведений на посаду старшого слідчого відділу прокуратури Чернігівської області.
20.08.2012 року ОСОБА_2 було переведено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Чернігівської області.
23.11.2012 року позивача було призначено на посаду старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Чернігівської області.
З 18.10.2013 по 28.07.2015 працював на посаді слідчого в особливо-важливих справах слідчого відділу прокуратури Чернігівської області.
29.07.2015 року був призначений слідчим в особливо важливих справах другого слідчого управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління (на правах Департаменту) Генеральної прокуратури України.
14 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача за призначенням йому пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру»
Листом № 1479/07 від 21.04.2016 року відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії, оскільки, згідно з наданими документами, позивач має вислуги 30 років 6 місяців 3 дні, у тому числі стажу роботи на прокурорських посадах 1 рік 1 місяць 27 днів (період роботи з 20.08.2012 по 17.10.2013).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що періоди роботи позивача з 04.08.2003 по 19.08.2012 та з 18.10.2013 по 29.02.2016 на посадах слідчого прокуратури Чернігівської області та слідчого Генеральної прокуратури України підлягають зарахуванню до стажу роботи на прокурорських посадах для призначення пенсії за вислугою років, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.
Частиною 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Згідно ч. 15 Закону України «Про прокуратуру», прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор України; 2) перший заступник Генерального прокурора України; 3) заступник Генерального прокурора України; 4) заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор; 4 1) заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що частиною 5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII передбачено, що положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.
Тобто, періоди роботи позивача з 04.08.2003 по 19.08.2012 та з 18.10.2013 по 29.02.2016 на посадах слідчого прокуратури Чернігівської області та слідчого Генеральної прокуратури України підлягають зарахуванню до стажу роботи на прокурорських посадах для призначення пенсії за вислугою років, оскільки, на час його звернення до відповідача про призначення пенсії державне бюро розслідувань свою діяльність не почало, а тому, підлягають застосуванню норми ч. 5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Але,колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те , що відповідач неправомірно відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ, відповідно до якого, з 1 червня 2015 року всі пенсії, у тому числі спеціальні призначаються на загальних підставах, зокрема відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Суд першої інстанії мотивував своє рішення тим, що Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який вступив в дію з 15 липня 2015 року, визначено спеціальний вид пенсійного забезпечення для працівників прокуратури України.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач на момент звернення до відповідача набув право на отримання пенсії, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який вступив в дію 15 липня 2015 року, і на який не може поширюватись дія Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213.
Проте, з даним висновком суду першої інстанції, не погоджується колегія суддів, оскільки, відповідно до п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 VIII, передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу",Про прокуратуру",Про судоустрій і статус суддів",Про статус народного депутата України";Про Кабінет Міністрів України", Про судову експертизу",Про Національний банк України", Про службу в органах місцевого самоврядування";Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
До 1 червня 2015 року не було прийнято закону, що стосувався б усіх видів пенсійного забезпечення осіб, у тому числі спеціальних пенсій.
Колегія суддів вважає, що положення п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 від 02.03.2015 року стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.
Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі суспільні відносини.
Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII прийнятий 14.10.2014 року, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 VIII прийнято 02.03.2015 року, тобто пізніше .
Посилання суду першої інстанції на те, що Закон № 1697-VII в частині вимог забезпечення права на пенсію за вислугою років ( ст. 86) набув чиннсті з 15.07.2015 року , тобто пізніше Закону № 213 VIII, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, зміни вказаної норми стосувались лише розміру відпрацьованого стажу, а не права на пенсійне забезпечення.
Крім цього, в тексті Закону № 213 VIII чітко визначено, що з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Дана правова позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в Ухвалі від 08.09.16 року у справі К/800/3459/16.
Доводи апеляційної скарги, частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.07.16 року, та є підставою для її скасування в частині.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції ,суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.16 року, відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у вказаній справі.
Керуючись, ст.160, 167, 195,197,198,202,205,211,212,254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України - задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25.07.16 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до стажу роботи на прокурорських посадах періодів роботи з 04.08.2003 по 19.08.2012 та з 18.10.2013 по 29.02.2016 на посадах слідчого прокуратури Чернігівської області та слідчого Генеральної прокурати України.
Зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України розглянути питання про зарахування ОСОБА_2 до стажу роботи на прокурорських посадах для призначення пенсії за вислугою років періоди роботи з 04.08.2003 по 19.08.2012 та з 18.10.2013 по 29.02.2016 на посадах слідчого прокуратури Чернігівської області та слідчого Генеральної прокуратури України.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019) судовий збір в сумі 303 (триста три) гривень 16 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Літвіна Н. М.
Коротких А. Ю.
Судове рішення № 61686822, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 750/5022/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: