Постанова № 61686806, 28.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Калмикова Ю.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року справа № 415/2893/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 28 липня 2016 року у справі № 415/2893/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся 15.06.2016 року до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 14.03.2014 року отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника. В квітні 2016 року позивач дізналася про порушене право щодо обрахування її пенсії за довідками про заробіток покійного чоловіка, що знаходяться в матеріалах пенсійної справи. 16.05.2016 року позивач звернулась до пенсійного органу за перерахунком її пенсії та отримала відповідь про те, що відповідно до наказу ГУ ПФУ в Луганській області від 04.02.2003 року № 10, який діяв до 04.11.2008 року, правові підстави призначити пенсію з урахуванням довідки, яка наявна в матеріалах справи померлого чоловіка, на теперішній час відсутні.

Просила суд: визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області в призначенні (перерахунку) їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи померлого ОСОБА_3, в якій знаходяться довідки від 14.05.2002 року № 879 ВАТ «Лисичанськнафтооргсінтез» про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, підтвердженні первинними документами; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області з 14.03.2014 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з втратою годувальника Чорнобильської катастрофи за матеріалами пенсійної справи померлого ОСОБА_3, згідно довідок ВАТ «Лисичанськнафтооргсінтез» від 14.05.2002 року № 879 про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, підтверджені первинними документами. Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 28 липня 2016 року у справі № 415/2893/16-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, яка полягає у відмові в перерахунку ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи - протиправною.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та призначити ОСОБА_2 згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсію в розмірі 50 відсотків пенсії від пенсії померлого чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з їх подальшою виплатою починаючи з 16 травня 2016 року.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську на користь держави судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач в своїй апеляційній скарзі просить змінити в останньому словосполученні частини 3 постанови Лисичанського міського суду від 28.07.2016 року початкову дату виконання судового рішення, виклавши її в такому вигляді «Зобов'язати УПФУ в м. Лисичанську …, з їх подальшою виплатою починаючи з 14 березня 2014 року».

В апеляційній скарзі позивач посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що суд не врахував, що вона звернулась до відповідача за призначенням пенсії по втраті годувальника 14 березня 2014 року.

Позивач вважає, що, оскільки суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає пенсію, то позовні вимоги повинні бути задоволені з 14.03.2014 року.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що правові підстави для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням довідки № 879 від 14.05.2002 року на теперішній час відсутні, оскільки довідка недійсна. За умови надання довідки встановленого зразку про заробітну плату, одержану годувальником за роботу в зоні відчуження, ОСОБА_2 буде можливо призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до норм ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210.

Також відповідач подав доповнення до апеляційної скарги, в яких просив стягнути з позивача витрати щодо сплати судового збору у розмірі 606,32 грн.

Позивачем на адресу суду скеровано письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 (померлий годувальник) та ОСОБА_2 (позивач) з 02.07.1992 року перебували у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 37, 38).

Згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 22.04.2011 року за № 173972 ОСОБА_3 знаходився на обліку в управлінні та отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи (а. с. 175).

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 173972 від 19.09.2012 року ОСОБА_3 перераховано пенсію, розмір пенсії складав 8432,82 грн. (а.с. 16).

ОСОБА_2 має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2, виданим 26 червня 2014 року та довідкою Луганської обласної державної адміністрації від 28.05.2015 року № 6 (а. с. 6).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 13.07.2005 року, ОСОБА_2 призначено пенсію за віком на термін з 17.03.2005 року безстроково (а.с. 6).

Розпорядженням УПФУ в м. Лисичанську Луганської області за № 191925 від 25.03.2014 року ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії через перехід з виду на вид та встановлено розмір пенсії по втраті годувальника в сумі 1632,44 грн. з 14.03.2014 року довічно (а. с. 121).

Розпорядженнями пенсійного органу неодноразового здійснювався перерахунок пенсії позивача.

Відповідно до розпорядження від 03.06.2016 року ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії через працевлаштування та встановлено розмір пенсії з 04.05.2016 року в сумі 2130,45 грн. (а.с. 111).

16 травня 2016 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника в розмірі 50 % пенсії годувальника відповідно до ст.ст. 50, 54 та ст. 52 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 20 % прожиткового мінімуму для осіб, втративших працездатність (а.с. 20).

23 травня 2016 року пенсійних орган надав відповідь на вказану заяву позивача, в якій повідомив, що пенсія годувальника була розрахована на підставі довідки про заробітну плату, отриману за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, відповідно до наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04.02.2003 року № 10 (який не мав юридичної сили, так який не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України і діяв до 04.11.2008 року). Правові підстави для призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням даної довідки на теперішній час відсутні. Також позивачу було роз'яснено, що в разі подання нею довідки встановленого зразку про заробітну плату, одержану годувальником в зоні відчуження, позивачу буде можливо призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі відшкодування фактичних збитків (а.с. 22).

Колегія суддів вважає вимоги, заявлені в апеляційних скаргах, такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Спірним питанням у справі є наявність у позивача права на перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).

Цей закон створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Зазначеним Законом передбачено визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, порядок визначення статусу та віку виходу на пенсію, розмірів пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника. Порядок обчислення розмірів пенсій та їх виплату, строки призначення пенсій та порядок їх перерахунку регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно ст. 13 Закону № 796 держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалась відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Згідно ст. 49 Закону № 796, віднесеним до 1-4 категорій пенсії встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Частиною першою статті 37 Закону № 1058-ІV передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Тобто, пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника.

Згідно із частиною третьою статті 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

23.11.2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої з 01.01.2012 року пенсії ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС нараховуються з заробітної плати за роботу в зоні відчуження.

Відповідно до п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, Порядок визначає механізм обчислення пенсій по

інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Норму щодо призначення пенсії по інвалідності, що передбачені ст. 54 Закону № 796, а саме із заробітку особи в зоні відчуження з 1986-1990 роках, закріплено постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01.01.2012 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 «пенсії, учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які працювали в зоні відчуження у 1986-1990 роках призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконання роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня, згідно сумарної кратності оплати праці, встановленої у відповідні періоди за зонами небезпеки: у Ш - 5, у П - 4. у 1 - 3). При цьому у всіх випадках, заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період».

Таким чином, отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа, тобто, нарахування пенсії відбувається з фактичного її розміру.

При цьому, розмір такої пенсії не є сталим і залежить від змін, які відбуваються у законодавстві, проте не може бути меншим від початкової суми, обчисленої від розміру пенсії померлого годувальника.

З огляду на зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки ОСОБА_2, як дружина учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС, інваліда ІІ групи, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ в розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пенсія годувальнику вже була призначена, виплачувалася, виходячи саме з заробітної плати за період знаходження у зоні відчуження. Перевіряти підстави нарахування та виплати пенсії особі, яка померла 01 березня 2014 року є протиправним, оскільки пенсія його утриманцю згідно ч. 4 статті 54 Закону № 796 призначається у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника. Крім того, згідно ч. 1 ст. 54 цього ж Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Щодо дати проведення перерахунку пенсії позивача по втраті годувальника колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 45 Закону України № 1058-VI передбачено, що перерахунок пенсії проводиться у такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо відповідну заяву подано пенсіонером після 15 числа.

Оскільки позивачем заява про перерахунок пенсії подана 16.05.2016 року, то відповідно до зазначеної норми перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 01 червня 2016 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково зазначено дату перерахунку та виплати пенсії по втраті годувальника, з огляду на що постанова в цій частині підлягає зміні.

Колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити шляхом внесення деякої конкретики щодо суми пенсії померлого годувальника з якої необхідно обраховувати пенсію позивачу.

В матеріалах справи наявний лист пенсійного органу від 07.06.2016 року за № 4593/08-30, в якому повідомлялося про те, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 отримував пенсію по інвалідності 2 гр. в розмірі фактичних збитків при загальному стажі роботи 44 роки 4 місяці 18 днів. Сума пенсії складала 8516,82 грн. (а.с. 23).

Що стосується вимог пенсійного органу щодо стягнення з позивача на користь відповідача судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення ухвалене не на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для стягнення на користь відповідача судових витрат.

Проаналізувавши вище викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови суду першої інстанції судом правильно вирішено справу по суті, але із частково помилковим застосуванням норм матеріального, що є підставою для її зміни.

Керуючись статтями 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області - задовольнити частково.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 28 липня 2016 року у справі № 415/2893/16-а - змінити.

В третьому абзаці резолютивної частини постанови після слів «…ОСОБА_3,» доповнити такими словами та цифрами «який отримував пенсію в розмірі 8516,82 грн.», а слова та цифри «з 16 травня 2016 року» замінити на слова та цифри «з 01 червня 2016 року».

В іншій частині постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 28 липня 2016 року у справі № 415/2893/16-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Колегія суддів Г.М. Міронова

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко