Ухвала суду № 61686784, 28.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року справа №805/1656/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Васильєвої І.А., суддів: А.В. Гайдара, Казначеєва Е.Г.,

Секретаря судового засідання: Борисова А.Б.,

За участі:

позивача - не з'явилась,

відповідача 1, - не з'явився,

третьої особи 1, - не з'явився,

третьої особи 2, - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року у справі № 805/1656/16-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про скасування акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 06 січня 2016 року, зобов'язання призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі та скласти і видати акт,-

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - відповідач), третіх осіб - Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - третя особа 1), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Красноармійську (далі - третя особа 2) із вимогами: про скасування акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 06 січня 2016 року, зобов'язання Головне управління Держпраці у Донецькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі та скласти і видати акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (арк. справи 4-10).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року судом закрито провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (арк. справи 64, 65-66).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 (далі - апелянт) звернулась до Донецького апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на вищенаведену ухвалу, в обґрунтування якої вказала, що висновки суду про те, що вказаний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства із посиланням на статтю 234 Цивільного кодексу України є неправильними, оскільки у відповідності до норм вказаної статті, в порядку окремого провадження розглядаються спори при наявності неоспорюваних прав, а апелянт вказує, що вона оскаржує саме акт, складений відповідачем за формою Н5, а ні за формою Н1, а тому вказана справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного просила суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (арк. справи 71-72).

Позивач та третя особа 1 до судового засідання з розгляду даної справи не з'явились, належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідач просив розглядати справу за його відсутністю, про що надіслав на адресу суду 27 вересня 2016 року відповідне клопотання.

Третя особа 2 у судовому засіданні надала заперечення на апеляційну скаргу, з урахуванням яких просила суд відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представника третьої особи 2, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи встановила наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів адміністративної справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 14 липня 1990 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_4, який працював у ПАТ «ШУ «Покровське». 11 серпня 2012 року з ОСОБА_4 під час виконання трудових обов'язків на ПАТ «ШУ «Покровське» трапився нещасний випадок, внаслідок якого він помер. Наказом від 13 серпня 2012 року № 937 було призначено комісію з розслідування смертельного нещасного випадку. 25 січня 2016 року позивачем отримано поштою акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, що стався з ОСОБА_4 11 серпня 2012 року.

При цьому з висновків спірного в даній справі акту вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався на фоні раніше перенесеного захворювання серця, яке відбулось у період між проведеним профілактичним медоглядом у 2011-2012 роках. Даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом (арк. справи 16-24).

Не погодившись з таким висновком позивач звернулась до суду із даним позовом оскільки вона вважає, що вказаний акт складений формально та з істотним порушенням чинного законодавств, з урахуванням чого просила суд скасувати акт Н-5 від 06 січня 2016 року та зобов'язати Головне управління Держпраці у Донецькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі та скласти і видати акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (арк. справи 4-10).

Тобто з прохальної частини позовної заяви вбачається, що вимоги позивача зводяться до оспорювання рішення спеціальної комісії, яке міститься в затвердженому акті за формою Н-5, складеному за наслідками розслідування нещасного випадку, що трапився з потерпілим, та зобов'язання Головне управління Держпраці призначити додаткове (спеціальне розслідування) і скласти акт за формою Н-1.

З приводу викладеного колегія суддів зазначає відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 3 КАС зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом першим частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюванихправ, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Як вбачається зі справи, що розглядається, оспорюваний акт складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною роботодавцем, до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. При цьому вказана комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок що стався 11 серпня 2012, тому він не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 21-404а16, які мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм відповідно до вимог статті 244-2 КАС України.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

До того ж, статтею 157 КАС України визначений порядок, коли суд закриває провадження у справі, пунктом 1 частини 1 якої передбачений випадок, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. При цьому у відповідності до частини 2 вказаної статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З урахуванням викладеного суд погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження в даній адміністративній справі, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року у справі № 805/1656/16-а, - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року у справі № 805/1656/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 28 вересня 2016 року.

Головуючий: І.А. Васильєва

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв