Ухвала суду № 61684572, 28.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2016 рокусправа № 804/10022/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В..

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/10022/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

12 серпня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС №11428/10/28-01-39-01-11 від 29.04.2015р. про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури податкового компромісу в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю РУШ у використанні права скористатися процедурою податкового компромісу для подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період - 2014 рік.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято незаконне та необґрунтоване рішення про відмову ТОВ РУШ у використанні права скористатись процедурою податкового компромісу для подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період - 2014 рік з підстав не подання податкової декларації з податку на прибуток за звітній період 1 квартал 2014 року. Оскільки позивачем виконано всі вимоги чинного ПК для досягнення податковіого компромісу, зокрема, подав уточнюючи податкові декларації, особисту заяву, сплатив 5% грошового зобовязання до державного бюджету, відтак, набув право на податковий компроміс в силу Закону.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС №11428/10/28-01-39-01-11 від 29.04.2015р. про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури податкового компромісу в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю РУШ у використанні права скористатися процедурою податкового компромісу для подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період - 2014 рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно вимог підрозділу 9-2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у випадку подання уточнюючих розрахунків податкових зобовязань відповідно до цього підрозділу, норми статті 50 Податкового кодексу України не поширюються, процедура податкового компромісу застосована не була. Також відповідач вказав, що уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період - 2014 рік не розглядався, оскільки платник податку не надав податкову декларацію з податку на прибуток за звітній період 1 квартал 2014 року та не має права скористатись процедурою податкового компромісу для подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період - 2014 рік.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «РУШ».

Представника позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.04.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю РУШ було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів заяву про застосування податкового компромісу. Вказаною заявою визначено рішення про початок процедури податкового компромісу відповідно до поданих уточнюючих розрахунків, згідно з переліком за 2014 рік. До заяви було додано перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток та з податку на додану вартість для застосування процедури досягнення податкового компромісу.

Крім того, 15.04.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю РУШ було подано уточнюючу за процедурою податкового компромісу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік з додатками.

Платіжним дорученням № 12823 від 29.04.2015р. позивачем сплачено 212 455,00 грн. за призначення платежу податковий компроміс, згідно заяви від 15.04.2015р. (податок на прибуток).

Платіжним дорученням № 12824 від 29.04.2015р. позивачем сплачено 210 600,00 грн. за призначення платежу податковий компроміс, згідно заяви від 15.04.2015р. (ПДВ).

29.04.2015р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено рішення №11428/10/28-01-39-01-11 про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури податкового компромісу. Вказаним рішенням погоджено застосування процедури податкового компромісу за сумою заниження податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку про компроміс, що складає 4 212 011 грн., сума податкових зобовязань з податку на додану вартість для досягнення податкового компромісу (5%) - 210600 грн. Враховуючи відповідність уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість ТОВ РУШ нормам Закону №63, СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ прийнято рішення про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури податкового компромісу.

Також, рішенням №11428/10/28-01-39-01-11 від 29.04.2015р. відповідач повідомив ТОВ «РУШ», що відносно поданого уточнюючого розрахунку з податку на прибуток за 2014 рік в рамках застосування податкового компромісу, розрахунок не розглядався, так як платник податків не надав податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період 1 квартал 2014 року та не має права скористатися процедурою податкового компромісу, для подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за базовий період - 2014 рік.

Вважаючи рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС №11428/10/28-01-39-01-11 від 29.04.2015р. в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю РУШ у використанні права скористатися процедурою податкового компромісу для подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період - 2014 рік протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано умови ПК України для досягнення податкового компромісу, в тому числі й в частині подання уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток, відтак рішення відповідача в частині відмови в досягненні податкового компромісу ТОВ «РУШ» є безпідставним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 2 підрозділу 9-2 Перехідних положень ПК України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума непогашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом Державної фіскальної служби України N 13 від 17.01.2015р. (далі - Методичн рекомендації), Методичних рекомендацій визначають порядок дій контролюючих органів при виконанні положень підрозділу 9-2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Пунктом 3 Методичних рекомендацій визначено, що для початку застосування процедури застосування податкового компромісу, платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку: у випадках, визначених у абзацах 1 та 2 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій - уточнюючі розрахунки з ПДВ та/або податку на прибуток підприємств за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та заяву, в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (далі Заява про компроміс).

Пунктом 4 Методичних рекомендацій встановлено порядок заповнення уточнюючих розрахунків.

Зокрема, підпунктом 4.2 зазначеної норми передбачено, що до затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам податку на прибуток, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, у заголовній частині форм уточнюючих податкових декларацій (розрахунків, звітів) з цього податку слід під словом Уточнююча (Уточнюючий) доповнити словами Податковий компроміс та зліва від них проставити відмітку, наприклад, Х. Така відмітка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.

Уточнення податкового зобовязання з податку на прибуток у межах податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації.

Нормами Податкового кодексу України також передбачено, що разом з уточнюючим розрахунком платником податків подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Відповідно до підпункту 3.4 Методичних рекомендацій перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету. Зокрема, по кожній господарській операції, щодо якої здійснюється уточнення, необхідно вказати крім іншого податковий (звітний) період, у якому було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, що стало наслідком заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету та податковий (звітний) період, у якому було допущено заниження податкових зобов'язань.

При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобовязань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з податку на додану вартість та/або витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на прибуток, відображені в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

1) подані в порядку, встановленому статтею 50 цього Кодексу, після 1 квітня 2014 року;

2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 1 квітню 2014 року;

3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобовязання (збільшено відємне значення) з податку на прибуток або податку на додану вартість за такі звітні (податкові) періоди.

Отже, в разі неправомірного завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування у податкових періодах (протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, або за днем її фактичного подання) до 1 квітня 2014 року, платник податків має право (у строк протягом 90 календарних днів починаючи з 17 січня 2015 року) звернутись до податкового органу з метою досягнення податкового компромісу. Для початку застосування процедури податкового компромісу платник податків подає до контролюючого органу відповідні уточнюючі розрахунки за будь-які податкові періоди (за формою встановленою Міністерством фінансів України) разом з переліком (описом) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Разом з тим, пунктом 3 підрозділу 9-2 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

Подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу.

В свою чергу, в разі якщо контролюючий орган повідомив платника податків про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, сума задекларованих зобовязань вважається узгодженою.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що подані ТОВ РУШ уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість відповідають вимогам чинного законодавства, вказане також не заперечується відповідачем у справі.

Між тим, підставою для відмови у досягненні податкового компромісу з податку на прибуток ТОВ «РУШ» стало те, що заявником поряд із іншими документами разом із заявою про досягнення податкового компромісу до податкового органу не було подано податкову декларацію з податку на прибуток за звітній період 1 квартал 2014 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 11 і 12 п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватись у наступні двадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобовязань.

У відповідності до абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Отже, ТОВ РУШ як платник податку, який щомісячно сплачує авансові внески по податку на прибуток, надає до контролюючого органу лише податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за рік. Податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2014 року, півріччя та три квартали ТОВ РУШ не подаються відповідно до приписів ст. 57 ПК України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік позивачем подано у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, яка була прийнята ним без зауважень, відтак вважається узгодженою.

Суд бере до уваги, що відповідно до приписів пп. 9-2 Перехідних положень Податкового кодексу України на випадки подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань відповідно до цього підрозділу не поширюються норми статті 50 цього Кодексу.

Тобто, для цілей досягнення податкового компромісу не підлягають застосуванню правила та наслідки визначені ст. 50 ПК України щодо коригувань раніше задекларованих показників та їх автоматичного узгодження, оскільки податковий компроміс передбачає окрему процедуру узгодження зменшення податкових зобовязань.

В свою чергу, законодавець не визначає обовязку платника податків коригування показників з податку на прибуток шляхом подання уточнюючої декларації за процедурою податкового компромісу саме за звітний період - 1 квартал 2014 року.

Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, ТОВ «РУШ» виконано умови визначені законом на реалізацію права досягнення податкового компромісу, а у податкового органу не виникло підстав для відмови в проведенні перевірки щодо можливості досягнення податкового компромісу.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №11428/10/28-01-39-01-11 від 29.04.2015р. в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю РУШ у використанні права скористатися процедурою податкового компромісу для подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період - 2014 рік.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/10022/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська