Ухвала суду № 61684494, 13.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2016 року

справа № 804/9863/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року

у справі № 804/9863/15

за позовом Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську

до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади»

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, в розмірі 420179,01 грн. на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підприємстві відповідача працювали громадяни, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Згідно ч.9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників не бюджетних державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Позивачем здійснено заходи щодо направлення відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за січень-серпень 2015 року на загальну суму 420179,01грн.

Зазначена сума відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що свідчить про наявність підстав для стягнення зазначеної суми у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем докази в повному обсязі підтверджують наявну заборгованість відповідача, є підставою для її стягнення. Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, а також не надав і доказів, які б свідчили про правомірність несплати суми виплати пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за вказаний позивачем період.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що ні один із Законів України з питань пенсійного забезпечення, не містить в собі вимог щодо покладення обов’язку виплати «різниці» між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, крім ч.9 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

З огляду на ч.3 ст. 24 закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсії наукових працівників не можуть бути розділені на пенсію, призначену науковим (науково-педагогічним) працівникам згідно з законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та пенсію, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, оскільки такий поділ пенсійне передбачений чинним законодавством України. Також законодавством України не передбачено і поняття «різниця між сумою пенсій».

Крім того, відповідач з 1994 року є виконавцем робіт згідно з Національною програмою зі створення ядерно-паливного циклу в Україні в частині виготовлення труб-оболонок ТВЕЛів АЕС. Інститут підпадає під дію Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», знаходиться в переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Інститут внесено до Державного реєстру установ, яким надається підтримка держави.

Також відповідач наголошує, що підприємство не маєможливості сплатити таку велику заборгованість Державі в особі Пенсійного фонду України, оскільки не є виробником будь-якої продукції тощо, а займається лише науковою роботою.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Спір між сторонами виник з приводу обов’язку підприємства фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010.

Також, з матеріалів справи вбачається, відповідачем не заперечується факт роботи на підприємстві осіб, яким призначена пенсія як науковим (науково - педагогічним) працівникам на підставі ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та які на даний час отримують пенсії в органах Пенсійного фонду України.

У відповідності ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Відповідно до ч.9 ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначений в Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004.

Відповідно до вказаного Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Виходячи з наведених норм, вказані вище витрати є спеціальним платежем, який не фінансується за рахунок внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування. Встановлені Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за своєю правовою суттю не є ні податком, ні збором, та не є тим джерелом, з якого фінансуються визначені в ч.2 ст.16 Закону України «Про систему оподаткування» державні та інші спеціальні фонди, не передбачені цим Законом.

Сплата підприємством органам Пенсійного фонду України відповідних коштів для фінансування такої різниці у розмірі пенсії не пов'язано з отриманням цим підприємством прибутком. Перерахування органу Пенсійного фонду відповідних коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії повинно здійснюватись незалежно від результатів господарської діяльності підприємства.

З огляду на вказані правові норми, а також приймаючи до уваги предмет діяльності підприємства, джерела його фінансування, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обов'язок відповідача фінансувати різницю у розмірі пенсії, призначеної певній категорії осіб згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, вказані відповідачем правові норми, які регулюють спірні правовідносини, є діючими, в установленому порядку не скасовані, неконституційними не визнані, у зв'язку з чим є обов'язковими для застосування.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачем направлялись на адресу підприємства повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за січень-серпень 2015 року на загальну суму 420179,01 грн., проти отримання яких відповідач не заперечує.

Спір щодо суми заборгованості відповідача у зазначеному розмірі між сторонами відсутній. Вказана вище сума на момент звернення позивача до суду, вирішення спору відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.8 наведеного вище Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачені ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 804/9863/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко