Постанова № 61684228, 21.09.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р.Справа № 914/1056/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівОрищин Г.В.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради за № 2302-вих.-2388 від 24.06.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року

у справі № 914/1056/16

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ», м.Львів

про стягнення 682 360,00 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 2302-вих2632 від 23.11.2015 року

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність б/н від 26.04.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ» про стягнення 682 360,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року (суддя Долінська О.З.) в позові Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подало апеляційну скаргу за № 2302-вих.-2388 від 24.06.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми цивільного права. А саме скаржник стверджує, що необґрунтованим є твердження суду першої інстанції про те, що сторонами не було узгоджено ціну обєкта продажу, адже, в договорі від 30.03.2015 року зазначено, що обєкт продається за ціною 29 204 400,00 грн.

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу б/н від серпня 2016 року, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Ухвалою Львівської міської ради від 20.07.2011 р. №737 «Про реалізацію вимог ухвали міської ради від 24.06.2010 №3630 Про затвердження міської цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу у м. Львові», було затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу, до якого було включено нежитлові приміщення по вул. Шевська, 14, 14-а. 16 у м. Львові.

Пізніше, 18.07.2013 року Ухвалою Львівської міської ради №2642 Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2011 № 737, було вирішено зарахувати відповідачу (ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ») вартість невідокремлювальних поліпшень, здійснених у процесі ліквідації аварійного стану реставрації та реконструкції з пристосуванням приміщень будинків № 14, 14-а, 16 на вул. Шевській у м. Львові під II чергу готельного комплексу, при приватизації об'єкту способом викупу.

30.09.2014 року позивачем було видано наказ №578-11 «Про затвердження висновку про вартість об'єкта оцінки», згідно якого було затверджено висновок про вартість обєкта площею 1169.9 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Шевська, 14, 14-а. 16, що підлягає приватизації способом викупу ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ»), виконаний субєктом оціночної діяльності ТзОВ «Західна українська консалтингова компанія» станом на 31.07.2013 року 2014 року, вартістю, згідно висновком оцінювача, 24 337 000,00 грн. без ПДВ.

В подальшому, 30.03.2015 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (продавець) та ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу (надалі договір). Згідно умов договору продавець зобовязався передати у власність покупцю нежитлові приміщення по вул. Шевська, 14, 14-а. 16 у м. Львові за ціною 29 204 400,00 грн.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.07.1998 № 9-рп щодо Закону України "Про приватизацію державного майна" вказав, що за умови відсутності окремого законодавчого акта про приватизацію об'єктів комунальної власності включення цих питань до закону, що регулює приватизацію державного майна, не є підставою для прийняття його окремих положень неконституційними.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування, тобто дія цього закону розповсюджується також на майно комунальної власності.

Закон України "Про приватизацію державного майна" та Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" є спеціальними законами України, що регулюють правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.

Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлює правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

Згідно ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню

Так, згідно п. 2.1. договору покупець (ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ») зобовязався заплатити за обєкт продажу протягом 30-ти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до п. 1.6 договору право власності на обєкт продажу переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного обєкта продажу, отримання акту прийому-передачі обєкта продажу та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

В п. 7.2. договору сторони погодили, що у разі несплати ціни обєкта продажу протягом 30 днів з дня нотаріального посвідчення договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 20% ціни продажу обєкта.

30.12.2015 року ухвалою Львівської міської ради №62 «Про внесення змін до ухвал міської ради від 20.07.2011 №737 Про реалізацію вимог ухвали міської ради від 24.06.2010 №3630 «Про затвердження міської цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу у м. Львові» (зі змінами) було прийнято рішення зарахувати відповідачу вартість невідокремлювальних поліпшень об'єкта оренди в сумі 27 454 400,00 гривень з ПДВ. Цією ж ухвалою було прийнято рішення внести зміни до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, здійснивши зарахування суми вартості невідокремлювальних поліпшень в рахунок оплати по договору.

19.01.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору №2986 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, нотаріально посвідченого 30.03.2015р. за реєстровим №1420.

Відповідно до п. 1 договору про внесення змін від 19.01.2016р. до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, сторони домовилися, що частина коштів, як вартість невідокремлених поліпшень обєкта оренди, здійснених в процесі ліквідації аварійного стану, реставрації та реконструкції з пристосуванням приміщень будинків №14, 14-а, 16 на вул. Шевській у м. Львові під другу чергу готельного комплексу у сумі 27 454 400,00 грн. у тому числі ПДВ, зараховуються покупцю в рахунок оплати за даним договором на підставі Ухвали Львівської міської ради №62 від 30.12.2015р. Про внесення змін до Ухвал міської ради від 20.07.2011р. №737 Про реалізацію вимог ухвали міської ради від 24.06.2010 року №3630 Про затвердження міської цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу у м. Львові. Залишок в сумі 1 750 000,00 грн. в т.ч. ПДВ покупець зобовязаний сплатити за придбаний обєкт продажу на рахунок продавця.

Згідно платіжного доручення № 2447 від 20.01.2016 року відповідач оплатив на рахунок позивача 1 750 000,00 грн., як оплату за нежитлові приміщення, згідно договору №2986 та договору про внесення змін від 19.01.2016 року.

22.01.2016р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі обєкта купівлі-продажу за участю Балансоутримувача.

Позивач просить стягнути з відповідача 682 360,00 грн., а саме: пеню у розмірі 332 360,00 гривень та неустойку у розмірі 350000,00 гривень.

Суд першої інстанції при винесенні рішення виходив з того, що порушення зобовязання у даній справі сталося з вини кредитора (позивача), а відтак в останнього відсутні правові підстави для стягнення неустойки з відповідача. Однак, колегія суддів при винесенні постанови виходила з інших підстав для відмови у позові у даній справі.

Так, відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на п. 7.2 договору, згідно якого у разі несплати ціни обєкта продажу (29 204 400,00 грн.) протягом 30 днів з дня нотаріального посвідчення договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу обєкта. Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення строку сплати ціни продажу обєкта продажу покупець сплачує на рахунок продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день проведення оплати. Пеня нараховується з 31-го дня від дати посвідчення даного договору купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що 19.01.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу від 30.03.2015р. та погоджено, що відповідач зобовязаний сплати за обєкт продажу 1 750 000,00 грн. У звязку з чим, позивач вважає, що відповідач згідно договору купівлі-продажу від 30.03.2015 року зобовязаний був оплатити на рахунок позивача 1 750 000,00 грн. і розрахував неустойку від зазначеної суми Однак, з даним висновком колегія не може погодитись, з огляду на наступне.

Так, між сторонами був укладений договорів купівлі-продажу від 30.03.2015 року, в якому останні погодили, що ціна продажу становить 29 204 400,00 грн., яку відповідач (покупець) зобовязався оплати протягом 30 днів з дня нотаріального посвідчення договору (до 30.04.2015 року). Станом на момент укладення між сторонами договору про внесення змін від 19.01.2016 року до договору купівлі-продажу відповідачем вже понад 8 місяців було прострочено виконання зобовязання по договору купівлі-продажу від 30.03.2015 року. У звязку з чим, позивач мав нараховувати неустойку, згідно договору купівлі-продажу від 30.03.2015 року від суми 29 204 400,00 грн. (ціни продажу).

Посилання апелянта на те, що обовязок щодо сплати суми 1 750 000,00 грн. у відповідача виник з моменту підписання основного договору купівлі-продажу від 30.03.2015 року, суперечить приписам ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", яка передбачає терміни сплати коштів та застосування штрафних санкцій. Адже, лише 19.01.2016 року, у договорі про внесення змін до договору купівлі продажу сторони погодили, що відповідач зобовязаний сплатити на рахунок позивача за обєкт продажу - 1 750 000,00 грн. При цьому строк оплати зазначеної суми сторонами не був визначений.

Згідно платіжного доручення № 2447 від 20.01.2016 року відповідач оплатив на рахунок позивача 1 750 000,00 грн., як оплату за нежитлові приміщення, згідно договору №2986 та договору про внесення змін від 19.01.2016 року.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 332 360,00 гривень та неустойки у розмірі 350000,00 гривень нараховані від суми 1 750 000,00 грн. не ґрунтуються на умовах договору та не підлягають до задоволення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено і підписано 26.09.2016 року

Головуючий - суддяСкрипчук О.С.

суддяОрищин Г.В.

суддяМатущак О.І.