Постанова № 61684143, 27.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р. Справа№ 925/285/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 адвокат згідно договору на представництво та захист прав і законних інтересів від 29.06.16

від позивача: ОСОБА_3 адвокат згідно договору про надання правової допомоги від 29.06.16

від позивача: ОСОБА_4 - особисто, НОМЕР_1 від 25.09.97

від відповідача: Тарасенко Ю.М., довіреність № 0-23-0.6-197/2-16 від 11.01.16

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року

у справі № 925/285/16 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.04.2016 р.) про визнання додаткової угоди "Про поновлення договору оренду землі від 30 грудня 2005 року" (державна реєстрація від 19 грудня 2007 року за № 040778400010, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) укладеною (а.с. 3-4).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі № 925/285/16 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 67-75).

12 травня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16 (а.с.82-85).

17 травня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16 повернуто без розгляду на підставі п. 3, ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв'язку із неподанням документів, що підтверджують оплату судового збору у встановленому розмірі (а.с.79-81).

08 червня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16 та винести нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 червня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/285/16 від 26 квітня 2016 року передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г.

13 червня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/285/16 від 26 квітня 2016 року прийнято до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Рудченка С.Г., Агрикової О.В., справу призначено до розгляду на 29 червня 2016 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29 червня 2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду справи №925/285/16, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Скрипки І.М., Агрикової О.В.

29 червня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/285/16 від 26 квітня 2016 року прийнято до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів - Скрипки І.М., Агрикової О.В., справу призначено до розгляду на 02 серпня 2016 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02 серпня 2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, для розгляду справи №925/285/16, сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В.

02 серпня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/285/16 від 26 квітня 2016 року прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченка С.Г.

02 серпня 2016 року від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року та 06 вересня 2016 року у справі №925/285/16 розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/285/16 від 26 квітня 2016 року відкладено на 06 та 27 вересня 2016 року відповідно.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26 вересня 2016 року, у зв'язку зі звільненням у відставку та припиненням повноважень судді Рудченка С.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, для розгляду справи № 925/285/16 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Суліма В.В.

26 вересня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/285/16 від 26 квітня 2016 року прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Суліма В.В.

27 вересня 2016 року від представника відповідача надійшли додаткові мотиви апеляційної скарги до яких надано додаткові матеріали.

Відповідно до абз. 2, 3 пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", "додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.

Оскільки апелянтом не було обґрунтовано причин неможливості подання доданих до "додаткових мотивів апеляційної скарги" документів, колегія суддів не приймає їх та переглядає справу за наявними станом на момент прийняття рішення судом першої інстанції доказами.

У судовому засіданні 27 вересня 2016 року представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надав пояснення в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник ФОП ОСОБА_4 у судовому засіданні 27 вересня 2016 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

30 грудня 2005 року між Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області (далі - орендодавець за договором) та приватним підприємецем ОСОБА_4 (далі - орендар, позивач) укладено Договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації № 528 від 26.12.2005 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Бубнівськослобідської сільської ради за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 29,6944 га ріллі із земель запасу (а.с. 6-9).

Даний договір був зареєстрований у Золотоніському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2007 р. за № 040778400010 (а.с. 9).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру, позивач є орендарем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться в адміністративних межах Бубнівськослобідської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 29,6944 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12-14).

15 лютого 2016 року позивач надіслав відповідачу заяву, у якій зазначив, що 31.12.2015 р. закінчився строк дії договору оренди землі від 30.12.2005 р., проте позивач продовжує користуватися на тих самих умовах земельною ділянкою, виконує сезонні роботи, належно сплачує орендну плату, а тому просив підписати Додаткову угоду про поновлення Договору оренди від 30.12.2005 р. До заяви позивачем додано докази фактичного використання земельної ділянки (проведення на ній весняно-польових робіт), докази сплати орендної плати за січень-лютий 2016 року, а також Додаткову угоду про поновлення Договору оренди від 30.12.2005 р. (державна реєстрація від 19.12.2007 р. за № 040778400010) (а.с. 10-16).

Вказану заяву із додатками до неї відповідач отримав 17.02.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихмасовим ідентифікатором 1970203648297 (а.с. 17).

Оскільки позивач не отримав від відповідача заперечень щодо поновлення цього Договору та з огляду на положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач вважає договір оренди землі від 30.12.2005 р. поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Підставою для звернення з даним позовом стало те, що на думку позивача, відповідач порушив вимогу Закону та не уклав із позивачем додаткову угоду до договору оренди землі.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

З 01 січня 2013 року повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Головного управління Держземагенства у Черкаській області.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р.№ 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінет Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. 25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру від 26.05.2015 № 84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Отже, позивачем правильно визначено особу, уповноважену на передачу у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а відповідно і відповідача у справі.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

В пункті 7 Договору оренди землі вказано, що цей договір укладено на 10 років з 01.01.2006 р. по 31.12.2015 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1-6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI): "По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором."

Тобто стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі: перший випадок передбачений частинами 1 - 5 цієї статті щодо порядку реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк; другий окремий випадок передбачений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", за якою у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ці два випадки поновлення договору оренди землі на новий строк застосовуються самостійно у залежності від конкретних обставин.

Що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги про те, що строк дії договору не може бути продовженим.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналогічна позиція щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин": "У вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011 р.).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору."

Після закінчення строку дії Договору оренди землі (31.12.2015 р.) позивач продовжує користуватися вказаною в Договорі земельною ділянкою і сплачувати за це орендну плату, що підтверджується поданими позивачем актами здачі-прийняття виконаних робіт (а.с. 15-16, 18, 43-47), накладними, платіжними дорученнями, квитанціями про перерахування орендної плати за землю (а.с. 19), податковою декларацією з плати за землю (а.с. 21-24), довідкою Золотоніської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області про відсутність у позивача заборгованості зі сплати податків, зборів станом на момент звернення з позовом (а.с. 20). Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не надіслало позивачу протягом місяця після закінчення строку (як це встановлено в ч. 6 ст. 33 Закону) письмового повідомлення про бажання припинення цього Договору оренди землі чи заперечень щодо продовження дії вказаного Договору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що договір оренди землі є поновленим в силу ч. 6 ст. 33 Закону на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Слід зазначити, що у даному випадку, саме зволікання розпорядника земель з відповіддю орендарю щодо пролонгації договору стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач не підписав додаткову угоду до договору оренди землі від 30.12.2005 р., чим порушив вимогу 33 Закону України "Про оренду землі" і права позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі, тому позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати визнання такої додаткової угоди укладеною за рішенням суду.

Доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції невідповідності обраного позивачем способу захисту встановленим чинним законодавством, спростовуються наявністю щодо цього визначення у вищезазначених частинах 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, прямим доказом наявності спору стосовно укладення Додаткової угоди є бездіяльність відповідача щодо укладення додаткової угоди або відмова у здійснення таких дій.

Слід зазначити, що Вищий господарський суд України у справах № 5021/1851/12 та № 5011-47/11944-2012 дійшов висновків щодо належного за таких обставин способу захисту шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Крім того висновки щодо цього містяться також у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14 та від 15.04.2015 р. у справі № 6-55цс15.

Встановивши наявність обставин для поновлення договору оренди з підстав, наведених у ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення договору оренди.

Таким чином, в силу Закону, в обов'язковому порядку повинна бути укладена додаткова угода про поновлення Договору оренди землі від 30.12.2005 р. на тих же умовах та на такий же строк.

Разом з тим, оскільки Договір оренди землі від 30.12.2005 р. було укладено строком на 10 років, а позивач просив укласти додаткову угоду про його продовження на той же строк та на тих же умовах, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у Додатковій угоді необхідно вказати термін, на який поновлюється Договір оренди землі, саме по 31.12.2025 р.

Оскільки станом на момент прийняття даного рішення чітко визначені повноваження Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області як органу, уповноваженого державою розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення, тому орендодавцем в Додатковій угоді слід зазначати вказане управління.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції приймаючи рішення про визнання укладеною додаткової угоди про визнання поновленим договору оренди на тих самих умовах не взяв до уваги те, що нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки не проведено, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі та не позбавляють відповідача права звернутись з окремим позовом про внесення змін до договору щодо нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та зміни розміру орендної плати.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що апелянт не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду Черкаської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2016 року у справі №925/285/16 залишити без змін.

3. Справу №925/285/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.В. Сулім