Постанова № 61684084, 19.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Справа№ 910/5076/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Смірнової Л.Г.

Коршун Н.М.

при секретарі Турчин Н.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- за договором б/н від 06.02.2015;

від відповідача (апелянта): не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2016

у справі № 910/5076/16 (головуючий суддя Борисенко І.І.)

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"

Про стягнення 147 065,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі №910/5076/16 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - основний борг (авансовий внесок) у розмірі 147 065 грн. 88 коп., судовий збір у розмірі 2205 грн. 99 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" звернулось із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідач направляв позивачу для підписання новий проект Попереднього договору, який позивач не підписав, тому не уклавши новий Попередній договір позивач порушив умови п.4.6 Попереднього договору, а отже відповідач не зобов'язаний повертати позивачу авансовий платіж.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Смірнової Л.Г., Пашкіної С.А.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 19.09.2016.

13.09.2016 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язань щодо укладення договору оренди, не укладення чергового попереднього договору не спростовує необхідність виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за укладеними раніше Попередніми договорами, зокрема щодо повернення авансового платежу.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/5076/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Коршун Н.М., Смірнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

23.12.2013 між відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд", як Орендодавцем, та позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як Орендарем, було укладено Попередній договір щодо укладання договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрований в реєстрі за №903 (далі - Попередній договір), відповідно до п. 2.1. якого сторони домовились протягом 90 днів після настання відкладальної обставини, на умовах, передбачених в цьому договорі, укласти договір оренди.

Згідно з умовами Попереднього договору об'єктом оренди є приміщення площею 37,3 кв.м. в Торговому центрі - багатофункціональному торгівельно-розважальному комплексі з паркінгом, що є складовою частиною проекту "Житлова та громадська забудова з автовокзалом, на території АДРЕСА_1.

Пунктом 1.14 Попереднього договору визначено, що відкладальна обставина - це настання в сукупності всіх наведених нижче обставин (умов): отримання Орендодавцем Акта введення в експлуатацію, Сертифікату, Свідоцтва про право власності, інших документів щодо Торгового центру та/або Приміщення, які можуть бути необхідні для укладення Договору оренди із нотаріальним посвідченням відповідно до законодавства України; завершення Орендарем Робіт Орендаря відповідно до вимог цього Договору та отримання Орендодавцем письмового повідомлення від Орендаря про це; направлення Орендодавцем Орендареві письмового повідомлення про готовність до укладення Договору оренди.

Відповідно до п. 13.1 Попереднього договору впродовж строку, вказаного в Додатку 2 (пункт 11), Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцеві на банківський рахунок, вказаний в цьому Договорі (або письмово повідомлений Орендодавцем) платіж у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати Орендної плати (Основної орендної плати, Експлуатаційної Орендної та Маркетингової орендної плати) за Договором оренди, сума якого вказана в Додатку 2 (пункт 10). Орендар зобов'язаний сплатити Авансовий внесок незалежно від виставлення Орендодавцем відповідного рахунку.

Згідно з п. 3 додатку 2 до Попереднього договору орієнтовна дата відкриття Торгового центру - у четвертому кварталі 2014 року.

Відповідно до п. 10 Додатку 2 до Попереднього договору авансовий внесок становить 170 600,84 грн., ПДВ - 34 120,17 грн., всього з урахуванням ПДВ - 204 721,01 грн., але не менше гривневого еквіваленту 20 926,20 доларів США по офіційному курсу НБУ (без ПДВ).

Згідно з п. 11 Додатку 2 до Попереднього договору строк сплати авансового внеску:

- протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту укладення попереднього договору орендар сплачує 122 554,90 грн., ПДВ - 24 510,98 грн., всього з урахуванням ПДВ - 147 065,88 грн., але не менше гривневого еквіваленту 15 032,80 доларів США по офіційному курсу (без ПДВ);

- протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання протоколу допуску орендар сплачує 48 045,94 грн., ПДВ - 9 609,19 грн., всього з урахуванням ПДВ - 57 655,13 грн., але не менше гривневого еквіваленту 5 893,40 доларів США по офіційному курсу (без ПДВ).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Попереднього договору позивач сплатив на рахунок відповідача авансовий внесок в розмірі 147 065,88 грн. з ПДВ, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 10.01.2014.

Отже, позивач повністю виконав свої зобов'язання щодо сплати авансового внеску.

Проте, у зв'язку із не відкриттям у встановлений строк Торгового центру сторони не уклали відповідний договір оренди, однак 25.12.2014 року ними було укладено новий Попередній договір щодо укладення договору оренди (далі - Новий попередній договір), відповідно до п. 2.1. якого сторони домовились протягом 90 днів після настання Відкладальної обставини, на умовах, передбачених в цьому договорі, укласти договір оренди.

Згідно з умовами Нового попереднього договору об'єктом оренди є приміщення площею 37,3 кв.м. в Торговому центрі - багатофункціональному торгівельно-розважальному комплексі з паркінгом, що є складовою частиною проекту "Житлова та громадська забудова з автовокзалом, на території АДРЕСА_1".

Пунктом 1.19 Нового попереднього договору сторони узгодили, що первинний Попередній договір - це Попередній договір щодо укладання договору оренди, укладений сторонами 23.12.2013, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В., за реєстровим №903. Цей Попередній договір укладається на виконання положень первинного Попереднього договору. В розумінні первинного Попереднього договору цей Попередній договір є новим Попереднім договором. З підписанням цього Попереднього договору втрачає чинність первинний Попередній договір, якщо інше прямо не випливає із положень первинного Попереднього договору.

Згідно п. 3 додатку 2 до Нового попереднього договору орієнтовна дата відкриття Торгового центру - у березні 2015 року.

Згідно п. 10-1 додатку 2 до Нового попереднього договору сума сплаченого орендарем авансового внеску відповідно до первинного попереднього договору складає 122 554, 90 грн., ПДВ 24510, 98 грн., всього з урахуванням ПДВ 147 065, 88 грн.

У п. 10-2 додатку 2 до Попереднього договору сторони передбачили, що сума, яку орендар зобов'язаний доплатити з метою повного виконання свого обов'язку щодо сплати авансового внеску (сума несплаченого авансового внеску) за цим Попереднім договором, становить 48 045,94 грн., ПДВ 9 609,19 грн., всього з урахуванням ПДВ 57 655,13 грн., але не менше гривневого еквіваленту 5 893,40 доларів США по офіційному курсу НБУ (без ПДВ).

Пункт 11 додатку 2 до Попереднього договору визначає строк сплати авансового внеску (несплаченої частини) - протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання протоколу допуску.

Згідно з п. 4.4. Нового попереднього договору новий попередній договір укладається лише один раз.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд", в порушення умов Попереднього договору, свої зобов'язання не виконало, торговий центр у встановлені договором строки не відкрило, позивач листом від 28.12.2015 вказав, що зобов'язання встановлене попереднім договором від 25.12.2014 щодо укладення договору оренди припинене та просив повернути сплачений аванс в розмірі 147 065,88 грн. Вказаний лист отриманий відповідачем 11.01.2016.

28.01.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою від 26.01.2016 в якій просив повернути сплачений аванс. Вказаний лист отриманий відповідачем 05.02.2016.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції дійшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 635 Цивільного кодексу України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Статтею 182 Господарського кодексу України визначено, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, зазначені норми чинного законодавства, положення Попереднього договору від 25.12.2014, місцевий господарський суд вірно встановив, що основний договір мав бути укладений між сторонами не пізніше 26.12.2015, оскільки частиною 1 статті 182 Господарського кодексу України передбачено зобов'язання сторін за попереднім договором укласти основний договір у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору.

Однак, основний договір оренди між сторонами не було укладено, а жодна із сторін не направила іншій пропозицію про його укладення.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зобов'язання, встановлені Попереднім договором від 25.12.2014, в силу норм частини 4 ст. 182 Господарського кодексу України та частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України, є припиненими з 26.12.2015.

Відповідно до пункту 13.1. Попереднього договору від 25.12.2014, орендар зобов'язаний був сплатити орендодавцеві платіж у якості Попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної та маркетингової орендної плати) за договором оренди.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання зі сплати авансового внеску шляхом перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 147 065,88 грн.

Враховуючи, що зобов'язання щодо укладення основного договору оренди між сторонами припинено з 26.12.2015, платіж, передбачений пунктом 13.1. Попереднього договору, виконаний позивачем у якості попередньої оплати (авансу) в рахунок сплати орендної плати за договором оренди, підлягає поверненню орендарю.

Дана обставина узгоджується з умовами пункту 13.5. Попереднього договору від 25.12.2014, яким визначено, що у випадку припинення дії даного договору (розірвання або відмови) з вини Орендодавця, авансовий внесок (його залишок) підлягає поверненню орендарю протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати припинення Попереднього договору з вини орендодавця та отримання від орендаря письмового повідомлення про повернення авансового внеску. У випадку розірвання даного Договору з вини Орендаря, авансовий внесок залишається у Орендодавця.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що основний договір оренди не був укладений з вини відповідача, тому припинення зобов'язання за Попереднім договором відбулося з вини відповідача, оскільки відповідно до пункту 1.16 Попереднього договору дата відкриття - визначена орендодавцем відповідно до цього попереднього договору дата відкриття торгового центру для громадськості. Дата відкриття встановлюється відповідно до додатку 2 пункт 3. Орендодавець має право змінити дату відкриття та встановити іншу дату як дату відкриття відповідно до положень цього договору. В такому випадку до орендодавця не можуть застосовуватись будь-які штрафні санкції або інші негативні наслідки, якщо інше прямо не передбачено попереднім договором.

Згідно з п. 12.1 Попереднього договору, попередньо визначений строк, протягом якого орендодавець має намір відрити торговий центр для відвідувачів, визначений в додатку 2 (пункт 3). Орендодавець повідомляє орендаря про попередню дату відкриття не менше як за 6 місяців. Дата відкриття повинна наступити не пізніше спливу 6 місяців після закінчення вказаного в додатку 2 періоду, в якому попередньо заплановано дата відкриття торгового центру.

Згідно п. 3 додатку 2 до Нового попереднього договору орієнтовна дата відкриття Торгового центру - у березні 2015 року, отже, згідно з п.12.1. Попереднього договору, дата відкриття повинна була наступити не пізніше 01.10.2015.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки станом на дату відкриття торгового центру відкладальна обставина, яка є передумовою, необхідною для відкриття торгового центру та укладання основного договору оренди, не наступила, а її настання залежало від поведінки відповідача, позивач не отримав від відповідача повідомлення про дату укладення договору оренди, у останнього були підстави вважати, що зобов'язання не буде виконане вчасно, тому він скористався правом на повернення авансового внеску.

Як зазначено вище, позивач двічі звертався до відповідача із вимогою про повернення сплаченого авансового внеску, однак на дані звернення відповідач не відповів, авансовий внесок не повернув.

Пунктом 13.5 Нового Попереднього договору визначено, що у випадку припинення дії даного договору (розірвання або відмови) з вини орендодавця, авансовий внесок (його залишок) підлягає поверненню орендарю протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати припинення попереднього договору з вини орендодавця та отримання від орендаря письмового повідомлення про повернення авансового внеску.

Відповідно до п. 4.7 Нового Попереднього договору, якщо договір оренди не буде укладено на умовах цього Договору та якщо при цьому протягом 30 календарних днів після отримання орендодавцем повторної письмової вимоги орендаря (направленої після закінчення граничного строку з інтервалом не менше 30 календарних днів), з вини Орендодавця новий попередній договір (або Договір оренди на підставі нового попереднього договору після закінчення граничного строку не буде укладено, орендодавець на вимогу орендаря повертає орендареві авансовий внесок (його залишок) та відшкодовує завдані збитки в розмірі, який не перевищує вартість зроблених орендарем невід'ємних поліпшень в приміщенні, якщо такі були здійснені орендарем внаслідок виконання робіт орендаря. В такому випадку цей Попередній договір (новий попередній договір) вважається припиненим та сторони не зобов'язані укладати договір оренди або новий попередній договір.

Таким чином, враховуючи зазначені положення Попереднього договору та те, що основний договір не укладено у зв'язку з невиконанням відповідачем покладених на нього Попереднім договором обов'язків, необхідних для укладення основного договору, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача авансового внеску є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 147 065,88 грн.

Також місцевим господарським судом обґрунтовано відхилені доводи відповідача щодо направлення пропозицій укласти новий попередній договір (листом від 22.10.2015 №1582 та листом від 22.01.2016 №14), оскільки відповідач на підтвердження факту надіслання вказаних листів надав суду квитанції з "Експрес пошти", проте з вказаних доказів неможливо встановити що саме було відправлено отримувачу та за якою адресою.

Так, у квитанції, в якій зазначено про отримання п. ОСОБА_4 28.10.2015 міститься дві адреси отримувача (АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3), при цьому адреса: АДРЕСА_2 у накладній закреслена, а стосовно адреси: АДРЕСА_3, однак жодним чином не підтверджено, що вказана адреса є вірним місцезнаходженням позивача або дійсною поштовою адресою позивача. Відповідачем також не доведено, що вказаний лист отриманий п. ОСОБА_4 від імені ФОП ОСОБА_3

Також, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на те, що оскільки, позивач не з'явився для підписання нового попереднього договору на повторну вимогу відповідача, згідно з п. 4.6. Попереднього договору, авансовий внесок залишається у орендодавця, оскільки відповідно до п. 4.6 Попереднього договору від 25.12.2014 якщо орендар не з'явиться для підписання нового попереднього договору на повторну письмову вимогу орендодавця, направлену з інтервалом не менше 5 (п'ять) днів, авансовий внесок залишається у орендодавця та не підлягає поверненню після припинення договору, та при цьому орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця додатково штрафні санкції, передбачені в цьому попередньому договорі.

Отже, підставою для залишення авансового внеску у орендодавця є неявка орендаря для підписання нового попереднього договору на повторну письмову вимогу орендодавця, направлену з інтервалом не менше 5 (п'ять) днів.

Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, належні докази звернення відповідача до позивача з пропозицією укласти новий Попередній договір, у строк передбачений п. 4.1. Попереднього договору від 25.12.2014, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5076/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 у справі № 910/5076/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/5076/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.Г. Смірнова

Н.М. Коршун