Постанова № 61684079, 19.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Справа№ 910/21012/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Турчин Н.О.

представники сторін:

позивача: Шуплякова С.Б.- за довіреністю № 206/16 від 23.05.2016;

відповідача (апелянта): Руденко Д.В.- за довіреністю № 4 від 20.04.2016;

третьої особи - 1: не з'явились;

третя особа - 2: ОСОБА_4 паспорт НОМЕР_1 виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в місті Києві від 23.02.1999,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року

у справі № 910/21012/15 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-консультаційна компанія "СІ. ЕФ. ДІ. Групп";

2. ОСОБА_4,

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 93 310, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - відповідач) про стягнення 93 310, 64 грн. - страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2015, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016, позовні вимоги позивача задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 49 500 грн, відмовлено у позові в частині стягнення 43 310, 64 грн..

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2016 касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р., прийняті у справі № 910/21012/15, скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог у розмірі 43 310, 64 грн. Справу №910/21012/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в частині відмови в задоволенні позовних вимог у розмірі 43 310, 64 грн., в іншому складі суду. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. залишено без змін.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі №910/21012/15 позовні вимоги в частині стягнення 43 310, 64 грн. страхового відшкодування задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" звернулось із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 43 310,63 грн.

Скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки страховий платіж по договору добровільного страхування надійшов на рахунок відповідача 28.04.2015, тобто через 10 днів після ДТП, отже вказаний договір набрав чинності з 29.04.2015, тому у відповідача відсутній обов'язок виплати страхового відшкодування за ДТП, яка відбулась до набрання чинності договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Смірнової Л.Г., Чорної Л.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 19.09.2016.

Третя особа 1 явку представника у судове засідання не забезпечила, не повідомивши про причини, хоча була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників третьої особи 1.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, оскільки страховий платіж було сплачено готівкою 09.04.2015, отже договір добровільного страхування набрав чинності 10.04.2015.

Третя особа 2 пояснив, що страховий платіж він здійснив готівковими коштами 09.04.2015 повіреному відповідача тому вважав, що договір набрав чинності на наступний день.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи 2, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

23.10.2012 між позивачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", як страховиком, та ОСОБА_5, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.12.2143563, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2, рік випуску - 2011. Строк дії договору з 16.11.2012 по 15.11.2017.

23.10.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" та ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 1 до договору страхування № 202.12.2143563 від 23.10.2012, відповідно до п. 5 частини "А" договору встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2 становить 205 000, 00 грн.

Згідно п. 11 додаткової угоди, у період з 16.11.2014 по 15.11.2015, страхова сума складає 205 000,00 грн.

17.04.2015 в м. Києві по пр. Перемоги, 94 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля "Hyundai Genesis", державний номер НОМЕР_3, під управлінням ОСОБА_4 (третя особа у справі).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.04.2015р., яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 17.04.2015р. в м. Києві по пр. Перемоги, 94, за участю автомобіля "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2 та автомобіля "Hyundai Genesis", державний номер НОМЕР_3.

Згідно доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема звіту № 1163 про оцінку транспортного засобу "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2 від 14.05.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2, склала 110 668, 56 грн., при цьому, згідно рахунку-фактури № 0000001266 від 06.05.2015, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоцентр на Харківському", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2 становить 95 360, 64 грн.

22.05.2015 позивачем складено страховий акт № 3.15.529-1, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 93 310, 64 грн.

Відповідно до вказаних висновку, рахунку-фактури та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 93 310,64 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 22118 від 12.05.2015р.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля "Hyundai Genesis", державний номер НОМЕР_3, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська транспортна страхова компанія" за полісом № АЕ/3561538.

Окрім цього, на підставі Договору доручення № 845/Ю від 10.01.2014p., укладеного між ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", як довірителем, та ТОВ "Фінансова компанія "СІ.ЕФ.ДІ. ГРУП", як повіреним, предметом якого є (у тому числі) залучення фізичних осіб для реалізації страхових продуктів на які відповідачем отримані ліцензії з урахуванням застережень передбачених п.2.1.10 цього договору, 09.04.2015р. між ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" та ОСОБА_4, за сприяння ТОВ "Фінансова компанія "СІ.ЕФ.ДІ. ГРУП", був укладений Договір серії UD №17000 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту.

Згідно умов Договору серії UD №17000 від 09.04.2015р. забезпеченим засобом визначено автомобіль "Hyundai Genesis", реєстраційний номер НОМЕР_3. Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну складає 100 000 грн. Страховий платіж становить 210 грн., строк оплати до 09.04.2015р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що Договір серії UD №17000 від 09.04.2015р. набрав чинності 10.04.2015p., а тому визнав вимоги щодо стягнення 43 310,64 грн. страхового відшкодування обґрунтованими та доведеними.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями ст.980 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком - визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Враховуючи фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_4 автомобіля "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2, у відповідача виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2.

Як вірно судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2, у розмірі 93 310, 64 грн. було сплачено товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" на підставі договору страхування.

Таким чином, враховуючи те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля "Kia Cerato", державний номер НОМЕР_2, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія".

Відповідно до приписів ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/3561538, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "Hyundai Genesis", державний номер НОМЕР_3, вбачається, що ліміт відповідальності по майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 500,00 грн.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 15 Закону України "Про страхування", страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" (довіритель) та ТОВ "Фінансова компанія "СІ.ЕФ.ДІ. ГРУП" (повірений), було укладено Договір доручення № 845/Ю від 10.01.2014p., предметом якого є (у тому числі) залучення фізичних осіб для реалізації страхових продуктів на які відповідачем отримані ліцензії з урахуванням застережень передбачених п.2.1.10 цього договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про страхування", страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

На підставі п. 2.1.14 Договору доручення № 845/Ю від 10.01.2014p., за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "СІ.ЕФ.ДІ ГРУП" зобов'язується отримувати страхові платежі за договорами страхування (полісами), укладеними за сприяння повіреного від страхувальників, згідно обраних ними видів та умов страхування з подальшим перерахуванням страхових платежів ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" не пізніше двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування (поліс) та видати його не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу, 09.04.2015р. ТОВ "Фінансова компанія "СІ.ЕФ.ДІ ГРУП" отримала від ОСОБА_4 визначений договором серії UD №17000 від 09.04.2015р. страховий платіж у сумі 210 (двісті десть) грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 3 від 09.04.2015 р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 09.04.2015р., копії яких залучено до матеріалів справи.

Враховуючи зазначені умови договору доручення та наявні у справі докази, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 сплатив страховий платіж за договором - 09.04.2015 року і, відповідно, до умов договору доручення - п.2.1.14 (з урахуванням вихідних днів) ТОВ "Фінансова компанія "СІ.ЕФ.ДІ ГРУП" повинно було перерахувати страховий платіж, сплачений ОСОБА_4 на рахунок відповідача 13.04.2015р.

Як вбачається з пояснень ТОВ "Фінансово-консультаційна компанія "СІ.ЕФ.ДІ. ГРУП" від 06.04.2016p., сплачений ОСОБА_4 страховий платіж було перераховано на рахунок між ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" лише 28.04.2015p., що підтверджується платіжним дорученням №409.

Статтею 18 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Пунктом 4.1 договору серії UD №17000 від 09.04.2015 р. передбачено, що він діє з 10.04.2015р. до 09. 04 2016р. включно.

Умовами п. 4.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з 00 год. 00 хв. дня наступного за днем надходження страхового платежу на рахунок страховика, але не раніше дати, що визначена в пункт 4.1 договору, як дата початку договору. Дія Договору закінчується о 24.00 год. дати, яка вказана в п. 4.1, як дата закінчення строку дії договору. Договір не набуває чинності, якщо страховий платіж, що зазначений у п.3.4, договору не був сплачений або був сплачений не в повному обсязі на поточний рахунок страховика, у термін зазначений у п. 3.5 Договору.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Договір серії UD №17000 від 09.04.2015р. набрав чинності 10.04.2015p., оскільки страховий платіж у повному обсязі був сплачений ОСОБА_4 повіреному відповідача - ТОВ "Фінансова компанія "СІ.ЕФ.ДІ ГРУП", яке відповідно до договору доручення №845/Ю від 10.01.2014р. отримало від ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" повноваження приймати страхові платежі.

Обставини щодо несвоєчасного отримання страхового платежу ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" стосуються виключно правовідносин, які склались між ТОВ "Фінансово-консультаційна компанія "СІ.ЕФ.ДІ. ГРУП" та ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на підставі Договору доручення № 845/Ю від 10.01.2014p., та не впливають на дату набрання чинності договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту серії UD №17000 від 09.04.2015р., оскільки умовами зазначеного договору жодних застережень щодо дій повіреного по перерахуванню коштів страховику визначено не було, як і не було повідомлено страхувальника про укладання договору від імені страховика повіреним та можливі наслідки несвоєчасного переховування коштів останнім.

Таким чином, є правомірним висновок суду першої інстанції про те, що за результатами нового розгляду справи підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" на користь ТДВ "Експрес Страхування" 43 310,64 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/21012/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/21012/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/21012/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Л.В. Чорна

Л.Г. Смірнова