Постанова № 61684058, 22.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа№ 910/27413/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників

від позивача: Шкарлат В.О. - дов. від 01.04.2016 року № 007

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Більшовик" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2015 року

у справі № 910/27413/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Приватного підприємства „Агенство охорони „Глейт" (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Більшовик" (м. Київ)

про стягнення 492 702 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Приватне підприємство „Агенство охорони „Глейт" з позовом до Публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Більшовик" про стягнення з відповідача боргу у сумі 492 702 грн. 26 коп.

Рішенням від 16.12.2015 року господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю. Стягнув з Публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Більшовик" на користь Приватного підприємства „Агентство охорони „Глейт" 284 970 грн. 00 коп. - вартості наданих послуг, 9 304 грн. 94 коп. - 3% річних, 134 646 грн. 82 коп. - інфляційних втрат, 35 283 грн. 50 коп. - пені, 28 497 грн. 00 коп. - неустойки, 7 390 грн. 00 коп. - судового збору. Повернув з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Агентство охорони „Глейт" 2 620 грн. 66 грн. - зайво сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду господарського суду міста Києва ТОВ НВП „Більшовик" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/27413/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року ТОВ НВП „Більшовик" було поновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією судів в складі: головуючий суддя Синиця О.Ф., судді: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О. та призначено справу до розгляду.

В зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.06.2016 року було визначено склад колегії суддів: Синиця О.Ф. (головуючий), Зеленін В.О., Зубець Л.П.

В зв'язку з перебуванням головуючого судді Синиці О.Ф. (судді-доповідача) на лікарняному було призначено повторний автоматичний розподіл справ, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. (головуючий), Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2016 року апеляційну скаргу ТОВ НВП „Більшовик" було прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

В зв'язку з перебуванням судді учасника колегії Тарасенко К.В. у відпустці відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.09.2016 року, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Гончаров С.А.

Після зміни складу колегії розгляд справи розпочався спочатку.

В судове засідання 22.09.2016 року повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 22.09.2016 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, проте правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

01.09.2011 року Приватне підприємство „Агентство охорони „Глейт" (виконавець) та Публічне акціонерне товариство „Науково-виробниче підприємство „Більшовик" (замовник) уклали договір № 2011/09-02 про охорону об'єкта, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо організації та забезпечення охорони об'єкта, зазначеного у дислокації (додаток 2), за що одержує грошову винагороду.

Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 договору від 01.09.2011 року № 2011/09-02 оплата замовником послуг з охорони, наданих виконавцем, здійснюється до 20 числа поточного місяця в розмірі 50% вартості послуг за місяць, остаточна сума за поточний місяць сплачується до 05 числа наступного місяця за минулий, шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця суми, зазначеної в рахунку, з розрахунку 20 грн. 00 коп. без ПДВ за одну годину роботи за одного охоронника на період надання послуг з охорони об'єкту.

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт виконання і надання позивачем послуг (за період з листопада 2013 року по червень 2015 року) на суму 284 970 грн. та прийняття їх відповідачем, підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, відповідно до умов договору, не сплатив на користь позивача 284 970 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги охорони у розмірі 284 970 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 4.3 договору від 01.09.2011 року № 2011/09-02 у випадку несвоєчасної оплати послуг з охорони об'єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення.

В разі прострочення строків оплати послуг виконавця більш ніж на 15 календарних днів Замовник сплачує неустойку у розмірі 10% від суми боргу (п. 4.4 договору).

Позивач просив суд стягнути на свою користь пеню у розмірі 35 283 грн. 50 коп. та неустойку у розмірі 28 497 грн. за період з листопада 2013 року до червня 2015 року

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та неустойки і дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 35 283 грн. 50 коп. та неустойку у розмірі 28 497 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просив суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 9 304 грн. 94 коп. за період з листопада 2013 року по червень 2015 року та 134 646 грн. 82 коп. інфляційних втрат за період з листопада 2013 року по червень 2015 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат і дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних в розмірі 9 304 грн. 94 коп. та інфляційні втрати в розмірі 134 646 грн. 82 коп.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ПП „АО „Глейт" до ПАТ „НВП „Більшовик" є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Більшовик" на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2015 року у справі № 910/27413/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2015 року у справі № 910/27413/15 залишити без змін.

3. Справу № 910/27413/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

С.А. Гончаров