Постанова № 61684014, 26.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2016 р. справа №905/1881/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю;від відповідача:ОСОБА_5 за довіреністю;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосКаолін", с. Катеринівкана рішення господарського суду Донецької області від09.08.2016 р.у справі№ 905/1881/16 (суддя: Бокова Ю.В.)за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_6 залізниця", м. ДніпропетровськдоТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосКаолін", с. Катеринівкапростягнення штрафу в сумі 25 486 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_6 залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "ОСОБА_6 залізниця", позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосКаолін" (далі ТОВ "УкрРосКаолін", відповідач) штрафу у розмірі 25 486 грн. 00 коп. нарахованого на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць).

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.08.2016 р. позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 25 486 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області, ТОВ "УкрРосКаолін" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду змінити в частині стягнення суми штрафу, а саме, зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до розміру однієї провізної плати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції неправомірно залишив без задоволення клопотання ТОВ "УкрРосКаолін" щодо зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, до однієї провізної плати, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України не містить приписів, що наявність чи відсутність винятковості має доводити саме відповідач.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводами, викладені в апеляційній скарзі.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

ТОВ "УкрРосКаолін" зі станції відправлення Зачатьєвська Донецької залізниці за залізничною накладною № 51584118 від 28.01.2016 р. на станцію Самарівка ОСОБА_6 залізниці здійснило відправлення вагону № 66238957 з вантажем глина порцелянова (каолін); калієво-полевошпатова суміш (лужний каолін марки Е-2013).

Відповідно до зазначеної накладної відповідачем у спірному вагоні зазначено масу вантажу 67500 кг, вантаж у вагони завантажено вантажовідправником; провізна плата склала 5 097 грн. 00 коп.

При проходженні зазначеного вагону через станцію ОСОБА_6 залізниці залізницею проведено контрольне зважування даного вагону, за результатами якого складено акт загальної форми № 105 від 30.01.2016 р. Відповідно до зазначеного акта маса нетто у вагоні № 66238957 складає 68320 кг.

На станції ОСОБА_6 залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць залізницею здійснено контрольне зважування вантажу зазначеного вагону на справних вагонних 150-тонних електронно-тензометричних вагах (огляд-повірка 29.12.2015 р.) та виявлено невідповідність відомостей, зазначених вантажовідправником в накладній № 51584118 фактичним параметрам.

За результатами контрольної перевірки станцією ОСОБА_6 залізниці був складений комерційний акт РА № 008120/16 від 30.01.2016 р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону № 66238957 виявилось, що при переваженні вага брутто 92020 кг, тара з документа - 23700 кг, нетто 68320 кг, що більше ваги зазначеної в документі на 820 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що в комерційному відношенні завантаження у вагоні нижче бортів на 1000 мм, пагорбоподібні обриси завантаження не порушені; вагон технічно справний; люка, двері закриті.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За приписами ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, "кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником зазначених відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (далі - Правила № 567/6855).

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Так, на станції призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акта РА № 008120/16 від 30.01.2016 р. про те, що під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено. Зазначений розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб.

Згідно з ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно з ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата складає 5 097 грн. 00 коп.: сума штрафних санкцій 5 097 грн. 00 коп. х 5 = 25 486 грн. 00 коп.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 р.

За п. 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 122 Статуту залізниць, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту (з урахуванням п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 та Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917) щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, до однієї провізної плати судова колегія враховує наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання заявник апеляційної скарги посилається на те, що основним видом діяльності фабрики відповідача є збагачення камяного вугілля.

Крім того, відповідач зазначає, що у позивача відсутні негативні наслідки від допущеного відповідачем порушення, а також вказує на проведення антитерористичної операції на сході України, що, на його думку, є достатніми підставами для задоволення зазначеного клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів винятковості випадку для зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до розміру однієї провізної плати.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 83, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосКаолін" на рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2016 р. у справі № 905/1881/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.08.2016 р. у справі № 905/1881/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийК.І. Бойченко

Судді:І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: