Рішення № 61683888, 29.09.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2016 р. Справа № 926/2676/16

За позовомПершого заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Старобросковецької сільської ради Сторожинецького районудо відповідачаДержавного підприємства «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп»провідшкодування 350592,70 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу Суддя Швець Микола ВасильовиччПредставники :Від позивачаНе зявивсяВід відповідачаОСОБА_1, доручення №562 від 08.09.2016р.ПрокурорОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району звернувся з позовом до Державного підприємства «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» про відшкодування 350592,70 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що внаслідок недбалості працівника відповідача, навколишньому природному середовищу завдано шкоди у розмірі 350592,70 грн. Шкода полягає у незаконній вирубці дерев на ввіреному працівнику обході №10 у кварталі №37 виділ 1 Сторожинецького лісництва ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп». Вироком у кримінальній справі у кримінальному провадженні №42015260000000231 стосовно ОСОБА_3 (працівника відповідача) встановлена вина вказаної особи та притягнуто її до кримінальної відповідальності. Розмір шкоди визначено на підставі висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № 168-а від 11.05.2016р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008р. Позов обґрунтований ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90, 105 Лісового кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».Таким чином, внаслідок неналежного виконання службових обовязків ОСОБА_3 охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів завдано істотну матеріальну шкоду природному середовищу в розмірі 350592,70 грн. На підставі наведеного вище прокурор просить стягнути з Державного підприємства «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» 350592,70 грн. за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2016р. справу призначено судді Швець М.В.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.09.2016 р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.09.2016 р.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. розгляд справи відкладено на 11:30 год. 29.09.2016р.

Позивач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, проте явку свого представника в судове засідання повторно не забезпечив.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та подав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог вх. № 3096 від 29.09.2016р., в якій просить стягнути з відповідача шкоду в сумі 334931,01 грн., яку перерахувати одержувачам коштів: - 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Старобросковецької сільської ради в сумі 167465,5 грн.;- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 66986,20 грн.;- 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 100479,30 грн., у звязку із сплатою частини шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 15661,63 грн. (таксова вартість деревини), що підтверджується довідкою Старобросковецької сільської ради №315 від 27.09.2016р.

Зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству, дана заява відповідає вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України та приймається судом.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов вх. № 2844 від 14.09.2016р.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

08.12.2015р. лісничим Сторожинецького лісництва ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» за участю працівників відповідача було проведено огляд місця вчинення правопорушення лісового законодавства, за результатами якого складено акт № 3. Згідно з цим актом у ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» Сторожинецького лісництва виявлено незаконну рубку лісу дерев породи бук, береза, ясен, черешня, граб в кількості 52 шт., в кількості 96,608 м?.

Завдана шкода визначена в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства № 3 відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісовому господарству підприємствами, установами, організаціями, громадянами незаконною рубкою і пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. №665, у сумі 352251,08 грн.

Чернівецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови слідчого відділу прокуратури Чернівецької області від 22.02.2016р.проведена судово-економічна експертиза, за результатами якої експертом було зроблено висновок № 168-а від 11.05.2016р., згідно якого загальний розмір шкоди від самовільної рубки лісу (52 дерев) в кварталі № 37 виділ 1 ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» становить 350592,70 грн. (334931,01 грн. - сума шкоди згідно дослідження та 15661,63 грн. - таксова вартість 52 дерев кубомасою 96,608 м?)

Згідно з довідкою ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» №528 від 18.08.2016 р. на території Старобросковецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області розташований виділ 1 квартал № 37 Сторожинецького лісництва.

Відповідно до наказу №31 від 17.11.2014р. директора ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» - ОСОБА_3 призначено на посаду майстра лісу обх. № 10 Сторожинецького лісництва.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої №77 від 24.11.2015р., ОСОБА_3 зобов'язаний: здійснювати охорону лісу від пожеж, самовільних рубок та інших лісопорушень; проводити державний контроль за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісу; затримувати у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях, в межах закріпленого обходу надавати допомогу старшому майстрові лісу в організації і проведенні лісогосподарських та лісокультурних робіт, контролю за відведення лісосік; приймати і видавати лісопродукцію.

Однак, ОСОБА_3, грубо порушуючи вимоги своєї посадової інструкції, вимоги ст.ст. 86, 89 Лісового кодексу України, у період жовтень-листопад 2015р. на території, переданого йому під охорону обходу №10 кварталу №37 виділ 1 Сторожинецького лісництва, допустив безконтрольний доступ до лісу стороннім особам та дав змогу безперешкодно здійснити порубку 52 дерев породи бук, береза, ясен, черешня, граб, а в подальшому вільно та безкарно вивезти цю лісопродукцію, що спричинило збитки державі в сумі 350592,70 грн., у тому числі: 15661,63 грн. - таксова вартість деревини та 334931,01 грн. у вигляді заподіяння шкоди лісовому фонду.

Судовим слідством у кримінальному провадженні №42015260000000231 стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 367 КК України встановлено, що майстер лісу ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» ОСОБА_3 неналежним чином виконуючи свої обовязки, не здійснював належних перевірок на ввіреному йому обході, не здійснював належних дій щодо попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства, а саме попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок, не здійснював належного державного контролю за додержанням лісового законодавства в межах ввіреного йому обходу, хоча повинен був і міг це зробити.

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08.07.2016р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та на підставі ст. 75 КК України - звільнено від відбування основного покарання строком на 1 рік 6 місяців.

За змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача шкоди, яка заподіяна природному середовищу внаслідок незаконної рубки невідомими особами дерев на території ДП «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп».

У відповідності до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з приписами частин третьої та четвертої статті 17 Лісового кодексу України (далі ЛК України) ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За приписами статті 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Згідно з пунктом 5 статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено пунктами 1, 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до статті 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як унормовано у статтях 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства (у випадках встановлення контролюючими органами факту правопорушення при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства), слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обовязків, зокрема за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев невстановленими особами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев), внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обовязків.

Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 29.07.2015р. у справі №927/850/14, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 08.10.2015р. у справі №912/1676/14 та від 28.10.2015р. у справі №909/132/15.

Враховуючи вимоги статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України у вирішенні спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2014р. у справі №906/249/14.

Судом (вироком суду) встановлено, що працівник відповідача ОСОБА_3 допустив службову недбалість, а саме: не виявив та не зафіксував незаконну рубку дерев на ввіреній йому території, що, в свою чергу, спричинило збитки навколишньому природному середовищу, а відтак є підставою для стягнення з відповідача завданої навколишньому природному середовищу шкоди у сумі 334931,01 грн. (з врахуванням сплаченої таксової вартості 15661,63 грн.).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» (чинна станом на момент встановлення факту незаконної порубки) затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, зокрема незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та вимоги пункту 7 частини третьої статті 29, пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Щодо поданого відповідачем відзиву на позов № 566 від 09.09.2016р. слід зазначити, що відсутність складеного Державною екологічною інспекцією акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на що послався відповідач, не спростовує встановленого вказаними вище доказами факту незаконної рубки дерев невстановленими особами на земельній ділянці лісового фонду, охорону та захист якої зобов'язаний був забезпечити саме відповідач, як постійний лісокористувач.

Таким чином, відповідно до вимог статей 19, 63, 64, 67, 69,105, 107 Лісового кодексу України, статей 16, 20, 42, 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що незабезпечення службовою особою відповідача охорони лісу і є тою незаконною, неправомірною дією, яка призвела до незаконної рубки лісу, внаслідок чого державі завдано збитків, відтак правомірно здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми збитків, на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008р.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши прокурора, представника відповідача, суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги прокурора є обґрунтованими і відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 5023,97 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за розгляд даної позовної заяви становив 5258,89 грн., а після зменшення позовних вимог становить 5023,97 грн., проте прокуратурою Чернівецької області було сплачено 5288,89 грн., а тому різниця в сумі 30 грн. (зайво сплачений судовий збір при подачі позовної заяви) та в сумі 234,92 грн. (судовий збір у разі зменшення розміру позовних вимог) підлягає поверненню прокуратурі Чернівецької області згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу Україн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. 1, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Зменшені позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Зруб-Комарівський, вул. Шевченка, 28; код 05398487)

на користь держави в особі Старобросковецької сільської ради (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Старі Бросківці) шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 350592,70 грн. ((на р/р 33112331700249, назва банку одержувача - УДКСУ у Сторожинецькому районі, код 37835756, МФО банку одержувача 856135, код платежу - 24062100 (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища)), які перерахувати одержувачам коштів:

- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Старобросковецької сільської ради в сумі 167465,5 грн.;

- 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 66986,20 грн.;

- 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 100479,30 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «СЛАП «Сторожинецький держлісгосп» (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Зруб-Комарівський, вул. Шевченка, 28; код 05398487)

на користь прокуратури Чернівецької області (м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р 35219056004946) 5023,97 грн. судового збору.

4. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернути прокуратурі Чернівецької області (м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р 35219056004946) частину судового збору в сумі 264,92 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 829 від 22.08.2016р.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 29.09.2016р.

Суддя М.В.Швець