Рішення № 61683713, 29.09.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р.Справа № 922/2409/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Азотфострейд, 61057, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35579031;

до товариства з обмеженою відповідальністю Агрома, Харківська обл., Печенізький р-н, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767;

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 13.06.2016 р.);

відповідача не зявився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Азотфострейд звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрома про стягнення 577660,05грн. боргу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань відповідно до умов договору поставки № 06/03-2 від 06.03.2015 р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару. В якості правових підстав позивач посилається на ст. ст. 526, 665 ЦК України

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2016 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2409/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 08.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області про відкладення розгляду справи від 08.08.2016 р., розгляд даної справи за клопотанням представника позивача було відкладено на 05.09.2016 р. о 12:30 год. звязку з бажанням укласти мирову угоду.

Ухвалою господарського суду Харківської області про відкладення розгляду справи від 05.09.2016 р., розгляд даної справи було відкладено на 19.09.2016 р. знов за клопотанням позивача, який зазначив, що відповідачем було частково погашено наявну в нього перед позивачем заборгованість, і сторони бажають укласти мирову угоду.

У судовому засідання 19.09.2016 року судом було оголошено перерву до 11:00 20 вересня 2016 року з метою надання можливості позивачу подати до суду докази часткового погашення відповідачем суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2016р. прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач повідомляє, що після звернення до суду з позовом ТОВ "Агрома" частково виконала свої зобовязання за договором № 06/03-2 від 06.03.2015 року, а саме в період з 13.09.2016 року по 16.09.2016 було сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 1 300 000,00 грн., у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 577660,05 грн. та суму судового збору пропорційно заявленій сумі основного боргу.

У звязку з поданням позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог та необхідністю урахування думки відповідача щодо поданої заяви, яка була надіслана на адресу відповідача лише 20.09.2016 року, строк вирішення спору у справі № 922/2409/16 за клопотанням позивача, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено на п'ятнадцять днів, а саме до 05.10.2016 р., про що винесено відповідну ухвалу, розгляд справи відкладено на 12год00хв. 29.09.2016р. для надання можливості відповідачу надати відзив на позов з урахування заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2016р. в порядку ст. 22 ГПК України звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій повідомляє, що після звернення до суду з позовом ТОВ "Агрома" частково виконала свої зобовязання за договором № 06/03-2 від 06.03.2015 року, а саме 26.09.2016р. було сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 183678,80 грн., у звязку з чим зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 393981,25грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, керуючись приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України, якою передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, визнає її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Спір розглядається відповідно до зменшених позовних вимог.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у даній справі та в обґрунтування своєї правової позиції до матеріалів справи не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обовязку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, в разі необхідності - ознайомлення з матеріалами справи, надання доказів на підтвердження своєї позиції по суті спору тощо).

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Азотфострейд(позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрома (відповідач, покупець) 06 серпня 2015 року було укладено договір поставки №06/03-2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю товар окремими партіями, за ціною та місцем поставки, зазначеним в Додатку до договору.

Пунктами 5.1., 5.3. сторони передбачили, що покупець приймає і перевіряє товар за кількістю в місці отримання товару, а факт передачі товару виникає в момент його приймання та підтверджується видатковою накладною підписаною уповноваженими представниками сторін та отриманням довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата товару здійснюється згідно з додатками до даного договору шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого останнім рахунку-фактури.

Відповідно до п. 8.4 даного договору, він набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє моменту виконання сторонами своїх зобовязань. Після закінчення терміну дії договору останній може бути пролонгований за домовленістю сторін до 31.12.2015р.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнева сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли зобовязання, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання Договору сторони підписали Додатки:

Додаток № 1 від 06.03.2015 року, відповідно до якого Позивач зобовязався поставити Карбамідно-аміачну суміш у кількості 101 +\- 10% тонн, на загальну суму 1 111 000,00 грн., а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015 року.

Додаток № 2 від 25.03.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити Добриво аміачно-нітратне ( в біг-бегах) у кількості 43 тон, на загальну суму 473 000,00 грн. та карбамід с/г у кількості 8 тонн, на загальну суму 94 400 грн., а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015р.року.

Додаток № 3 від 02.04.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити насіння кукурудзи Анамур у кількості 100 тонн, на загальну суму 150 000,00 грн., насіння кукурудзи Биг-стар кількості 100 тонн, на загальну суму 150 000,00 грн.. насіння кукурудзи Вимпел кількості 200 тонн, на загальну суму 160 000,00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015 року.

Додаток № 4 від 06.04.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити насіння льону у кількості 5 тонн, на загальну суму 115 000,00 грн., а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015р.

Додаток № 5 від 09.04.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити Нітроамафоску 16:16:16 (в біг-бегах) у кількості 60 +/- 5% тонн, на загальну суму 690 000,00 грн., Карбамідно-аміачну суміш № 32 у кількості 33 +/- 5% тонн, на загальну суму 290 400,00 грн., органічне добриво рідке «Біогумат У» у кількості 5 тонн, на загальну суму 275 000,00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015 року.

Додаток № 5/1 від 21.05.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити насіння соняшника Ясон у кількості 200 тонн, на загальну суму 90 000,00 грн., аміачну селітру фас. у кількості 23 тонн, на загальну суму 241 500,00 грн., Нітроамафоску 16:16:16 (в біг-бегах) у кількості 8 тонн, на загальну суму 96 000,00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015р.

Додаток № 6 від 08.06.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити карбамід с/г фас. у кількості 10 +/- тонн, на загальну суму 88 000,00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015 року.

Додаток № 7 від 11.06.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити карбамід с/г фас. у кількості 8 +/- 5% тонн, на загальну суму 70 400,00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015 року.

Додаток № 8 від 12.06.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити карбамід с/г фас. у кількості 0,500 +/- 5% тонн, на загальну суму 4 400.00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015 року.

Додаток № 9 від 18.06.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити карбамід с/г фас. у кількості 10 тонн, на загальну суму 88 000,00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015р.

Додаток № 10 від 01.07.2015 року відповідно до якого Позивач зобовязався поставити карбамід с/г фас. у кількості 20 тонн, на загальну суму 182 000,00 грн. а відповідач зобовязався оплатити вказаний товар до 30.09.2015р.

Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору згідно додатків №1-10 по видаткових накладних (а.с.58-75) від 07.03.2015 року, 11.03.2015 року, від 13.03.2015р., від 30.03.2015 року, 26.03.2015 року, від 03.04.2015 року, від 06.04.2015 року, від 09.04.2015 року, 10.04.2015 року, від 09.05.2015р., від 30.04.2015 року, від 21.05.2015 року, 22.05.2015 року, від 06.06.2015 року, від 11.06.2015 року, 12.06.2015р. 18.06.2015р., 01.07.2015р., які підписані уповноваженими представниками сторін і завірені печатками, поставив відповідачеві товар на загальну суму 4329092,00грн.

Водночас, відповідачем було повернуто позивачу товар, а саме КАС-32 у кількості 11,74 тонн, на загальну суму 103 311,95 грн. на підставі накладної № 2 від 10.06.2015 року. (а.с.76)

Отже, позивачем було поставлено Товару відповідачу на загальну суму 4 225 780,05 грн.

За твердженнями позивача, відповідач вартість отриманого товару повністю не сплатив, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 393981,25грн..

Факт отримання відповідачем товару за накладними наданими до позовної заяви підтверджуються матеріалами справи, і суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, наявні докази оплати товару на суму 3831798,80грн., отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що факт отримання спірного товару підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, строк оплати товару сплив 30.09.2015р., докази оплати товару в сумі 393981,25грн. матеріали справи не містять, позовні вимоги суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрома, Харківська обл., Печенізький р-н, с. Мартове, вул. 1 Травня, код ЄДРПОУ 24471767, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Азотфострейд, 61057, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35579031, 393981грн.25коп. боргу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5909грн.72коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_2