Ухвала суду № 61683709, 22.09.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

______________ УХВАЛА

22.09.16 Справа № 923/1973/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на дії головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області Третьякова С.Ю. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 06.06.2016р. у ВП №50675414, у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВТРАНСБУД-1"

до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Херсон

про стягнення 3460043,88 грн.

За зустрічним позовом дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Херсон,

до товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВТРАНСБУД-1", с. Галицинове Жовтневого району Миколаївської області,

про розірвання договору №12 від 27.03.2013р.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився ;

від відповідача - представник ОСОБА_1, довіреність № 37 від 26.01.2016р.;

від ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області - не з'явився.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВТРАНСБУД-1" звернулось до суду з позовною заявою до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3460043,88 грн., з якої: 3403254,75 грн. - сума основного боргу, 6159,89 грн. - сума пені та 50629,24 грн. - сума 3% річних. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою від 05.01.2016р. прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом у справі № 923/1973/15 зустрічну позовну заяву дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВТРАНСБУД-1" про розірвання договору №12 від 27.03.2013р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.02.2016 року первісний позов задоволено повністю, стягнуто з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВТРАНСБУД-1" суму основного боргу у розмірі 34036254,75 грн., суму пені у розмірі 6159,89 грн., суму 3% річних у розмірі 50629,24 грн. та 51900,66 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

25.02.2016р. судом видано наказ № 923/1973/15.

19 серпня 2016 року до суду від ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, якою він просить: скасувати постанову відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області "Про арешт коштів боржника" від 06.06.2016р., у виконавчому провадженні №50675414, в частині накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку №2600301693396, відкритому в філії АТ "Укрексімбанк", МФО 353639.

Ухвалою від 23.08.2016р. суд прийняв скаргу до розгляду та призначив її розгляд скарги на 22.09.2016р.

20 вересня 2016 року скаржник - ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подав до суду письмове уточнення до скарги на дії державного виконавця, в якій скаржник просить скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області "Про арешт коштів боржника від 06.06.2016 р., у виконавчому провадженні № 50675414, в частині накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № 29096010502061, що відкритий у філії ПАТ «ВТБ Банк» Відділення «Херсонське», МФО 321767.

В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на ті обставини, що 06.06.2016 року ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області було винесено постанову "Про арешт коштів боржника" в рамках виконавчого провадження № 50675414, про стягнення з ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - боржник) на користь ТОВ "Миколаївтрансбуд-1" (надалі - стягувач) заборгованості в сумі 3511944, 54 грн., зокрема на розрахунковий рахунок № 29096010502061, що відкритий у філії ПАТ "ВТБ Банк" Відділення "Херсонське", МФО 321767.

Вказане виконавче провадження було відкрито 04.04.2016р., на підставі наказу господарського суду Херсонської області № 923/1973/15 від 25.02.2016 р.

Скаржник зазначає, що значений вище рахунок на який також було накладено арешт, використовується боржником в першу чергу для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, та податку з доходів фізичних осіб, що

підтверджується договором банківського рахунку № Y1114/7724R/HEОО від 28 жовтня 2014 року, договором № 53 від 15 травня 2015 року про обслуговування зарплатного проекту з додатками, поясненнями головного бухгалтера від 07.09.2016 року № 08-24/729, виписками по рахунку та довідкою від 07 вересня 2016 року № 167/2310-2 виданою банком "ВТБ", тощо.

У зв'язку з арештом рахунку боржника, всі його працівники не одержували заробітну плату, що призвело до виникнення заборгованості та підтверджується звітом із праці за січень-серпень 2016 р.

Таким чином, за твердженням скаржника оскаржувана постанова державного виконавця ВПВР від 06.06.2016р. "Про арешт коштів боржника", в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок боржника в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, та податку з доходів фізичних осіб, суперечить ст. ст. 19, 43 ОСОБА_2 України, ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», виходячи з наступного.

Представник позивача у судове засідання 22.09.2016р. не прибув, витребуваних судом документів не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області у судове засідання 22.09.2016р. також не прибув, витребуваних судом документів не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст. 1212 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник скаржника у судовому засіданні 22.09.2016р. скаргу з урахуванням уточнення до скарги № 13-07/759 від 19.09.2016р. підтримав у повному обсязі та просив задовольнити шляхом скасування постанови ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області "Про арешт коштів боржника від 06.06.2016 р., у виконавчому провадженні № 50675414, в частині накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № 29096010502061, що відкритий у філії ПАТ «ВТБ Банк» Відділення «Херсонське», МФО 321767.

Розглянувши скаргу ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на дії головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області, суд дійшов висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129 ОСОБА_2 України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень.

Статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в т. ч. шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.04.2016р. постановою державного виконавця відділу ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області на підставі наказу господарського суду Херсонської області № 923/1973/15 від 25.02.2016р. відкрито виконавче провадження № 51246962. В даній постанові боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду.

В строк наданий для самостійного виконання та після його спливу, рішення суду боржником не виконано, дій спрямованих на виконання рішення суду боржником не вчинено.

Надалі, 06 червня 2016 року згідно постанови державного виконавця відділу ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області у ВП № 49143182 з примусового виконання наказу № 923/1973/15 від 25.02.2015р. "Про арешт коштів боржника" було накладено арешт на кошти боржника у межах суми 3863500,00 грн., що містяться на розрахунковому рахунку № 29096010502061, відкритий у філії ПАТ "ВТБ Банк" Відділення "Херсонське", МФО 321767.

Накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку розрахунковому рахунку № 29096010502061, відкритий у філії ПАТ "ВТБ Банк" Відділення "Херсонське", МФО 321767, призвело до того, що ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не могло виплачувати заробітну плату своїм працівникам, а тому виникла заборгованість з виплати заробітної плати, що вбачається зі звіту із праці за січень-серпень 2016р.

Статтями 8, 9 ОСОБА_2 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст.43 ОСОБА_2 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.49р. N 95, ратифікованої Україною 04.08.61р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необхідність зняття арешту з розрахункового рахунку № 29096010502061, відкритому у філії ПАТ "ВТБ Банк" Відділення "Херсонське", МФО 321767.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Скаргу дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

2. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області "Про арешт коштів боржника" від 06.06.2016р., у виконавчому провадженні № 50675414, в частині накладення арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку № 29096010502061, що відкритий у філії ПАТ "ВТБ Банк" Відділення "Херсонське", МФО 321767.

Суддя С.В. Нікітенко