Рішення № 61683236, 27.09.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 вересня 2016 рокуСправа № 913/810/16

Провадження №5/913/810/16

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фін-Трейд Сервіс, м. Біла Церква Київської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 131397 грн. 03 коп.

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 15.09.2016 б/н;

від відповідача представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за договором поставки від 24.04.2014 № 402/14-4РА в сумі 85076 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 3598 грн. 12 коп., інфляційних втрат в сумі 38468 грн. 60 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши заперечення на відзив відповідача від 27.09.2016 б/н.

Відповідач правом на участь свого представника в судковому засіданні не скористався, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Разом з тим, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 23.09.2016 б/н, в якому він просить відкласти розгляд справи.

Дане клопотання судом відхиляється з огляду на те, що відкладення розгляду справи є неможливим через закінчення встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку вирішення даного спору.

При цьому, відповідачем надано відзив на позовну заяву від 29.08.2016 б/н, в якому зазначив, що ним сплачена заборгованість в сумі 84521 грн. 78 коп. разом з тим. відповідач у відзиві зазначає про сплив позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Разом з тим, відповідач вказує, що пеню покупець має сплатити за письмовою вимогою, яка позивачем направлена на адресу відповідача не була.

Водночас, відповідачем подано заяву від 12.08.2016 б/н щодо застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Фін-Трейд Сервіс, як постачальником, 24.04.2014 був укладений договір поставки № 402/14-4РА (далі договір, а.с. 17-24).

Предметом даного договору (п. 1.1-1.2 договору ) є правовідносини, за якими в порядку на та умовах, передбачених цим договором, постачальник зобовязується поставити у власність покупця продукції та/або обладнання виробничо-технічного призначення, а асортименту, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами, а покупець зобовязується прийняти та оплати поставлену продукцію у власність.

За положеннями п. 5.3 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 60 календарних днів з дати поставки, якщо інший строк не погоджений сторонами у специфікаціях.

Відповідно до специфікацій розрахунки за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 90 календарних днів з моменту приймання продукції на склад покупця.

З наданих позивачем видаткових накладних від 14.10.2014 № 231, від 14.10.2014 № 242, від 14.10.2014 № 243, від 27.10.2014 № 258, від 27.10.2014 № 261, від 27.10.2014 № 245, від 11.11.2014 № 300, від 17.11.2014 № 306, від 17.11.2014 № 308, від 26.11.2014 № 315, від 26.11.2014 № 318, від 26.11.2014 № 319 (а.с. 41-52) вбачається, що продавець у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобовязання на загальну суму 95684 грн. 75 коп., а відповідач прийняв товар без зауважень та претензій.

Посилання відповідача на те, що продукція за вказаними накладними прийнята відповідачем у інші дні, ніж зазначено на видаткових накладних, судом відхиляється. оскільки відповідно наданих позивачем податкових накладних зобовязання за поставлену продукцію поставлено відповідачем на бухгалтерський облік того ж числа, якого складено видаткові накладні.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що продукція прийнята на склад покупця датами складання видаткових накладних.

Так, відповідач свої обовязки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару належним чином виконав частково в сумі 10608 грн. 27 коп. , внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 85076 грн. 48 коп.

Посилання відповідача, що його заборгованість на момент звернення до суду складала 84521 грн. 78 коп. судом відхиляється, оскільки відповідачем вказаний факт не доведений.

Після звернення позивача відповідачем було сплачено борг в сумі 43000 грн. 00 коп. та 41521 грн. 78 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 23.08.2016 № НОМЕР_1 та від 23.08.2016 № НОМЕР_2 (а.с. 112-113).

Таким чином, на день винесення рішення у справі заборгованість складає 554 грн. 70 коп.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобовязань, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобовязань.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 554 грн. 70 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення решти основного боргу слід припинити відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Умовами п. 6.8 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості неоплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Позивач з посиланням на вказаний пункт договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4253 грн. 83 коп., що складає 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідачем подано заяву від 12.08.2016 б/н щодо застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Судом здійснено розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки та приписів ст. 232 Господарського кодексу України.

Дата та номер накладноїВартість продукціїПеріод нарахування пеніПеня№231 від 14.10.20142258,1113.01.2015 13.07.2015594,29№242 від 14.10.201452597,6313.01.2015 13.07.201513842,54№243 від 14.10.2014456,0013.01.2015 13.07.2015120,01№258 від 27.10.2014218,6926.01.2015 26.07.201560,05№261 від 27.10.201415942,5826.01.2015 26.07.20154377,44№245 від 27.10.20142519,6626.01.2015 26.07.2015691,84№300 від 11.11.20142026,1009.02.2015 09.08.2015579,36№306 від 17.11.2014131,415.02.2015 15.08.201538,08№308 від 17.11.20146064,0015.02.2015 15.08.20151754,91№315 від 26.11.2014117,6724.02.2015 24.08.201534,66№318 від 16.11.2014525,624.02.2015 24.08.2015154,83№319 від 16.11.20142219,0424.02.2015 24.08.2015653,67Всього пені 22901 грн. 68 коп.Враховуючи вказане, позивачем до стягнення заявлено пені в розмірі 5% від вартості несплаченої продукції в сумі 4253 грн. 83 коп., що є меншим від пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що період нарахування пені за першої видатковою накладної спливає 13.07.2015, а позовна давність щодо стягнення пені встановлено у один рік відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, то позивач має право звернутися з вимогою про стягнення пені в розмірі 5% від вартості несплаченої продукції по 13.07.2016.

Відповідно до поштового штемпелю на конверті, в якому була направлена позовна заява, вона була подана до суду 12.07.2016. тобто в межах строку позовної давності.

Тому, пеня підлягає стягненню в сумі 4253 грн. 82 коп. (позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 3598 грн. 12 коп. за період з 13.01.2015 по 17.06.2016 та інфляційні втрати в сумі 38468 грн. 60 коп. за період з лютого 2015 року по травень 2016 року.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов до наступного висновку.

Заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 3594 грн. 84 коп. за період з 13.01.2015 по 17.06.2016.

А позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити повністю в сумі 38468 грн. 60 коп. за період з лютого 2015 року по травень 2016 року.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 554 грн. 70 коп., пеня в сумі 4253 грн. 82 коп., 3 % річних в сумі 3594 грн. 84 коп. та інфляційних втрат в сумі 38468 грн. 60 коп. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 84521 грн. 78 коп. слід припинити. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 689 грн. 29 коп.

Судовий збір в частині припинення провадження у справі може бути повернуто позивачу у справі за його клопотанням.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фін-Трейд Сервіс до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит про стягнення 131397 грн. 03 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, б. 30/1, код 37713861, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фін-Трейд Сервіс, Київсбка область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87 «В», код 35559628, заборгованість в сумі 554 грн. 70 коп., пеню в сумі 4253 грн. 82 коп., 3 % річних в сумі 3594 грн. 84 коп., інфляційні втрати в сумі 38468 грн. 60 коп. та судовий збір в сумі 689 грн. 29 коп. Наказ видати.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 84521 грн. 78 коп. припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 29.09.2016.

СуддяС.В.Вінніков

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул.. Леваневського. 87 В

3- відповідачу за адресою: м.Сєвєродонецьк Луганської області, пр-т Гвардійський, 30/1рекомендованим листом з повідомленням