Рішення № 61683050, 20.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р. Справа № 911/502/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Фірма Мізан», с.Антонів, Київської області

до Фізичної особи-підприємця Махемова Аразмурада

про стягнення заборгованості у сумі 12450, 00 доларів США (станом на день подання позову складає 322967,69 грн.)

суддя А.Ю.Кошик

за участю представників:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Фірма «Мізан» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Махемова Аразмурада про стягнення заборгованості у сумі 12450, 00 доларів США (станом на день подання позову складає 322967,69 грн.).

Додатковою угодою №3 до Контракту внесено зміни до розділу 8 Контракту, пунктом 8.2. Контракту визначено, що у випадку недосягнення сторонами згоди, спір підлягає вирішенню в Господарському суді Київської області. Пунктом 8.3. Контракту визначено, що правом регулюючим даний контракт є право України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Ухвалою Господарського суду від 16.02.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 911/502/16, розгляд справи призначено на 26.05.2016 року (на відповідний проміжок часу провадження у справі № 911/502/16 зупинялось на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до відповідного компетентного органу іноземної держави).

Відповідно до ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, яка депонована Туркменістаном 23.01.1998 року і ратифікована Україною згідно постанови Верховної Ради України від 19.12.1992 року № 2899-ХІІ, до Верховного суду Туркменістана було направлено доручення про вручення відповідачу документів: ухвали Господарського суду Київської області від 16.02.2016 року у справі № 911/502/16, позовної заяви б/н від 11.02.2016 року.

26.05.2016 року до Господарського суду Київської області від Верховного суду Туркменістана надійшло повідомлення про вручення відповідачу документів, а саме ухвали Господарського суду Київської області від 16.02.2016 року у справі № 911/502/16, позовної заяви б/н від 11.02.2016 року.

У зв’язку із відпусткою судді А.Ю.Кошика, судове засідання, призначене на 26.05.2016 року, не відбулося, тому розгляд справи №911/502/16 було перенесено на іншу дату і, оскільки відповідач знаходиться у Туркменістані, господарський суд повідомляє його про час і місце судового засідання в порядку судового доручення. Зважаючи на необхідність направлення судового доручення про вручення документів відповідачу, розгляд справи було відкладено до 20.09.2016 року і до відповідної дати провадження у справі зупинялось.

В судове засідання 20.09.2016 року позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, не з’явились. У зв’язку з чим, суд у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 05.03.2015 року між позивачем та відповідачем в м. Біла Церква, Київської області укладено контракт №1-85-ЕХР-К (далі - Контракт), згідно якого позивач зобов’язувався поставити у власність відповідача або вказаному ним вантажоотримувачу, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити меблі (товар) на умовах РСА, м. Біла Церква, Київська область, Україна (у відповідності до Правил Інкотермс в редакції 2010 року) в асортименті, кількості, строки і за цінами згідно специфікацій на кожну окрему поставку, що додаються до контракту та являються його невід'ємною частиною.

05.06.2015 року між сторонами підписано Специфікацію №1. Того ж дня позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру на товар, згідно Специфікації №1 на суму 10815,00 доларів США та відвантажив товар.

25.08.2015 року між сторонами підписано Специфікацію №2. Того ж дня позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру на товар, згідно Специфікації №2 на суму 16635,00 доларів США та відвантажив товар.

Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 27450,00 доларів США. Будь-яких зауважень, претензій щодо якості, кількості, комплектності поставленого товару від відповідача не надходило.

Додатковою угодою №2 до Контракту передбачено, що оплата може проводитися з відстрочкою до 80 календарних днів. Відповідач в свою чергу, частково оплатив поставлений товар, а саме оплатив 15000,00 доларів США.У зв’язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість, яка на момент звернення позивача до суду складала 12450,00 доларів США, що станом на дату подання позовної заяви еквівалентно 322962,69 грн. згідно офіційного курсу НБУ.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12450,00 доларів США, що станом на дату подання позовної заяви еквівалентно 322962,69 грн. згідно офіційного курсу НБУ, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Махемов Аразмурад (746380, Туркменістан, м. Горогли, вул. Московська, 4) на користь Приватного підприємства «Фірма «Мізан» (09052, Київська область, Сквирський район, с. Антонів, вул. Перемоги, 17, код 31100856) 12450,00 доларів США заборгованості (що за курсом НБУ складає 322967,69 грн.) та 4844,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 27.09.2016 р.