Рішення № 61682900, 26.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016Справа №910/16277/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" простягнення 13 592 грн 43 коп.Представники: від позивача: Діденко В.А.- представник за довіреністювід відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця" про стягнення 13 592 грн 43 коп. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим вагон № 65949729 з вантажем (катанка сталева) прибув з недостачею у кількості 1 753 кг загальною вартістю 13 592 грн 43 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16277/16, розгляд справи призначено на 26.09.2016.

Представник відповідача у судове засідання 26.09.2016 не з'явився, вимоги суду не виконав, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 40187352.

У судове засідання 26.09.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 26.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2015 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (продавець за договором) та фірмою "ArcelorMittal Hochfeld GMBH" (покупець за договором) укладено контракт № 202Z-2015від 26.06.2015, відповідно до умов якого продавець купує металопродукцію загальною кількістю 1 750+5/-5% метричних тонн загальною вартістю 725 900,00+5/-5% доларів США.

На виконання умов контракту, між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" та фірмою "ArcelorMittal Hochfeld GMBH" укладено специфікацію/доповнення № 15 до контракту, згідно до якої Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" зобов'язалося здійснити поставку на користь фірми "ArcelorMittal Hochfeld GMBH" катанку з вуглеродної сталі (далі - продукція/товар) загальною масою/кількістю - 3 538 метричних тон.

Пунктом 5.1. контракту передбачено, що продукція постачається на умовах FOB stowed LSD - Чорноморські порти України (згідно Інкотремс в редакції 2010).

На виконання умов контракту, зі сторони позивачем було навантажено продукцію у вагон № 65949729 за залізничною накладною № 45401817 для перевезення залізничним транспортом на адресу Адміністрації Одеського Морського порту (отримувач за дорученням АрселорМіттал Хочвелд ГмбХ адреса: Україна, 65026, м. Одеса, пл. Митна, б. №1).

16.04.2016 Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (відправник) завантажило вантаж (катанка стальна) у вагон № 65949729 власності ПВРЗ ПАТ "Укрзалізниця" способом навалу та подало його до забирання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

У відповідності до пункту 1.1. Правил перевезення вантажів навалом та насипом затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001, № 542 вантажі, які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу перевозяться навалом або насипом, без підрахунку місць. У перевізних документах на ці вантажі у графі "Найменування вантажу" проставляється: "Навалом" чи "Насипом", зазначені положення кореспондуються у абзаці 2 пункту .2.1. Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000, №644.

Відповідно до пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Згідно до положень статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Маса вантажу визначена відправником на 200-тонному вагонному ваговому пристрої заводський № 16Т675П200УВК-1 та склала 61 046,00 кг. (60 846,00 кг. - маса вантажу + 200,0 кг. - маса упаковки), про що зазначено у відповідній графі залізничної накладної № 454401817. Вищезгаданий вантаж був навантажений у вагон власності ПВРЗ ПАТ "Укрзалізниця" та закріплений згідно з МТУ від 24.01.2007, №МО 10/24 (схема №12-06 акт МО 10/03 від 14.02.2012 р.).

Крім того, у відповідній графі залізничної накладної "№ 9 документи, що додані відправником" було зазначено, що додано: сертифікат приймання №8001184546, яким встановлено масу вантажу - 60 846,00 кг.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезень передбачено, що факт приймання вантажу до перевезення завантаженого у вагон відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів працівниками відправника і залізниці.

Пам'ятка про подавання зазначено вище вагону підписана працівниками відправника та ПАТ "Українська залізниця" без заперечень, тобто вантаж прийнято до перевезень.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Згідно до положень статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Відповідач прийнявши до перевезення вагон № 65949729, поставив календарний штемпель станції відправлення в оформленій залізничній накладній №454401817.

У відповідності до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.200, договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній

17.04.2016 на станції Одеса-Порт Одеської залізниці зі сторони вантажоодержувача Адміністрації Одеського морського порту, при постановці та візуальному огляді з вагону № 65949729 за відправкою № 45401817 у присутності змінного заступника начальника складу ОСОБА_2 було виявлено сліди розкрадання - відсутність однієї бухти у вагоні, про що складено акт загальної форми (ф.ГУ-23) №2962 за підписом ОСОБА_2 та двох агентів комерційних станцій «Одеса-Порт» і направлена телефонограма № 77 від 17.04.2016 (о 19:25 год.) про необхідність комісійної видачі вантажу.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу (стаття 53 Статуту залізниць України).

Частиною 2 пункту 11 Правил видачі вантажів затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 передбачено, що якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу. Знімаються ці пломби (ЗПП) в присутності представника залізниці.

18.04.2016 зі сторони РФ "Одеська залізниця" за підписом начальника станції "Одеса- Порт" Іванова В.В. було направлено телефонограму, на адресу вантажоодержувача, з відмовою від комісійної видачі вантажу.

Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу і при цьому виявлено псування, пошкодження чи недостачу вантажу, що перевищує встановлені норми (пункту 3.2. Розділу З роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002, № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зі змінами та доповненнями).

З огляду на вищевикладене, відповідачем не було належним чином виконано покладений на нього обов'язок зі здійснення комісійного приймання вантажу, а також складання комерційного акту (пункт 2 Правил складання актів) про невідповідність фактичної маси вантажу проти маси зазначеної у перевізному документі.

Пунктом 16 Правил складання актів затверджених наказом міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 передбачено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції.

Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" Адміністрації Одеського морського порту 18.04.2016 направлено скаргу на відмову у видачі вантажу з оформленням комерційного акту на адресу начальника виробничого підрозділу Одеської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" Царенко А.Г.

21.04.2016 на адресу заявника надійшла відповідь з посиланням на безпідставність вимог заявника.

З урахуванням відмови в оформленні комерційного акту та наявного факту втрати вантажу (його частини) під час перевезення, що вбачалося з візуального стану вантажу у вагоні № 65949729, зі сторони незалежного сюрвейтера від імені ТОВ "Меру Транс" було здійснено інспекцію "до" та "після" вивантаження, за наслідками чого виявлено невідповідність між фактичною масою вантажу та масою зазначеною у перевізному документі № 45401817, а саме: 17.04.2016 було проведено інспекцію за прибулим залізничним вагоном № 65949729, якою виявлено, що відповідно до інформацію зазначеною у залізничній накладній № 45401817 кількість бух катанки у верхньому шарі вагону № 65949729 повинна складати - 16, при здійсненні перерахунку виявилося - 15 бухт катанки; 22.04.2016 було проведено повторну інспекцію, при вивантаженні вагону № 65949729 на рампу складу ТОВ "Новолог". При вивантаженні було проведенно перевірку та детальна інспекція кожної бухти катанки. За результатами чого встановлено наступне: було вивантажено 31 бухта загальною масою 59 093 кг. (згідно заводських бірок), недостача склала-1 бухта.

Таким чином, враховуючи бездіяльність відповідача, а також той факт, що нестачу вантажу було виявлено при візуальному огляді зі сторони вантажоодержувача, що зумовлювало необхідність перевірки маси вантажу зі сторони перевізника та складання комерційного акту, зі сторони вантажоодержувача було організовано інспекційну перевірку маси вантажу у спірному вагоні, що зафіксовано у відповідному звіті про вивантаження від 23.04.2016, за результати чого було виявлено фактичне розходження маси вантажу проти маси зазначеної у залізничній накладній № 45401817 у сторону зменшення на 1 753,00 кг. (маса відсутньої бухти №32).

Враховуючи той факт, що відповідачем було прийнято вантажу у вагоні № 65949729 за залізничною накладною № 45401817 без зауважень щодо маси вантажу, зазначеної у відповідні графі залізничної накладної, з урахуванням того факту, що перевізником було відмовлено у складанні комерційного акту та здійсненні перевірки маси вантажу на станції призначення, вбачається, що втрата частини вантажу сталась саме під час перевезення та з вини перевізника, що є підставою для відшкодування фактичних збитків зі сторони за втрату вантажу під час перевезення залізничним транспортом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 10.04.2012 № 212 19.04.2012 проведена зміна найменування Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" на Державне підприємство "Південна залізниця". Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

До переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", увійшло Державне підприємство "Одеська залізниця". Протоколом засідання правління Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 21.10.2015 № 1 датою початку фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" було визначено 01.12.2015. Таким чином, з 01.12.2015 Державне підприємство "Південна залізниця" фактично припинило господарську діяльність як окрема юридична особа, та реорганізовано у регіональну філію Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно до інформації, зазначеної у відповідній довідці вартості вантажу (катанка сталева), вартість такого вантажу складає - 9 387,04 грн. без ПДВ за 1 000,00 кг., зазначена цінова категорія кореспондується з інформацією зазначеною у доповненні (специфікації № 15) до контракту. Загальна вартість втраченого вантажу складає 16 455,48 грн. з урахуванням кількості нестачі вантажу у розмірі 1 753 кг (1 753 кг (1,753 т.). X 9 387,04 = 16 455,48 грн).

Згідно з частиною 2 пункту 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частин 1,2,4 пункту 27 Правил видачі вантажів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000, № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких наслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у здрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'які всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів; норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

За таких обставин, вартість втрачено перевізником вантажу, з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження (0,5% маси втраченого вантажу) складає: 13 592,43 грн. (61 046,00 кг х 0,5% = 305,23 кг. - норма природної втрати вантажу 1 553,00 кг - 304,23 кг. = 1 447,77 кг. - маса втраченого вантажу з урахуванням норми природної втрати (1 447,77 кг (1,448 т). X 9 387,04 грн. = 13 592,43 грн. (без ПДВ).

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач допустив нестачу вантажу та спричинив позивачеві збитки в розмірі вартості нестачі вантажу (катанка сталева) у кількості 1 753 кг загальною вартістю 13 592 грн 43 коп.

Статтею 133 Статуту передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Враховуючи наявність відповідного переуступного підпису на зворотній стороні залізничної накладної № 45401817, вбачається належність передбачених положеннями законодавства України прав для пред'явлення відповідної вимоги (позову) саме у Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 13 592 грн 43 коп., які поніс позивач в якості нестачі вантажу (катанка сталева), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 13 592 грн 43 коп. заподіяних відповідачем незбереженням прийнятого до перевезення вантажу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код 24432974) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу у сумі 13 592 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн 43 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 28.09.2016

Суддя Н.Б. Плотницька