Рішення № 61682743, 23.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2016Справа №910/12720/16

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»проздійснення відшкодування шкоди в порядку регресу 22 367,67 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Рудюк В.М. - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про здійснення відшкодування шкоди в порядку регресу 22 367,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування №28-2840-12-00514 від 13.12.2012р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.07.2016 р. порушено провадження у справі №910/12720/16 та призначено її до розгляду на 19.08.2016 р.

26.07.2016р. від Моторно (транспортне) бюро України через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва надійшли витребувані судом документи

18.08.2016р. через загальний відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли витребувані ухвалою суду від 14.07.2016р. документи по справі.

Представник позивача в судове засідання 19.08.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідно до ст. 69 ГПК України надав клопотання про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 19.08.2016р. не забезпечив, проте надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог з огляду на те, що позивач, як новий кредитор, до якого перейшло право вимоги страхового відшкодування в обсязі і на умовах, які були у первісного кредитора, не звертався до «НАСК «ОРАНТА» з заявою про страхове відшкодування впродовж одного року.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та створюючи сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, суд відклав розгляд справи та зобов'язав позивача та відповідача виконати вимоги суду.

23.09.2016р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву.

Представник позивача в судове засідання 23.09.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 23.09.2016 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 19.08.2016р., яка була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві, а також повідомленням про вручення поштового відправлення №0103040214104 (02081053118146) згідно якого ухвала суду від 19.08.2016р. була отримана відповідачем 29.08.2016р.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2012 р. між позивачем, як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником було укладено Договір добровільного страхування №28-2840-12-00514, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.

07.05.2013 р. по вул. Дніпровська Набережна, в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобілем марки «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження, а пасажир автомобіля «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до відомості про дорожньо-транспортну пригоду №9195935 ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3, вимог п.п. 2.3.б, 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України.

Вироком Дарницького районного суду м.Києва у справі №753/11896/13-к від 13.09.2013р. встановлено порушення ОСОБА_3, вимог п.п. 2.3.б, 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 06.11.2013р., вартість матеріального збитку автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 39 957,70 грн.

Згідно страхового акту №ДККА-26974 від 27.11.2013р. вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 22 877,61 грн.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування №28-2840-12-00514 від 13.12.2012р. виплатило готівкою з каси страхове відшкодування в розмірі 22 877,61 грн. ОСОБА_2, що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 04.12.2013р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватне акціонерне товариство ««Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить громадянину ОСОБА_5 та знаходився під керуванням ОСОБА_3

Доказів того, що ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом - автомобіль марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом - автомобіль марки Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, на законних підставах.

Відносини у сфері страхування врегульовані гл. 67 розділу ІІІ (ст. 979-999) Цивільного кодексу України, параграфом 2 гл. 35 Господарського кодексу України, Законом України "Про страхування", а щодо обов`язкового страхування то спеціальним законодавством, зокрема Законом "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та постановами Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі зазначених вище законів.

Згідно ст. 979 ЦК України, ст. 354 ГК України, ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За договором страхування зобов`язання страховика здійснити виплату страхової суми виникають з часу настання страхового випадку - події, передбаченої договором страхування або законодавством.

У разі пред`явлення вимоги до страховика, який взяв на себе зобов`язання відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обсяг його прав та відповідальності визначається цим спеціальним Законом, за приписами якого (ст. 37) він вправі відмовити у здійсненні страхового відшкодування у разі неподання заяви про страхове відшкодування майнової шкоди впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про оцінку автомобіля Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 06.11.2013р., вартість матеріального збитку автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 39 957,70 грн., а відповідно до страхового акту №ДККА-26974 від 27.11.2013р. вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 22 877,61 грн.

Відповідно до зазначених вище звіту та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 22 877,61 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 04.12.2013р.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про регресні вимоги вих. № 52 УСГ/АГ від 29.02.2016р.

Відповідно до постанови судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.12.2013 р. у справі № 6-112цс13 при виплаті страховою компанією страхового відшкодування згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до неї переходить права вимоги потерпілого, а не відбувається набуття такого права в порядку регресу.

Таким чином, Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що внаслідок проведеної страхової виплати відбувається заміна кредитора в зобов'язанні, а тому продовжує існувати зобов'язання із заміненим кредитором.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Набувши це право у порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» страховик вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику або ж вимагати відшкодування цих витрат від особи, яка взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення відшкодування шкоди винуватцем, зокрема страховиком, який несе цивільно-правовідповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність особи якої застраховано за договором відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано відповідачу заяву (претензію) про виплату страхового відшкодування з пропуском строку, передбаченого п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки вищезазначена ДТП сталася 07.05.2013р.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що у цей строк вимог до відповідача про відшкодування майнової шкоди позивач не заявляв, та враховуючи, що виплативши відшкодування за договором майнового страхування та отримавши право вимоги потерпілого у межах понесення ним фактичних витрат, позивач, виступаючи замість потерпілого не дотримався вимог ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що надає право відповідачу відмовитись від страхових виплат, а вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 43 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.09.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко