Рішення № 61682275, 13.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.2016 Справа № 905/2359/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»

до Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат»

про стягнення 3% річних у розмірі 515336,78грн., інфляційних втрат у розмірі 5061326,57грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. №174/16 від 27.04.2016

від відповідача: не зявився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» про стягнення 3% річних у розмірі 515336,78грн., інфляційних втрат у розмірі 5061326,57грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 11-16, 258, 525, 526, 599, 610, 612, 712 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 264, 265 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням господарського суду Донецької області від 18 травня 2005 року по справі №20/110 з відповідача стягнено суму боргу в розмірі 5715524, 91 грн., інфляційні витрати в розмірі 3511036 грн., 3% річних в сумі 307752,51 грн., пеню в сумі 5000 грн. Даним рішенням встановлений факт прострочення виконання відповідачем зобовязання за договором постачання металопродукції №20/04-382/465/04 від 29.03.2004.

У звязку із невиконанням відповідачем грошового зобовязання, на підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 515336,78грн., інфляційних втрати у розмірі 5061326,57грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив їх задовольнити. 30.08.2016 надав з супровідним листом додаткові документи, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи роздруківки повідомлень в мережі Інтернет від 18 серпня 2016 року та 05 вересня 2016 року про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі Судова влада України. Пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надано, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Представнику позивача у судовому засіданні розяснені права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2005 рішенням господарського суду Донецької області по справі №20/110 позовні вимоги Дочірньої Компанії „Газ України НАК „Нафтогаз України задоволено частково, розмір стягнутої пені зменшено до 5000 грн., стягнуто з ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на користь ДК „Газ України НАК „Нафтогаз України 5715524,91 грн. боргу, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 3511036,30 грн., 3% річних в сумі 307752,51 грн., пеню в сумі 5000 грн., держмито в сумі 1700 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2005 рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2005 у справі № 20/110 змінено. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1735114,01 грн. відмовлено. В решті рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2005р. у справі № 20/110 залишено без змін.

Як встановлено рішенням суду, 29 березня 2014 року між Дочірньою компанією "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством "Макіївський металургійний комбінат" (Постачальник) укладений договір №20/04-382/465/04, за умовами якого відповідач зобовязався позивачеві металопродукцію, а позивач-прийняти та оплатити металопродукцію на умовах, викладених у даному договорі.

Пунктом 4.1. вказаного договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом 100% попередньої оплати в термін двох банківських днів після виставлення постачальником рахунку-фактури на партію товару, запланованого для поставки.

01.10.2004 сторони уклали додаткову угоду №3 до договору №20/04-382/465/04 від 29.03.2004, в якій домовились, що з моменту підписання цієї додаткової угоди припиняються зобовязання постачальника щодо поставки товару за договором №20/04-382/465/04 від 29.03.2004. Постачальник зобовязався протягом 10 днів з моменту підписання даної додаткової угоди повернути отриману від покупця попередню оплату в сумі вартості недопоставленого товару, що становить 161065713,59грн. В разі порушення строку повернення вартості недопоставленого товару, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,1% від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення.

01.10.2004 відповідач перерахував на користь позивача 43000000грн. на виконання умов додаткової угоди №3 до договору №20/04-382/465/04 від 29.03.2004.

Згідно з договором №20/04-1078 від 21.10.2004 про відступлення права вимоги, укладеним між ДК "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" (Кредитор) та ТОВ "Металург" (Новий кредитор), кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника- ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" по зобовязанням за договором поставки металопродукції №20/04-382/465/04 від 29.03.2004. За даним договором, з урахуванням додаткових угод №1 від 17.12.2004 та №2 від 21.01.2005 до нового кредитора переходить право вимагати від ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" належного виконання зобовязання сплатити грошові кошти у розмірі 104763472,89грн.

Заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог було проведено взаємозалік між ДК "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на суму 7586715,79грн.

Як встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2005 по справі 20/110, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5715524,91грн. підтверджуються копіями специфікацій до договору, актами приймання передачі, платіжними дорученнями, розрахунком боргу, копією акту звірки.

Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обовязковому виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2005 по справі №20/110 встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 5715524,91грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобовязання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

У даній справі підлягає доведенню обставини повязані з належним виконанням відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2005 у справі №20/110 та підлягає перевірці правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних у розмірі 515336,78грн., інфляційних втрат у розмірі 5061326,57грн.

Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Факт наявності простроченої суми заборгованості та обовязку щодо його оплати відповідачем встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2005 у справі №20/110. У звязку з чим, враховуючи норми статті 509 ЦК України, позивач має право вимагати від боржника виконання свого обовязку.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання, позивачем правомірно нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 515336,78грн. за період з 05.08.2013 по 05.08.2016 та інфляційні витрати у розмірі 5061326,57 за період з серпня 2013 по червень 2016.

Перевіривши арифметичний розрахунок трьох процентів річних, суд визнає його вірним, у звязку з чим підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 515336,78грн. за період з 05.08.2013 по 05.08.2016.

Відповідно до абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція.

За здійсненим господарським судом перерахунком інфляційних витрат суд визнає його вірним.

З огляду на що, стягненню на користь позивача підлягають інфляційні витрати у розмірі 5061326,57 за період з серпня 2013 по червень 2016.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання, суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем підтверджені доводи позовної заяви. Судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору та обставин, на які посилається відповідач у своїх запереченнях.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання встановлені рішенням не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» до Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» про стягнення 3% річних у розмірі 515336,78грн., інфляційних втрат у розмірі 5061326,57грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» (86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 00191170) на користь Дочірньої компанії «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26000022937, АБ «Укргазбанк» м. Київ, МФО 320478, ІПН 313018226656, код ЄДРПОУ 31301827) 3% річних у розмірі 515336,78грн., інфляційні втрати у розмірі 5061326,57грн., судовий збір у розмірі 83649,95грн.

У судовому засіданні 13 вересня 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19 вересня 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява