ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.09.16р. Справа № 904/6148/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ
до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м.Кривий Ріг
про стягнення 333866,91 грн.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 14-138 від 13.05.14;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" про стягнення 333 866,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору №14/2309/11 на купівлю продаж природного газу від 30.09.11.
Ухвалою суду від 09.08.16 розгляд справи відкладено на 20.09.16.
Позивач в судове засідання з'явився, надав пояснення, відповіді на поставлені питання та документи. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав відзив, в якому позов визнає частково на суму 331 816,77 грн.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір №14/2309/11 на купівлю продаж природного газу від 30.09.11 та додаткові угоди №1,2,3,4,5.
Відповідно до п.1.1 договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у четвертому кварталі 2011 року та 2012 році імпортований природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ, який продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями. За пунктом 2.1 Договору - Продавець зобов'язаний передати Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 225163,0 тис. куб.м.
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування до їх повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору, Позивачем протягом жовтня 2011 по грудень 2012 поставлено Відповідачу природний газ на загальну суму 28 991 568,93 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а.с. 21-40).
Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, відповідач порушив умови договору. Оплату отриманого природного газу здійснював несвоєчасно та значним порушенням строку встановленого договором, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, станом на час розгляду цієї справи, заборгованість за поставлений газ - відсутня.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно інформаційного листа ВГСУ №01-06/928/2012 від 17.07.12, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, в силу приписів статті 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).
Позивач звернувся до суду з даним позовом у зв'язку із тим, що відповідачем сума заборгованості у справі № 904/9187/13 сплачена лише 08.02.14.
Тому позивач, заявляє до стягнення 3% річних за період з 13.11.13 по 08.02.14 в сумі 145 487,31 грн. та інфляційні втрати за період з листопада 2013 по січень 2014 в сумі 188 379,60 грн.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, однак, неправильно враховує періоди нарахувань. Зокрема, позивачем неправильно враховані дні часткової проплати відповідачем суми заборгованості. Так, згідно п. 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
За розрахунком суду, 3% річних за заявлений період складають 143 735,92 грн., а інфляційні втрати за заявлений період - 188 080,85 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково: 3% річних у сумі 143 735,92 грн., інфляційні втрати в сумі 188 080,85 грн.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова,9, код 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Хмельницького,6, код 20077720) 3% річних в розмірі 143 735,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 188 080,85 грн. та судовий збір в розмірі 4977,25 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення підписано 26.09.16.
Суддя М.О.Ніколенко
Судове рішення № 61681420, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 29.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/6148/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: