Рішення № 61681350, 29.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.09.16р. Справа № 904/5646/16

За позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Дніпропетровськ)

до приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг)

про стягнення заборгованості у сумі 112204,32рн

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 07.04.16

від відповідача: ОСОБА_3, дов. №115/81 від 10.08.2016

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося з позовом до приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в сумі 112204,32грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- взаємовідносини сторін щодо подачі та забирання вагонів регулюються договором № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства «Північний ГЗК»;

-по накладним №№ 41044835, 41039504, 41043191, 41047408, 41049164 залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»;

-на шляху прямування дані вагони були затримані через зайнятість колій на станції призначення ОСОБА_1, у звязку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ «Північний ГЗК» на свою підїзну колію, про що станціями затримки Грекувата, Савро складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 165, 166, 167, 174, 175, 176, 177, 182, 183, 184, 185, 188, 192, 193, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 206, 207, 208, 209, 216, 218, 223, 224, 225, 228, 229, 231, 236, 237, 238, 239, 243, 244, 245, 247, 248, 249, 250, 254, 255,257, що підписані відповідачем без заперечень;

- накази № 67 від 11.01.2016 і № 70 від 12.01.2016 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було надано через наявність на коліях станції призначення ОСОБА_1 неприйнятих ПрАТ «Північний ГЗК» вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки ОСОБА_4, Грекувата, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 11.01.2016, № 1 від 12.01.2016 акти загальної форми ГУ-23 № 7 від 11.01.2016. № 12 від 12.01.2016 та станцією призначення ОСОБА_1 вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів;

-станціями ОСОБА_1 та Рядова на підставі актів ф.ГУ-23а, ф.ГУ-23 складених станціями Грекувата, Савро через їх затримку з вини ПрАТ «Північний ГЗК», нарахована плата за користування вагонами по відомостях ф.ГУ-46 №№16019029, 17019031, 16019032, 16019029, 17019030, 17019033, 22019038, 22019041, 17019032 та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 21019009, 27019010 в розмірі 112204,32грн.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що:

- позивач не довів вину відповідача у затримці вагонів за наказами №№67, 70, а тому відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 Статуту, та збору за зберігання вантажу згідно зі ст. 46 Статуту;

- повідомлення про затримку спірних вагонів на шляху прямування, відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 були підписані працівниками відповідача із запереченнями, а саме з вказівкою на те, що з нарахованою сумою не згодні, оскільки вагони затримані на шляху прямування по незалежним від ПрАТ «ПівнГЗК» підставам і на момент видачі наказу про затримку вагонів на станції ОСОБА_1 були вільні колії;

- ПрАТ «Північний ГЗК» було готове прийняти відповідні вагони за наказами №№67, 70;

- на час початку дії наказів: №67 (станція ОСОБА_4, діяв з 11.01.2016 10:00год по 15.01.2016 10:40год, а всього 96:40год) по станції ОСОБА_1 були вільними колії приймання 2, 3, 5, 7, 8; №70 (станція Грекувата, діяв з 12.01.2016 00:08год. по 16.01.2016 06:00год, а всього 161:52год) по станції ОСОБА_1 були вільними колії приймання 2, 3, 4, 8, що підтверджується відсутністю актів загальної форми ф ГУ-23, складених по затриманих на станції ОСОБА_1 вагонах з вини відповідача за період дії наказів №№67, 70;

-позивачем не доведено, що були зайняті всі колії на станції ОСОБА_1 з вини відповідача;

- позивач неправомірно посилається на акти загальної форми №№175, 176, 177, 203, 205, 206, 207, 208, 223, 225, 229, 237, 238, 244, 245, 249, 250, 255 у зв'язку з тим, що на момент видачі наказу №67 в комерційному і технічному відношенні вагони не були готові до видачі на під'їзний шлях ПрАТ «ПівнГЗК»;

- позивач неправомірно посилається на акти загальної форми №№203, 205, 206, 207, 208, 223, 225, 229, 237, 238, 244, 245, 249, 250, 255 у зв'язку з тим, що на момент видачі наказу №70 в комерційному і технічному відношенні вагони не були готові до видачі на під'їзний шлях ПрАТ «ПівнГЗК»;

- позивач неправомірно посилається на акти загальної форми №№ 174, 188, 198, 202, 248, 209, 216, 243, 218, 224, 247, 257, 228, 231, 236, 239, 254 у зв'язку з тим, що на момент видачі наказу №67 вагони знаходились на шляху перевезення, тобто їх ще не було затримано;

-позивач неправомірно посилається на акти загальної форми: №№165, 166, 167 у зв'язку з тим, що на момент видачі наказу №70 (12.01.2016 00:08) вагони вже не були затримані на станції ОСОБА_1 (затримані були до 11.01.2016 17:50);

-позивач неправомірно посилається на акти загальної форми №№ 174, 188, 198, 202, 248, 209, 216, 243, 218, 224, 247, 257, 228, 231, 236, 239, 254 у зв'язку з тим, що на момент видачі наказу №70 (12.01.2016 00:08) вагони знаходились на шляху перевезення, тобто їх ще не було затримано;

- плата за користування вагонами та збору за зберігання вантажу нарахована неправомірно;

- ПАТ «Українська залізниця» на момент подання позову ще не було правонаступником ДП «ОСОБА_1 залізниця», оскільки діяльність останнього ще не припинено.

Також, відповідач звернувся із клопотанням про витребування у позивача:

-графіку руху поїздів по вузлу ОСОБА_1 (у кольорі) на дату затримки вагонів, а саме станом на момент прийняття наказів №67 11.01.2016 10:00, №70 12.01.2016 00:08год;

- графіку виконаного руху по вузлу ОСОБА_1, у тому числі зайнятість приймально відправних колій, а саме: станом на момент прийняття наказів №67 11.01.2016 10:00, №70 12.01.2016 00:08год;

- витягу з журналу форми ДУ-3 на момент прибуття поїзду, а саме:10.01.2016 21.05год та видачі наказу №67, 12.01.2016 00:05год та видачі наказу №70, який знаходиться у постійному користуванні позивача та може підтвердити фактичну зайнятість колій у вказаному періоді.

У судовому засіданні 20.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

21.09.2012 між ДП «Українська залізниця» (правонаступник - позивач) (Залізниця) та ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (правонаступник відповідач) (Власник колії) був укладений договір № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станцій ОСОБА_1 і Рядова «ОСОБА_1 залізниці».

Відповідно до п. 1 вказаного договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає стрілками №№2,4,6 до колій №6 та №8 станції ОСОБА_1 та стрілкою №8 до колії №6 станції Рядова.

Договір укладений з протоколами узгодження розбіжностей від 12.06.2013 та 10.07.2013.

Відповідно до п. 5 договору (в узгодженій протоколом розбіжностей редакції) здавання вагонів для підїзної колії зі станцій ОСОБА_1, Рядова здійснюється:

-порожні хопери через інтервал часу 2,0 години;

-порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;

-вагони з небезпечними вантажами класу « 1ВМ» - не пізніше ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

-інші вагони за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за дві години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

В матеріалах справи містяться витяги з книги повідомлень форми ГУ-2 про прибуття вантажу порожніх вагонів.

Вагони, що прибули на станцію ОСОБА_1 залізниці для ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції ОСОБА_1, за вказівкою чергового по станції, здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні.

Вагони, що прибули на станцію Рядова ОСОБА_1 залізниці для ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VІ, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні.

Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п.6. договору).

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.021999 №113 (п. 8 договору).

Відповідно до пункту 15 договору, власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори та плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами.

Цей договір укладається терміном на три роки і діє з моменту його підписання сторонами (пункт 20 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначено вище, між сторонами укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч від 21.09.2012 «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станцій ОСОБА_1 і Рядова «ОСОБА_1 залізниці».

За накладними №№ 41044835, 41039504, 41043191, 41047408, 41049164 залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Проте, на шляху прямування порожні власні вагони, у звязку з неприйняттям вантажу одержувачем приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на свою підїзну колію, були затримані згідно наказів позивача.

Так, за наказом № 67 від 11.01.2016 (10:00год) були затримані вагони (голова №53585600 хвіст №56047079 у кількості 58 вагонів, індекс поїзда 4011-036-4573 з вантажем на своїх осях) на станції ОСОБА_4 залізниці з причин скупчення вагонів на станції ОСОБА_1 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За наказом №70 від 12.01.2016 (00:08 год) були затримані вагони (голова №55166177 хвіст №56009863 у кількості 26 вагонів, індекс поїзда НОМЕР_1 з вантажем на своїх осях) на станції Грекувата ОСОБА_1 залізниці з причин скупчення вагонів на станції ОСОБА_1 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.

За наведеним фактом станціями затримки вагонів ОСОБА_4 та Грекувата у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів було складено:

-акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 11.01.2016, №1 від 12.01.2016;

-акти загальної форми ГУ-23 від 12.01.2016, №7 від 11.01.2016;

-повідомлення про затримку вагонів №18 (станція ОСОБА_4), що перевозяться в поїзді №2162 індекс 4011-36-4573, вручене представнику відповідача 11.01.2016 о 11:40год, №19 (станція Грекувата), що перевозяться в поїзді №3112 індекс 4574-57-4573, отримане відповідачем 12.01.2016 о 00:20год.

Згідно з актом ГУ-23А № 7 від 11.01.2016 час затримки вагонів, що прибули поїздом № 2162 - з 10:00 год, 11.01.2016 по 10:40год 15.01.2016.

Згідно з актом ГУ-23А №1 від 12.01.2016 час затримки вагонів, що прибули поїздом № 3112 - з 00:05 год 12.01.2016 по 06:59 год 16.01.2016.

Станціями затримки Грекувата, Савро складено акти загальної форми ГУ-23 та №№ 165, 166, 167, 174, 175, 176, 177, 182, 183, 184, 185, 188, 192, 193, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 206, 207, 208, 209, 216, 218, 223, 224, 225, 228, 229, 231, 236, 237, 238, 239, 243, 244, 245, 247, 248, 249, 250, 254, 255,257, які підписані представником відповідача без заперечень.

Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Спір між сторонами щодо своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника відсутній.

Викладене свідчить про факт скупченості вагонів у період затримки спірних вагонів.

Позивачем нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати ф. ГУ-46 №№16019029, 17019031, 16019032, 16019029, 17019030, 17019033, 22019038, 22019041, 17019032 та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 21019009, 27019010.

Саме на підставі вказаних документів позивачем була визначена плата за користування вагонами в розмірі 112204,32грн.

Наведені вище відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка підписані відповідачем із зауваженнями з посиланням на те, що на станції ОСОБА_1 не було затримки вагонів з його вини.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу (абзац третій пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»).

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями Грекувата, ОСОБА_4 залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, акти загальної форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за вищенаведеними наказами відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317) розрахована плата за користування вагонами по відомостях ф.ГУ-46 №№16019029, 17019031, 16019032, 16019029, 17019030, 17019033, 22019038, 22019041, 17019032 та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 21019009, 27019010 в розмірі 112204,32грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Наведене є підставою для нарахування відповідачу плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобовязання доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідач належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення суду не надав.

Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Отже, відповідачем не доведена відсутність його вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.

Суд зазначає, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Доводи відповідача щодо наявності в діях позивача вини спростовуються також наступним.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції ОСОБА_1, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрових робіт, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ «Північний ГЗК», обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції.

Щодо заперечень відповідача про те, що у позові безпідставно було зазначено акти загальної форми ГУ23, так як на момент видачі наказів № 67, 70 вагони знаходились в дорозі, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Акти про затримку спірних вагонів, на підставі якого залізницею нараховувалась плата за користування спірними вагонами, був підписаний відповідачем без заперечень та в подальшому не оскаржені.

У зв'язку з вищенаведеним, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем плати за користування за актами загальної форми № ГУ23.

З огляду на викладені обставини та наявні матеріали справи суд не вбачає достатньо підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.

Є необґрунтованим посилання відповідача на відсутність правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» прав та обовязків ДП «ОСОБА_4 залізниця».

На виконання п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 «Питання Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - постанова № 735) в установленому порядку 21.10.2015 проведено державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця», яке згідно з п. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 № 4442-VІ, п. 2 Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015, є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

З 01.12.2015 ПАТ «Українська залізниця» розпочало свою фінансово-господарську діяльність.

18.08.2015 Міністерством інфраструктури України відповідно до ст.107 Цивільного кодексу України був підписаний передавальний акт ДП «ОСОБА_4 залізниця» щодо передачі всіх прав та обовязків ДП «ОСОБА_4 залізниця» до ПАТ «Українська залізниця».

В матеріалах справи міститься заключний передавальний акт від 01.12.2015 щодо передачі всіх прав та обовязків ДП «ОСОБА_4 залізниця» до ПАТ «Українська залізниця».

Положення наведених нормативних актів, а також зазначені докази дозволяють стверджувати, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником прав та обовязків ДП «ОСОБА_4 залізниця» щодо договору від 21.09.2012 № ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станцій ОСОБА_1 і Рядова «ОСОБА_4 залізниці».

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район, ідентифікаційний код 00191023) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5а, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «ОСОБА_4 залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 112204,32грн плати за користування вагонами, 1683,06грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 26.09.2016.

Суддя В.О. Татарчук