Ухвала суду № 61681328, 28.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.09.16р. Справа № 904/7966/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (м. Дніпро)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором підряду № 15-0064-02 від 12.01.2015 у розмірі 301 453 грн. 36 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - відповідач) заборгованість за договором підряду № 15-0064-02 від 12.01.2015 у розмірі 301 453 грн. 36 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 15-0064-02 від 12.01.2015 в частині повної та своєчасної оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Агроінвест" в період з жовтня по листопад 2015 року будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 301 453 грн. 36 коп. Крім того, на підставі договору про відступлення права вимоги № 11-06/16-3 від 10.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю підприємством "Агроінвест" (первісний кредитор) передало, а позивач (новий кредитор) прийняв на себе право вимоги на суму основного боргу в розмірі 301 453 грн. 36 коп., що належить первісному кредиторові, і став кредитором за договором підряду № 15-0064-02 від 12.01.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 28.09.2016.

Від позивача надійшла заява (вх.суду 59944/16 від 28.09.2016), в якій він просить суд залишити позов без розгляду, у зв'язку з неможливістю надання витребуваних ухвалою суду від 13.09.2016 документів. Також, у вказаній заяві позивач просить суд вирішити питання про повернення йому судового збору у сумі 4 521 грн. 80 коп. із державного бюджету.

У судове засідання 28.09.2016 представники позивача та відповідача не з'явилися причин нез'явлення суду не повідомили.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду від 13.09.2016 була надіслана сторонам у справі завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Про час, день та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що додатково підтверджується посиланням на ухвалу суду від 13.09.2016 у заяві від 28.09.2016.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930003554530 (5192502965039), яке повернулося до суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем 16.09.2016. Крім того, представник відповідача 26.09.2016 ознайомився із матеріалами справи.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 12.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Агроінвест" (далі підрядник) було укладено договір підряду № 15-0064-02 (далі - договір, а.с.10-17), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконувати: капітальні ремонти основних виробничих фондів замовника, в тому числі: ремонт залізобетонних перекриттів корпусу агломерації АФ-2; ремонт димової труби "Західна" АФ-2 (пункт 1.1. договору).

В подальшому сторонами вносилися зміни до вказаного договору, шляхом укладення додаткових угод до нього, а саме: № 1 від 12.03.2015, № 2 від 25.05.2015, № 3, № 4 від 05.08.2015, № 5 від 01.09.2015, № 6 від 27.10.2015 (а.с.18-24).

У пункті 11.3. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 31.12.2015, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закінчення, але сторони дійшли згоди, що умови договору поширюються на відносини, які виникли до його підписання, а саме з 01.01.2015.

Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Відповідно до пункту 1.2. договору об'єм, характер, строки та вартість робіт, передбачених пунктом 1.1. договору, визначаються на підставі замовлень, відомостей дефектів, проектної документації, кошторисів, погоджених і затверджених у встановленому порядку.

У розділі ІІІ договору сторони визначили, зокрема, вартість робіт, а саме:

- вартість робіт на момент укладення договору становить: 570 312 грн. 96 коп., в тому числі ПДВ 95 052 грн. 16 коп., в тому числі: ремонт залізобетонних перекриттів корпусу агломерації АФ-2 - 15 159 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 2 526 грн. 60 коп.; ремонт димової труби "Західна" АФ-2 - 555 153 грн. 36 коп., в тому числі ПДВ - 92 525 грн. 56 коп. (пункт 2.2. договору);

- загальна сума договору складається з вартості фактично виконаних об'ємів робіт (пункт 2.3. договору);

- вартість запланованих на момент укладення договору робіт є орієнтовною і в разі необхідності виконання додаткових робіт (згідно з додатковими КФР) може коригуватися залежно від виконаних підрядником об'ємів робіт, про що сторони укладають додаткову угоду (пункт 2.4. договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Агроінвест" були виконані будівельні роботи на суму 398 835 грн. 57 коп., що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт:

- актом № 22 від 30.10.2015 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року з 01.10.2015 по 30.10.2015 на суму 203 957 грн. 75 коп. (а.с. 25-31);

- актом № 23 від 30.10.2015 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року з 01.11.2015 по 30.11.2015 на суму 61 239 грн. 72 коп. (а.с. 33-36);

- актом № 24 від 30.11.2015 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року з 02.11.2015 по 30.11.2015 на суму 133 638 грн. 10 коп. (а.с. 38-42).

В той же час, у пункті 2.5. договору сторони визначили, що оплата виконаних робіт виконується по факту виконання робіт, що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2в і КФР, складених згідно з ресурсними кошторисними нормами і розцінками (Мінпром, Держбуд) ДБН Д. 1.1-1-2000 р., на підставі платіжної вимоги-доручення (рахунка) на поточний рахунок підрядника - до кінця місяця, що йде за звітним. Податкова накладна надається в строки передбачені чинним законодавством. У платіжній вимозі-дорученні (рахунку) обов'язкове зазначення номеру договору. Відповідальність за правильність оформлення платіжних документів покладається на підрядника.

Вказане зобов'язання щодо оплати виконаних робіт у строки, визначені пунктом 2.5. договору, було відповідачем порушено, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 301 453 грн. 36 коп.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про відступлення права вимоги № 11-06/16-3 від 10.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю підприємством "Агроінвест" (первісний кредитор) передало, а позивач (новий кредитор) прийняв на себе право вимоги на суму основного боргу в розмірі 301 453 грн. 36 коп., що належить первісному кредиторові, і став кредитором за договором підряду № 15-0064-02 від 12.01.2015. Вказане і стало причиною звернення із позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.09.2016 було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в засіданні на 28.09.2016, зобов'язано сторін надати певні документи, явку у судове засідання повноважних представників учасників судового процесу було визнано судом обовязковою. Крім того, у вказаній ухвалі судом було роз'яснено позивачу, що у разі неподання позивачем господарському суду без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або незявлення його представника на виклик у судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, позов відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

Суд зазначає, що для правильного вирішення спору та надання оцінки всім обставинам справи в їх сукупності, на теперішній час існує необхідність у з'ясуванні та дослідженні обставин справи щодо дійсного розміру заборгованості, оскільки з наданих позивачем актів вбачається, що загальна вартість виконаних робіт складає 398 835 грн. 57 коп., при цьому, позивачем долучені до матеріалів справи докази оплати відповідачем робіт на суму 132 304 грн. 91 коп., а заявлена сума заборгованості складає 301 453 грн. 36 коп.

Так, згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, саме позивач повинен був довести наявність підстав для задоволення його позовних вимог та відсутність підстав для відмови у задоволенні позову, а також надати суду докази, на підтвердження таких обставин.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Як зазначено вище, позивач у судове засідання 28.09.2016 не з'явився, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Суд зауважує, що в ухвалі суду від 13.09.2016 було роз'яснено позивачу, що разі неподання позивачем господарському суду без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або незявлення його представника на виклик у судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, позов відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктами 2 та 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи доказів, які б підтверджували фактичні обставини справи, неповність матеріалів справи та суперечливість даних, повідомлених у позовній заяві позивачем, унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, неповність матеріалів справи та нез'явлення позивача для дачі пояснень з приводу фактичних обставин, перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не з'явився у судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.).

Ціна позову становить 301 453 грн. 36 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 4 521 грн. 80 коп. (1,5 відсотка ціни позову).

Так, відповідно до квитанції № N08TR35056 від 04.08.2016 позивачем було сплачено 4 521 грн. 80 коп. судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 4 521 грн. 80 коп., оскільки позов залишено без розгляду з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення заборгованості за договором підряду № 15-0064-02 від 12.01.2015 у розмірі 301 453 грн. 36 коп. - без розгляду.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд", що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд" (49000, м. Дніпро, вулиця Рози Люксембург, будинок 12; ідентифікаційний код 37539083) судовий збір у сумі 4 521 (чотири тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 80 коп., сплачений згідно з квитанцією № N08TR35056 від 04.08.2016, оригінал якої повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроспектрбуд".

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_1