Ухвала суду № 61680496, 20.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3264/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Беця О.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Костюк А.А.,

з участю:

прокурора Свитки А.С.,

представника власника майна ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах власника майна ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001292939001, відкритому ТОВ «Євро Гриль» в ПАТ «Таскомбанк», а також заборонено ОСОБА_4 та іншим особам розпоряджатися і користуватися будь-яким чином грошовими коштами, що знаходяться на зазначеному рахунку.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_1 подав в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати. Зокрема, апелянт стверджує, що ОСОБА_2, як власник та володілець майна, а також ТОВ «Євро Гриль» та ОСОБА_4 не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи. Також представник зазначає, що ТОВ «Євро Гриль» займається наданням послуг в сфері ресторанного обслуговування, а арешт поточного рахунку товариства унеможливлює подальшу підприємницьку діяльність і призведе до банкрутства підприємства. При цьому апелянт звертає увагу, що ОСОБА_5 належать корпоративні права ТОВ «Євро Гриль», але він не є посадовою особою підприємства та не може самостійно на свій розсуд користуватися рахунками товариства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, другим слідчим відділом слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 191; ч. 4 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205; ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209; ч. 1 ст. 212; ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 357; ч. 1 ст. 358; ч. 2 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 364; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 364-1; ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 365; ч. 3 ст. 365-2; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 367; ч. 3 ст. 368-2; ч. 1 ст. 373; ч. 2 ст. 382; ч. 1 ст. 388 КК України.

В рамках даного кримінального провадження 09 серпня 2016 року колишньому першому заступнику Голови ДПС України - начальнику податкової міліції ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09 серпня 2016 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в сумі 234000000 гривень.

Органами досудового розслідування встановлено, що син ОСОБА_7 - ОСОБА_5 є одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником TOB «Євро Гриль» (код ЄДРПОУ 39365375), який за допомогою вказаного товариства може легалізовувати кошти, отримані ОСОБА_6 внаслідок вищевказаної злочинної діяльності.

З листа Державної служби фінансового моніторингу України вбачається, що легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ОСОБА_6, здійснюється за допомогою рахунку № 26001292939001, відкритого ТОВ «Євро Гриль» (код ЄДРПОУ 39365375) у ПАТ «Таскомбанк» (МФО 339500).

05 вересня 2016 року прокурор групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюк О.М. звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001292939001, відкритому ТОВ «Євро Гриль» в ПАТ «Таскомбанк», а також заборонити ОСОБА_4 та іншим особам розпоряджатися і користуватися будь-яким чином грошовими коштами, що знаходяться на зазначеному рахунку.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року клопотання прокурора було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12013220540000400, про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001292939001, відкритому ТОВ «Євро Гриль» в ПАТ «Таскомбанк», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора Литвинюка О.М. та,дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001292939001, відкритому ТОВ «Євро Гриль» в ПАТ «Таскомбанк», з метою можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_6

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Зокрема, у клопотанні прокурор зазначає, що рухоме майно, яке перебуває у безпосередній власності сина підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_8, матері ОСОБА_9 та ОСОБА_10, підлягає арешту у зв'язку з тим, що санкція однієї із статей, за якою підозрюється ОСОБА_6, а саме ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає серед іншого конфіскацію майна.

Разом з тим, слідчим суддею та прокурором не враховано, що, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у випадку, якщо майно перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати щодо юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, у кримінальному провадженні № 12013220540000400 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Разом з тим, син підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_4, його дружина - ОСОБА_8, матір - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні і будь-які дані, що зазначені особи мають відношення до кримінального провадження, відсутні.

Не містяться в матеріалах провадження і докази того, що за допомогою ТОВ «Євро Гриль» ОСОБА_4 можуть легалізовуватися кошти, отримані ОСОБА_6 внаслідок злочинної діяльності. До того ж, частка ОСОБА_4 в ТОВ «Євро Гриль» складає лише 33 відсотка, а інші частки належать учасникам даного товариства ОСОБА_2 (33 відсотка) і громадянину Ізраїлю О. Шейнкеру (34 відсотка). Тому таке посилання прокурора у клопотанні про можливу легалізацію коштів за допомогою ТОВ «Євро Гриль» є лише його припущенням, яке нічим не підтверджено.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників та працівників ТОВ «Євро Гриль».

Більш того, в мотивувальній частині клопотання прокурора обґрунтовується прохання накласти арешт на рахунок № 26001292939001, відкритий ТОВ «Євро Гриль» (код ЄДРПОУ 39365375) у ПАТ «Таскомбанк» (МФО 339500), тоді як в резолютивній частині клопотання прокурор висловлює прохання накласти арешт на рахунок № 26001292939001, відкритий ТОВ «Тієсто Гриль» (код ЄДРПОУ 40121735) у ПАТ «Таскомбанк» (МФО 339500). Така помилка прокурора, на яку навіть не звернув уваги слідчий суддя, свідчать про формальний підхід в даному випадку до вирішення питання про накладення арешту на майно як з боку прокурора, так і з боку слідчого судді, що має безумовно тягти за собою, не враховуючи навіть всіх інших обставин, скасування ухвали слідчого судді і визнання клопотання прокурора таким, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, формальність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах власника майна ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26001292939001, відкритому ТОВ «Євро Гриль» в ПАТ «Таскомбанк», а також заборонено ОСОБА_4 та іншим особам розпоряджатися і користуватися будь-яким чином грошовими коштами, що знаходяться на зазначеному рахунку, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № 26001292939001, відкритому ТОВ «Євро Гриль» в ПАТ «Таскомбанк», із забороною ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншим особам розпоряджатися і користуватися будь-яким чином рахунком № 26001292939001, відкритим ТОВ «Євро Гриль» в ПАТ «Таскомбанк», відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

В.М. Лашевич О.В. Бець І.О. Рибак