Постанова № 61679567, 22.09.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року

м. Полтава

Справа № 816/878/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача

Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - концесія"

про

стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника

В С Т А Н О В И В:

08.06.2016 Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі – Кременчуцька ОДПІ, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - концесія" (надалі – ТОВ "Юстас - концесія", відповідач) про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 1194694,84 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що провадження у даній справі має бути здійснене за правилами, визначеними статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України; позивачем порушено процедуру надсилання податкової вимоги.

За таких обставин та з урахуванням приписів частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Юстас - концесія" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 34607722 (а.с.7-11).

За даними Кременчуцької ОДПІ відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1194694,84 грн, який виник з огляду на наступне.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованої суми податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9213880400 від 19.10.2015 у розмірі 140243,00 грн (а.с.14-15).

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Крім того, 24.06.2015 на підставі акта перевірки №4/16-03-22-02-12/34607722 від 16.03.2015 та "Рішення про результати розгляду скарги" №299/10/16-31-10-04-11 від 17.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003572202/1626, яким збільшено податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 156270,00 грн (а.с.18).

Податкове повідомлення-рішення №0003572202/1626 від 24.06.2015 отримане відповідачем 10.07.2015 (а.с.18).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковим повідомленням-рішенням №0003572202/1626 від 24.06.2015 є узгодженим.

18.08.2015 на підставі акта перевірки №4/16-03-22-05-12/34607722 від 31.07.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004562202/97/1626, яким збільшено податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 944950,50 грн (а.с.19).

Податкове повідомлення-рішення №0004562202/97/1626 від 18.08.2015 отримане відповідачем 27.08.2015 (а.с.19).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, а також його оскарження до суду.

Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковим повідомленням-рішенням №0004562202/97/1626 від 18.08.2015 є узгодженим.

На підставі статті 129 Податкового кодексу України позивачем нараховано пеню у розмірі 5231,34 грн.

Заборгованість відповідача частково зменшена за рахунок сплати коштів у розмірі 52000,00 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

– грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

– податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

– податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Отже, сума несплаченого відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1194694,84 грн є сумою податкового боргу.

Наявність податкового боргу у ТОВ "Юстас - концесія" підтверджується також відомостями облікової картки платника податків, копії якої надана позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень 31.07.2015 позивачем винесено податкову вимогу №2652/25 на суму податкового боргу 156270,00 грн, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та отримана останнім 19.08.2015 (а.с.22).

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Суд роз’яснює відповідачу, що відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо посилання відповідача на статтю 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз’яснює, що вказана стаття регулює особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів щодо, зокрема, стягнення коштів за податковим боргом. У даному випадку податковий орган звернувся до суду не з поданням, а з позовною заявою, відтак посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поданням про стягнення податкового боргу в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства суд вважає недоречним, оскільки Кременчуцька ОДПІ звернулась до суду з позовною заявою про стягнення коштів за загальними правилами адміністративного судочинства на підставі статті 104 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Внаслідок того, що ТОВ "Юстас - концесія" станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1194694,84 грн не сплатило, вимоги позивача про стягнення коштів за податковим боргом, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - концесія" про стягнення сум податкового боргу з банківських рахунків платника податків задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - концесія" (код ЄДРПОУ 34607722) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1194694 (один мільйон сто дев’яносто чотири тисячі шістсот дев’яносто чотири) гривні 84 копійки на р/р 31111029700008, одержувач: УК у м.Кременчуці/м.Кременчук/ 14010100, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна