Постанова № 61678533, 28.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 р. Справа № 805/3168/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 12 930, 96 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 12 930, 96 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 12 930,96 грн., в звязку з несплатою грошового зобовязання, визначеного платником податків у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік за № НОМЕР_1 від 31.12.2015 року.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши у судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 30.11.2007 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взятий на облік платника податків у Жовтневому відділенні Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області 30 листопада 2007 року за № 11571.

Згідно п.49.18.4 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, 87500, АДРЕСА_1) до податкового органу була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік від 31.12.2015 року за № НОМЕР_1, в якій самостійно обчислено податкове зобовязання в сумі 12 930,96 грн.

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 12 930,96 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу за № 110-23 від 08 лютого 2016 року, засобами поштового звязку, але на адресу податкового органу був повернутий поштовий конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобовязання не сплачене відповідачем, вимогу не відкликано та не скасовано.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів щодо її стягнення.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податковий борг не сплачений відповідачем, а отже, є податковим боргом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 12 930, 96 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, 87500, АДРЕСА_1) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 12 930 (дванадцять тисяч девятсот тридцять) гривень 96 копійок на користь держави (код платежу 11010500, призначення *; 101; код ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, Маріупольський УК/Жовтневий р-н, ГУ ДКСУ у Донецькій області, р/р № 33118341700052 ).

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 28 вересня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.