Рішення № 61676147, 21.09.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4177/16-ц

пр. № 2/759/2869/16

21 вересня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -Величко Т.О.

при секретарі - Нечипорук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1, в особі його предствника до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартиненко Віктор Олександрович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартиненко Віктор Олександрович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу кваратри.

В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача вкзував, що ОСОБА_1 є троюрідним племінником ОСОБА_6, а також його спадкоємцем, що підтверджується рішенням Святошинського районнго суду м. Києва від 16.10.2015 року. Представник позивача зазначав, що останні роки життя позивач та члени його родини надавали померлому матеріальну допомогу та моральну підтримку, здійснювали догляд за ним, а згодом провели його поховання та оплатили ритуальні послуги, інших родичів у померлого не було. Вказував, що позивач фактично прийняв спадщину за померлим, вступивши у володіння спадковим майном та з моменту відкриття спадщини користується квартирою АДРЕСА_1. Позивач звернувся до 12 Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та було відкрито спадкову справу №771/13. Вказував, що згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2015 року за позивачем визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті ОСОБА_6. Вказував, що у березні 2016 року позивач звернувся до органу державної реєстрації прав власності на нерухоме майно при Печерській РДА, але йому в реєстрації було відмовлено, оскільки заявлене право вже зареєстровано. Предстпавник позивача вказував, що згідно Інформаційної довідкм з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №55256415, позивачу стало відомо, що потягом лютого 2016 року квартира АДРЕСА_1 була цілком двічі перепродана невідомими особами, а саме згідно Договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2016 року, реєстраційний номер 75, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_8, в особі представника ОСОБА_9 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3. Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 10.02.2016 року, реєстраційний номер 96, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2. Позивач вказував, що ОСОБА_8 померла у 2015 році та не могла видати доручення на представництво своїх інтересів, а тому на підставі нікчемного правочину було укладено Договір купівлі-продажу квартири від 03.02.2016 року, реєстраційний номер 75, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., також на підставі недійсного Договору купівлі продажу було вдруге відчужене майно, згідноДоговору купівлі-продажу квартири від 10.02.2016 року, реєстраційний номер 96, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О.

Представник позивача із посиланням на вимоги ст.ст. 3,203,215ЦК України просить суд позов задовольнити та визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири від 03.02.2016 року, реєстраційний номер 75, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_8, в особі представника ОСОБА_9 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу квартири від 10.02.2016 року, реєстраційний номер 96, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивча підтвердив суду заявлені позовні вимоги з посиланням на докази надані до позовної заяви та долучені до матеріалів справи та просив суд позов задовольнити.

Відповідачі належним чином повідомлені у порядку ст. 74 ЦПК України у судове засідання не з"явилися ,заяв про поважні причини неявки до суду не подали, уповноваженого представника не направили,не просили суд слухати справу за відсутності, а тому суд вважає за можливе проводити судове засідання у порядку ст. 224ЦПК України. Представник позивача проти цього не заперечував.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мартиненко Віктор Олександрович, належним чином повідомлений в судове засідання не з"явився.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи встановив наступне.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що ОСОБА_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.15).

Судом встановлено, що згідно довіреності від 10.11.2015 року( а.с.100-101) виданої у м. Москва, Россія, померла у 2005 році ОСОБА_8 уповноважила у 2015 році ОСОБА_9 представляти її інтереси.

Згідно ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом встановлено, що згідно Договру купівлі-продажу квартири від 03.02.2016 року, реєстраційний номер 75, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_8, в особі представника ОСОБА_9 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3. Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 10.02.2016 року, реєстраційний номер 96, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2.( а.с.18-19).

Відповідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто на час укладення двох спірних договорів купівлі продажу квартири від 03.02.2016 року та від 10.02.2016 року, відчужувач ОСОБА_8, вже була 10 років, як померла, а тобто не мала цивільної дієздатності, як на видання довіренності від 10.11.2015 року( а.с.100-101), так і на укладення Договру купівлі продажу квартири від 03.02.2016 року від її імені, що має ознаки шахрайства з боку третіх осіб.

Судом встанвоено, що ОСОБА_6, співвласник спірної квартири, згідно Свідоцтва про паво власності на житло від 20.09.1994 року ( а.с.10,107), помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встанвооено, що згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.10.2015 року за позивачем визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті ОСОБА_6( а.с.11-14).

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

А тому суд оцінивши надані суду письмові докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає що позов з боку представника позивача доведений та підлягає задоволенню, оскільки докази на які він посилався, та обгрунтування знайшли свої підтвердження в ході розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-58, 60, 208, 209, 212- 215, 218, 294, ЦПК України ст.ст 3,25,203,215 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири від 03.02.2016 року, реєстраційний номер 75, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_8, в особі представника ОСОБА_9, продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири від 10.02.2016 року, реєстраційний номер 96, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Мартиненко В.О., згідно якого ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровнаого за адресою АДРЕСА_3, ідентифікацйний номер НОМЕР_2, солідарно,на користь позивача ОСОБА_1,зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 1246 ( одна тисяча двісті сорок шість) 00 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти з часу проголошення рішення суду, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії цього рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко