Рішення № 61674040, 21.09.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1180/16

Справа №754/16528/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2016 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючого судді Мальченко О.В.

за участю секретаря Яремус-Байсанової А.М. ,Лісовської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , 3-я особа : Деснянський районний відділ Державної міграційної служби в м. Києві про визнання такими , що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , 3-і особи : Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації , Деснянський районний відділ Державної міграційної служби в м. Києві про вселення ,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3, в якому просив визнати останніх такими , що втратили право користування житловим приміщенням , а саме кімнатою АДРЕСА_2 , посилаючись на те , що відповідач не проживає у вищезазначеній квартирі з часу розлучення з позивачем . Після повторного укладення шлюбу у 2007 р. , відповідач вибула на інше постійне місце проживання за адресою проживання свого чоловіка . У 2010 р. відповідач зареєструвала в спірному житловому приміщення свого сина ОСОБА_3 , народженого у повторному шлюбі , який з дня реєстрації в спірному житловому приміщенні не проживав . З 2010 р. позивач самостійно несе витрати по утриманню спірного житла , по сплаті комунальних послуг , у тому числі за відповідача та її сина , які фактично вибули в інше місце проживання , що є для позивача надто обтяжливим .

Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом про вселення в кімнату АДРЕСА_2 , посилаючись на те , що ні вона , ні її син не мають іншого постійного місця проживання, чоловік відповідачки мешкає також у гуртожитку , де зареєстровані його повнолітні діти . Одночасно в судовому засіданні відповідач та її представник зазначили про те , що після розлучення між позивачем та відповідачем склалися конфлікті стосунки , які виключали можливість їх спільного проживання в одній кімнаті, згодом позивач змінив замки від вхідних дверей зазначеної кімнати , тому відповідач не має можливості потрапити в спірну кімнату .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги за первісним позовом підтримали , в задоволені зустрічного позову просили відмовити .

Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні вимоги за зустрічним позовом підтримали , в задоволенні первісного позову просили відмовити .

Представники 3-іх осіб в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені .

Вислухавши пояснення сторін , покази свідків , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню , вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлено , що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі , який було розірвано 24.03.2005 р.

25.08.2005 р. позивачу ОСОБА_1 на сім»ю з трьох осіб ( він , відповідач дочка ОСОБА_5.) було надано ордер на вселення в комунальну квартиру № 27 кім. 11 по пр-ту Лісовому , 12-а у м. Києві .

10.10.2007 р. ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та прийняла прізвище чоловіка «Шаповал» .

Згідно довідки Комунального концерну « Центр комунального сервісу » Деснянського району м. Києва від 25.11.2015 р. № 630 вбачається , що в кімнаті АДРЕСА_2 зареєстровані три особи : позивач ОСОБА_8 ( з 2005 р. ) , відповідач ОСОБА_2 ( з 2005 р. ) та її малолітня дитина ОСОБА_3, 2010 року народження ( з 2010 р. ) .

Відповідно до ст. 107 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім»ї в будь-який час розірвати договір найму . У разі вибуття наймача та членів його сім»ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім»я , то договір найму жилого приміщення не розривається , а член сім»ї , який вибув , втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття .

Згідно п. 11 постанови Пленуму ВС України від 12.04.1985 р. № 2 « Про деякі питання , що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу» на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні данні , які свідчать про обрання стороною іншого місця проживання ( повідомлення про це в листах , розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім»ї в іншому місці , перевезення майна в інше жиле приміщення , виїзд в інший населений пункт , укладення трудового договору на невизначений строк , тощо ) .

Відповідно до ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .

На підтвердження заявлених у первісному позові вимог позивач надав акти ЖЕК -302 м. Києва від 13.02.2013 р., 12.12.2012 р. , 17.04.2013 р., 23.09.2015 р. 25.11.2015 р. , рапорт інспектора Деснянського УП ГУНП в м. Києві від 28.02.2016 р. , письмові пояснення гр.. ОСОБА_9 ,ОСОБА_10, з яких вбачається , що відповідач ОСОБА_2 не проживає в кімнаті АДРЕСА_2 з 2006 р.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 зазначила про те , що вона знайома з позивачем оскільки робила ремонт в будинку де проживає позивач . Вона , свідок , бачила і чула як позивач розмовляв з відповідачкою і та вимагала у нього кошти у розмірі 10 000 дол. США чи за кімнату , чи за що інше . . Позивач ОСОБА_4 їй ( свідку ) казав , що проживає без дружини, бо так склалося .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив , що після розлучення позивача з відповідачем він спілкується лише з позивачем, де мешкає відповідач йому невідомо , але остання з часу розлучення проживає в кімнаті позивача .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив , що відповідачка з часу розлучення не проживає з позивачем , вийшла заміж . Років 3-4 у позивача проживає інша жінка , до них приходять її дочка та онука .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила , що відповідачка з часу розлучення з позивачем не проживає з останнім , вийшла заміж і переїхала до чоловіка , куди невідомо . Після ремонту в кімнаті № 11 позивач поставив нові меблі , на протязі 3-4 років позивач проживає з іншою жінкою .

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності , суд вважає, що останні акти не свідчать про те , що ОСОБА_2 з 2006 р. вибула на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті .

З листа Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 07.04.2016 р. вбачається , що ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 тимчасово проживають за адресою : АДРЕСА_1

В судовому засіданні відповідач зазначила про те , що за вищезазначеною адресою зареєстрований її чоловік ОСОБА_7 та його повнолітні діти . Зазначене пояснення відповідача підтверджується довідкою Комунального концерну « Центр комунального сервісу» від 26.01.2016 р. , з якої також вбачається , що квартира АДРЕСА_1 є комунальною .

З представлених відповідачем доказів вбачається , що в період 2009-2015 р.р. відповідач зверталась до начальника ЖЕК 302 , АТ ХК « Київміськбуд» та правоохоронних органів із заявами , в яких просила не вчиняти дії спрямовані на зняття її з реєстрації в кім. АДРЕСА_2 , оскільки вона не може спільно проживати з колишнім чоловіком ОСОБА_4 , просила надати їй квитанції для оплати комунальних послуг , надати їй жилу кімнату для поліпшення житлових умов , тощо .

З довідки відділу обліку та розподілу житлової площі Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 29.02.2016 р. вбачається , що відповідач ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 29.07. 2003 р. у складі сім»ї з двох осіб : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (син ) .

Допитана в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_14 зазначила про те , що ОСОБА_2 не має де проживати , остання скаржилась на те , що не може потрапити в житло за місцем реєстрації . Двічі вона з ОСОБА_2 приходили до кімнати за місцем її реєстрації , але потрапити до кімнати не змогли через замкнені двері .

Допитана в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_15 зазначила про те , що відповідач ОСОБА_2 не змогла ужитися з чоловіком ОСОБА_4 , повторно одружилася .ОСОБА_4 виніс речі ОСОБА_2 на коридор .

Допитана в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_16 зазначила про те , що вона знайома з ОСОБА_2 з 2000 р. . Після розлучення ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 . До кімнати за місцем реєстрації ОСОБА_2 потрапити не може .

Проаналізувавши встановлені по справі обставини та надані сторонами докази у їх сукупності , суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав вважати , що адреса місця проживання відповідача ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ,а саме : АДРЕСА_1 є адресою , за якою відповідач вибула на інше постійне місце проживання , а тому відсутні підстави для визнання її та малолітньої дитини ОСОБА_3 таким , що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_2

Оскільки за встановленими по справі обставинами не вбачається підстав для задоволення вимог за первісним позовом , а зустрічні вимоги позивача про вселення в спірне житлове приміщення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України понесені позивачем за первісним позовом витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають , з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88,212 - 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 про визнання такими , що втратили право користування житловим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_2 - відмовити .

Зустрічний позов ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 - задовольнити .

Вселити ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , 2010 року народження в кімнату АДРЕСА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 521 грн. 20 коп .

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення .

Суддя :

.