Ухвала суду № 61670979, 29.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №640/6949/14-ц Головуючий І інстанції - Ніколаєнко І.В.

Провадження №22ц/790/6123/16 Суддя-доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: недоговірні зобов'язання

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2016 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів колегії - Шаповал Н.М., Пшенічної Л.В.,

за участі секретаря - Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014р. ОСОБА_6 в особі свого представника ОСОБА_7 звернувся до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_5, просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 116 166,51грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 3 456,00грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 500,00грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00грн., судові витрати по справі, а саме: судовий збір - 816,68грн. та 50,00грн. - витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 07.03.2014 року о 07:40 год. ОСОБА_5, керуючи автомобілем «FORD FUSION», д/н НОМЕР_1, на перехресті вул. Мироносицької та вул. Маяковського в м. Харкові, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем «Skoda SUPERB», д/н НОМЕР_2, під його керуванням, внаслідок чого його автомобілю було заподіяно механічні ушкодження, а йому матеріальна і моральна шкода.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача позовні вимоги підтримав в обсязі уточнених позовних вимог, позов просив задовольнити.

Відповідач та представник відповідача позов визнали частково. Вказували, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ «СК «Статус» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим, розмір шкоди в результаті ДТП повинен складати різницю між сумою відповідно до висновку №174 від 15.06.2014 року в розмірі 71118,72 грн. та сумою відшкодування за договором страхування.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 116 166 /сто шістнадцять тисяч сто шістдесят шість/ грн. 51 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 /одна тисяча/ грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1301 /одна тисяча триста одна/ грн. 72 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 50 /п'ятдесят/ грн. 00 коп., витрати на проведення оцінки в розмірі 500 /п'ятсот/ грн. 00 коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 3 456 /три тисячі чотириста п'ятдесят шість/ грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, щодо визначення розміру сум збитків та щодо непред'явлення вимог до страхової компанії ПрАТ «СК «Статус», де була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі, - безпідставні.

Судовим розглядом встановлено, що 07.03.2014 року о 07:40 год., ОСОБА_5, керуючи автомобілем «FORD FUSION», д/н НОМЕР_1, на перехресті вул. Мироносицької та вул. Маяковського в м. Харкові, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Skoda SUPERB», д/н НОМЕР_2, під керування ОСОБА_6

Частиною 4 ст.61 ЦПК України встановлено, що доказуванню не підлягають вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21.03.2014 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, постанова набрала законної сили.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст.1187 ЦК України).

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.3 ст.386 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі визначеному відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 9845/1247 від 21.03.2016р в сумі 116 166,51 грн. з урахуванням положень ч. 1 ст. 1192 ЦК України якими встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, право вибору способу захисту свого цивільного права належить позивачу. На момент розгляду справи заподіяна ОСОБА_5 матеріальна шкода, позивачу ОСОБА_6 не відшкодована.

З врахуванням наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.С. Кіпенко

судді колегії Н.М. Шаповал

Л.В.Пшенічна