Рішення № 61670495, 27.09.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3294/15-ц

Номер провадження 2/629/40/16

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретарів Клименко О.В., Авраменко О.С., Перепелиці В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в якій просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 87996,02 грн. за угодою №201215 від 05.08.2008 року обґрунтовуючи його наступним 05.08.2008 року між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1, було укладено угоду №201215 та підписано додатки №1,№2 та 3 до неї, які є невідємними частинами угоди. Дана угода укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів «Автоплан». Вказана система відома під назвою «придбання в групах» в багатьох країнах світу, зокрема в Аргентині, Португалії, польщі та інших. Дана система продажу полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості - наприклад автомобіль - і які стають учасниками системи. Система встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості наданих послуг невеликими щомісячними внесками протягом декількох років. При виконанні умов угод, укладених з учасниками в рамках системи автоплан, позивач надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи автоплан. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним учасником системи автоплан. На Асигнаційному акті від 25.12.2008 року відповідачу ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля Chevrolet AVEO. Відповідно до п.10.1 ст.10 Додатку №2 до угоди №201215: «Учасник системи, якому вже надано право на отримання автомобіля, може звернутися з проханням надати будь-яку модель що відрізняється від моделі Автомобіля, зазначеної в Угоді, з модельного ряду, запропонованого кожним постачальником системи». 10.01.2009 року відповідач ОСОБА_1 реалізував своє право вибір іншого автомобіля шляхом подання ним, письмового запиту, згідно якого він просив змінити автомобіль марки Chevrolet AVEO на автомобіль Сhery Amulet. На підставі угоди №201215, укладеної між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1, останнім було придбано автомобіль марки Сhery Amulet, 2008 року випуску, кузов №LVVDA11B18D089043, свідоцтво про реєстрацію серії АХС161519, видане ВРЕР №12 ГУМВС України в Харківській області, державний номерний знак НОМЕР_1. Крім того, необхідно зазначити про те, що у відповідності п.10.3 ст.10 додатку №2 до угоди №201215: «Якщо обрана учасником системи модель коштує менше, ніж модель автомобіля, право на отримання якого було надано, АІСЕ зобовязується зарахувати цю різницю для скасування несплачених повних внесків цього учасника системи, які передбачені графіком внесків, у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. У випадку обрання учасником системи дешевшої моделі Автомобіля, АІСЕ пропорційно зменшить ціну послуг та страховий платіж. В подальшому такий учасник системи повинен сплачувати наступні цілі чисті внески відповідно до поточної ціни Автомобіля, вказаного в додатку №1 до угоди». Обрана відповідачем модель автомобіля (Сhery Amulet) коштувала, на момент отримання, на 8967 грн. дешевше за модель автомобіля, право на отримання якого йому було надано (83896 грн. - 74929 грн. = 8967 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 10,68824%). На виконання зазначеної норми, позивач зарахував різницю в ціні автомобілів Chevrolet AVEO та Сhery Amulet (8967 грн.), що відповідно зменшило зобовязання по сплаті чистих внесків на 7,4493%. Також, на виконання зазначеної норми, відповідачу ОСОБА_1 було пропорційно зменшено, зокрема, ціну послуг: на 10,6882%, в результаті чого щомісячний внесок в оплату послуг зменшився із 0,35% до 0,31259%. Відповідно до ст.5 угоди №201215, ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100% ціни автомобіля) та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних повних внесків. Керуючись п.п.12.2.8 п.12.2 ст.12 додатку 2 до угоди, відповідачем ОСОБА_1 були надані гарантії повного виконання зобовязання за угодою №201215, а саме надано позивачу, в якості забезпечення виконання зобовязань, гарантії поручителів щодо солідарної відповідальності за зобовязаннями відповідача ОСОБА_1 за угодою №201215. 19.01.2009 року між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким вони зобовязалися відповідати перед позивачем в повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобовязань за угодою №201215. Відповідач ОСОБА_1 протягом вересня 2008 - липня 2013 року, сплачував щомісячні внески, постійно порушуючи умови угоди №201215 щодо періодичності і повноти сплати таких щомісячних внесків. Починаючи з серпня 2013 року ОСОБА_1 взагалі припинив сплачувати внески. ПрАТ «АІСЕ Україна» неодноразово зверталось листами та телефоном до ОСОБА_1 і його поручителів з метою досудового врегулювання ситуації, що склалась у звязку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за угодою, проте намагання врегулювати ситуацію шляхом добровільного погашення боргу результатів не дали. Станом на день подання даної позовної заяви борг залишається не погашеним. На виконання умов угоди ОСОБА_1 було сплачено 70,9706% зі 100% в оплату щомісячних чистих внесків та 71 внесок із 100 внесків в оплату послуг позивача. Розмір боргу ОСОБА_1 перед позивачем за угодою №201215, станом на липень 2015 року, складає: щомісячних чистих внесків: 100% - 70,9706% = 29,0294% від поточної ціни автомобіля; внесків в оплату послуг позивача: 100 - 71 = 29 внесків. Відповідно до додатку №1 до угоди №201215 розмір щомісячного цілого чистого внеску становить 1,00% від ціни автомобіля, що діє у відповідному місяці, а розмір щомісячного внеску в оплату послуг становить 0,35% від ціни автомобіля, що діє у відповідному місяці + ПДВ. Відповідно до Термінології, викладеної у Додатку №2 до Угоди №201215: «Поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб'ютором щомісяця та є основою для розрахунку розміру цілого чистого внеску, ціни послуги, страхового платежу та інших платежів, передбачених цими правилами». Як уже зазначалося вище, ОСОБА_1 повинен був сплачувати наступні цілі чисті внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в додатку №1 до угоди, а саме: Chevrolet AVEO. Однак ПрАТ «АІСЕ Україна» було отримано від імпортера автомобілів Chevrolet (ТОВ «ОСОБА_4 Груп») повідомлення від 26.04.2012 року, що виробництво автомобілів Шеврове AVEO у кузові Т-250 модифікацій: В3ММ454, В3ММ554, В5ММ454, В5ММ454, В5ММ554, В4LМ510, В4ММ554, В4ХМ54С припинено, а на заміну даної моделі розпочато постачання Шеврове AVEO у кузові Т-300 в модифікації: Т5М855J, Т5ХК57Q, Т5ХКD7Q, Т4М855J, Т4ХК57Q, Т4ХКО7Q. Сторони, при підписанні угоди, передбачили випадок, коли через якісь причини Виробник та/або Імпортер здійснить заміну або припинить імпортувати модель Автомобіля, зазначену у додатку №1 до угоди. У відповідності до п.11.1 ст. 11 додатку №2 до угоди №201215: «Якщо протягом строку дії угоди виробник та/або імпортер та/або дистриб'ютор здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати модель автомобіля, зазначену у додатку №1, АІСЕ зобов'язується замінити її, відповідно, новою моделлю або іншим автомобілем. Якщо поточна ціна нового автомобіля або моделі є щонайбільше на 10% вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в додатку №1 до угоди, нова поточна ціна буде дійсною для розрахунку повного внеску, який мають сплачувати всі Учасники групи». Згідно прайс-листа постачальника від 01.05.2012 року, найдешевша ціна Chevrolet AVEO у кузові Т-300 становила 132840 грн., тоді як згідно цього ж прайс-листа найдешевша ціна на Chevrolet AVEO у кузові Т-250 становила 91920 грн. Як вже зазначалося, в травні 2012 року постачання автомобілів Chevrolet AVEO у кузові Т- 250 постачальником припинилося. У звязку з цим та на підставі пункту 11.1 ст.11 додатку №2 до угоди №201215, з метою мінімізації фінансових витрат відповідача ОСОБА_1, ПрАТ «АІСЕ Україна» було вирішено автомобіль Chevrolet AVEO у кузові Т-250 змінити на автомобіль ЗАЗ VIDA модифікації В4ЕМ514, яка на момент заміни коштувала дешевше за замінюваний автомобіль - 90880 грн. Крім того, необхідно зазначити, що ЗАЗ VIDA виробляється в тому ж кузові (Т-250) в якому вироблявся автомобіль Chevrolet AVEO. Таким чином, з червня 2012 року для розрахунку щомісячних внесків використовується ціна автомобіля ЗАЗ VIDA. У липні 2015 року автомобіль ЗАЗ VIDA, згідно прайс-листа постачальника, коштує 220500 грн. Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за угодою №201215, станом на липень 2015 року, складає: щомісячного чистого внеску: 220500 грн. х 29,0294% = 64009,83 грн.; щомісячні внески в оплату послуг: (220500,00 грн. х 0,31259% + 20%ПДВ) х 29 внесків = 23986,19 грн. А всього: 64009,83 грн. + 23986,19 грн. = 87996,02 грн. Як уже зазначалося вище, п.п.12.2.8 п.12.2 ст.12 додатку 2 до угоди №201215, відповідачем ОСОБА_1 були надані гарантії повного виконання зобовязання за угодою №201215, а саме надано позивачу, в якості забезпечення виконання зобов'язань, гарантії поручителів щодо солідарної відповідальності за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_1 за угодою №201215. 19.01.2009 року між Позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким вони зобов'язалися відповідати перед кредитором (позивачем) в повному обсязі за виконання відповідачем діденко О.В. зобов'язань у за угодою №201215. Починаючи з серпня 2013 року ОСОБА_1 взагалі припинив сплачувати внески, в результаті чого, виникла заборгованість перед позивачем.

Представники позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за угодою та судові витрати. А також в своїх письмових поясненнях зазначив, що Аналізуючи зміст вказаних норм ЦК України та умов Угоди, в даному випадку обов'язковою умовою для припинення договору поруку повинні мати місце одночасно такі обставини, а саме: внесення змін до угоди, які оформлені обома сторонами шляхом укладення додаткової Угоди в письмовій формі. Зміни до угоди мають бути внесені без згоди поручителя. Внесені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя. Без наявності одночасно всіх вище перелічених обставин, договір поруки не вважається припиненим. Відповідно п.2.3 договору поруки від 19.01.2009 року «Порядок визначення розміру кожного з повних внесків, що підлягають сплаті Боржником, встановлено Угодою». Пунктом 2.4 договору поруки від 19.01.2009 року передбачено: «співпоручителі і кредитор цим погоджуються, що розмір забезпечених порукою вимог кредитора до бБоржника дорівнює сумі всіх Повних внесків та інших платежів передбачених Угодою платежів, що підлягають сплаті Боржником». Угоду між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1 було укладено з метою придбання автомобіля Chevrolet AVEO, Поточна ціна якого на момент укладення угоди становила 65700 грн., що зазначено в додатку №1 до угоди. Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Додатку №2 до Угоди «Учасник системи, якому вже надано Право на отримання автомобіля, може звернутися з проханням надати будь-яку модель що відрізняється від моделі Автомобіля, зазначеної в Угоді, з модельного ряду, запропонованого кожним постачальником системи». 10.01.2009 року, до укладення договору поруки, ОСОБА_1 реалізував своє право вибір іншого автомобіля шляхом подання ним, письмового запиту, згідно якого він просив змінити автомобіль марки Chevrolet AVEO (вартістю у січні 2009 року - 83896,00 грн.) на автомобіль Chevrolet AVEO (вартістю у січні 2009 року - 74929,00 грн.) Обраний ОСОБА_1 автомобіль Chevrolet AVEO коштував, на момент отримання, на 8967,00 грн. дешевше за модель автомобіля, право на отримання якого йому було надано (83896,00 грн. - 74929,00 грн. = 8967,00 грн., що у відсотковому еквіваленті становить 10,68824%). Таким чином, в даному випадку маємо наступні неспростовні факти: особисте волевиявлення ОСОБА_1 про заміну автомобіля марки Chevrolet AVEO на автомобіль Сhery Amulet передбачено умовами додатку №2 до угоди і відбулося до укладення договору поруки без укладення додаткової угоди до основної угоди; навіть після заміни автомобіля в порядку п.10.1 ст.10 додатку №2 до угоди, в подальшому, ОСОБА_1, відповідно до п.10.3 ст.10 Додатку №2 до угоди, повинен сплачувати наступні чисті внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в додатку №1 до угоди; навіть якщо ОСОБА_1 сплачував внески відповідно до отриманого автомобіля, збільшення зобов'язань ОСОБА_1 не відбулося б, оскільки отриманий автомобіль коштував дешевше замінюваного. Також, сторони в додатку №2 до угоди погодили, випадок, коли протягом строку дії угоди виробник та/або імпортер та/або дистриб'ютор здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати модель автомобіля, зазначену у додатку №1. У відповідності до п.11.1 ст.11 додатку №2 до угоди: "Якщо протягом строку дії угоди виробник та/або імпортер та/або дистриб'ютор здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати модель автомобіля, зазначену у додатку №1, АІСЕ зобов'язується замінити її, відповідно, новою моделлю або іншим автомобілем. Якщо поточна ціна нового автомобіля або моделі є щонайбільше на 10% вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в додатку №1 до угоди, нова поточна ціна буде дійсною для розрахунку повного внеску, який мають сплачувати всі учасники групи». На виконання п.11.1 ст. 11 додатку №2 до Угоди, ПрАП «АІСЕ Україна» виконало свій обов'язок щодо заміни автомобіля марки Chevrolet AVEO у кузові Т-250, поточну ціну якого в майбутньому вже неможливо буде відслідкувати, на найближчий за своїми характеристиками та ціною автомобіль - автомобіль марки ЗАЗ VIDA. На момент заміни (серпень 2012 року), остання відома поточна ціна автомобіля марки Chevrolet AVEO становила 91920 грн., а автомобіля марки ЗАЗ VIDA - 90880 грн., тобто автомобіль марки ЗАЗ VIDA коштував дешевше за автомобіль марки Chevrolet AVEO. З огляду на зазначене, є цілком очевидним, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" та ОСОБА_1 не вносили жодних змін до угоди, сторони виконували взяті на себе зобов'язання які чітко зазначені в угоді та додатках до неї, які були відомі відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Вони, як поручителі, погодився відповідати за виконання вказаних зобов'язань боржником. ПрАП «АІСЕ Україна» стверджує, що в період із серпня 2013 року і по сьогоднішній день, як ОСОБА_1 так й його поручителям було відомо про наявність заборгованості за угодою. Позивач неодноразово звертався до відповідачів листами та телефонними дзвінками з пропозицією погасити заборгованість. Однак Відповідачами було проігноровано пропозицію ПрАП «АІСЕ Україна» щодо добровільного врегулювання ситуації. Факт того, що ОСОБА_1 було відомо про наявність заборгованості, після того як він припинив сплачувати щомісячні Повні внески підтверджується письмовими доказами: копією касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м.Києва від 28.05.13 року по справі №2610/17503/2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «АІСЕ Україна» про захист прав споживача та розрахунком платежів ОСОБА_1 сплачених за угодою та копіями квитанцій доданими відповідачем ОСОБА_1 до заперечень на позов. У зазначеній касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що ПрАТ «АІСЕ Україна» повідомило його, що станом на 03.03.2012 року, ОСОБА_1 сплачено 42 щомісячних повних внески та 12 авансових внесків, в складі яких, зокрема 53,6913% вартості автомобіля, а також те що у нього існує заборгованість за угодою в розмірі 60882,32 грн., в складі яких, зокрема 46,3087 % вартості автомобіля. Як вбачається із розрахунку платежів ОСОБА_1 сплачених за угодою, та копій квитанцій доданих відповідачем ОСОБА_1 до заперечень на позов, в період із березня 2012 року і до останнього платежу здійсненого за угодою, ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ПрАП «АІСЕ Україна» 25390,88 грн., в складі яких лише 17,2793% вартості автомобіля. Таким чином, після припинення сплати щомісячних Повних внесків, ОСОБА_1В було достовірно відомо, про те, що заборгованість за Угодою перед ПрАТ «АІСЕ Україна» ним не погашено. Звертаємо увагу суду, що наведений вище розмір заборгованість за Угодою в розмірі 60882,32 грн. був розрахована відповідачу ОСОБА_1 станом на 03.03.2012 року і, в силу п.4.1 та п.4.2 ст.4 додатку №2 до угоди, не може вважатися зафіксованим, оскільки в майбутніх періодах поточна ціна автомобіля змінювалася, відповідно змінювалися розміри повних внесків та відповідно - загального боргу та просив визнати висновок судової економічної експертизи №6-1 від 08.04.2016 року, недійсним.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не заявився, надав суду заяву про розгляду справи за його відсутності та надав заперечення на позов, згідно якого ознайомившись з повним тестом позовної заяви позивача, та додатками до неї, він стверджує, що жодної заборгованості перед позивачем у нього не існує, докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, є безпідставними та необгрунтованими, що полягає наступному. Так позивач на підтвердження своїх позовних вимог надає лише угоду укладену між позивачем та відповідачем, а також додатки 1,2,3 до вказаної угоди, та розрахунок боргу зроблений самим позивачем. По перше у даному випадку заборгованість, у відповідача виникає не на підставі кладеної угоди, чи відповідних її пунктів, а на підставі первинної бухгалтерської документації що підтверджено самою угодою, де зазначено, що Позивач повинен виставляти рахунки з сумами які відповідач повинен сплатити позивачу. Таких рахунків позивач, в адресу відповідача не направляв, про що свідчить відсутність доказів про направлення рахунків в матеріалах даної справи, та їх отримання відповідачем. Що до самого розрахунку боргу, то вважаю за необхідне звернути увагу суду на наступне: так сам розрахунок боргу виконаний відповідачем, викликає сумніви, оскільки він викопаний представником позивача, а якщо суд огляне довіреність представника позивача, то в ній відсутні пункти про надання можливості представнику позивача самому робити розрахунки заборгованості. Та у даному випадку, якщо б такий пункт у довіреності відповідача і був би то розрахунок представника позивача був би все одно нікчемним, оскільки, розрахунок боргу робиться бухгалтерією позивача, яка веде безпосередньо облік коштів, які поступали на рахунки позивача від відповідача. У такому б випадку розрахунок боргу повинен бути посвідчений головним бухгалтером та керівником позивача, тоді б це була позиція позивача по справі, а у даному випадку ми маємо сугубо суб'єктивну думку представника позивача, яка ні чим не підтверджена і не обгрунтована. Також необхідно звернути увагу суду, ще й на підставу для розрахунку. Так як вбачається з матеріалів справи, основою для визначення вартості ціни транспортного засобу відповідача, є вартість аналогів транспортних засобів на ринку, на момент виставлення позивачем рахунку на оплату сум щомісячних внесків Таку вартість транспортних засобів позивач підтвердив довідкою, рекомендованих роздрібних цін від 30.06.2015 року, яка міститься в матеріалах справи. Тобто позивач у даному випадку замість того, щоб взяти вартість транспортних засобів, яка виникала на кожен місяць погашення боргу, взяв вартість транспортних засобів за 2015 рік. де ціна у зв'язку з підвищення курсу долара, є значно вищою ніж в попередні роки. Такі необгрунтовані дії представника позивача, і дали на його думку можливість розрахувати суму боргу у 87996,02 грн. Таким чином узагальнюючі викладене, вважаю за необхідне зазначити, що позивач по справі, на підтвердження своїх позовних вимог, про наявність боргу у відповідача перед позивачем, повинен був надати суду, рахунки на оплату щомісячних внесків, з підтвердженням того, що такі рахунки отримувались відповідачем, банківські виписки, про отримання коштів від відповідача, довідки помісячно, про вартість транспортного засобу на момент виставлення рахунку на оплату щомісячних внесків, та прибуткові касові ордери, якщо кошти отримувались безпосередньо в касі позивача. Таких доказів позивач не надав, відповідно до чого посилання позивача про наявність боргу перед ним у відповідача є безпідставним та не обгрунтованим, а встановлення наявності чи відсутності боргу безпосередньо у судовому засіданні без вищевказаних документів, є не можливим, відповідно до чого Позивачу у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав доводи свого довірителя ОСОБА_1, просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не зявилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надавали.

Судом встановлено, що відповідно до п.5 розділу XVII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства», закрите акціонерне товариство «АІСЕ Україна» зареєструвало зміни в назві організаційно-правової форми, таким чином починаючи з 24.02.2010 року нова назва товариства - Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

05.08.2008 року між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1 укладено угоду за №201215, згідно з умовами якої АІСЕ зобовязується надати учаснику системи автоплан послуги, спрямовані на придбання ним автомобіля, погодженого у додатку №1 до даної угоди. Правила функціонування автоплану містяться у додатку №2 до цієї Угоди.

На Асигнаційному акті від 25.12.2008 року відповідачу ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля Chevrolet AVEO. Відповідно до п.10.1 ст.10 додатку №2 до угоди №201215 учасник системи, якому вже надано право на отримання автомобіля, може звернутися з проханням надати будь-яку модель що відрізняється від моделі автомобіля, зазначеної в угоді, з модельного ряду, запропонованого кожним постачальником системи.

На підставі угоди №201215, укладеної між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1, останнім було придбано автомобіль марки Сhery Amulet, 2008 року випуску, кузов №LVVDA11B18D089043, свідоцтво про реєстрацію серії АХС161519, видане ВРЕР №12 ГУМВС України в Харківській області, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно п.10.3 ст.10 додатку №2 до угоди №201215 якщо обрана учасником системи модель коштує менше, ніж модель автомобіля, право на отримання якого було надано, АІСЕ зобовязується зарахувати цю різницю для скасування несплачених повних внесків цього учасника системи, які передбачені графіком внесків, у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. У випадку обрання учасником системи дешевшої моделі Автомобіля, АІСЕ пропорційно зменшить ціну послуг та страховий платіж. В подальшому такий учасник системи повинен сплачувати наступні цілі чисті внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в додатку №1 до угоди.

Обрана відповідачем модель автомобіля коштувала, на момент отримання, на 8967 грн. дешевше за модель автомобіля, право на отримання якого йому було надано.

На виконання зазначеної норми, позивач зарахував різницю в ціні автомобілів Chevrolet AVEO та Сhery Amulet (8967 грн.), що відповідно зменшило зобовязання по сплаті чистих внесків на 7,4493%. Також, на виконання зазначеної норми, відповідачу ОСОБА_1 було пропорційно зменшено, зокрема, ціну послуг: на 10,6882%, в результаті чого щомісячний внесок в оплату послуг зменшився із 0,35% до 0,31259%.

Починаючи з серпня 2013 року ОСОБА_1 взагалі припинив сплачувати внески. ПрАТ «АІСЕ Україна» неодноразово зверталось листами та телефоном до ОСОБА_1 і його поручителів з метою досудового врегулювання ситуації, що склалась у звязку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за угодою, проте намагання врегулювати ситуацію шляхом добровільного погашення боргу результатів не дали.

ПрАТ «АІСЕ Україна» було отримано від імпортера автомобілів Chevrolet (ТОВ «ОСОБА_4 Груп») повідомлення від 26.04.2012 року, що виробництво автомобілів Шеврове AVEO у кузові Т-250 модифікацій: В3ММ454, В3ММ554, В5ММ454, В5ММ454, В5ММ554, В4LМ510, В4ММ554, В4ХМ54С припинено, а на заміну даної моделі розпочато постачання Шеврове AVEO у кузові Т-300 в модифікації: Т5М855J, Т5ХК57Q, Т5ХКD7Q, Т4М855J, Т4ХК57Q, Т4ХКО7Q.

У відповідності до п.11.1 ст. 11 додатку №2 до угоди №201215 якщо протягом строку дії угоди виробник та/або імпортер та/або дистриб'ютор здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати модель автомобіля, зазначену у додатку №1, АІСЕ зобов'язується замінити її, відповідно, новою моделлю або іншим автомобілем. Якщо поточна ціна нового автомобіля або моделі є щонайбільше на 10% вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в додатку №1 до угоди, нова поточна ціна буде дійсною для розрахунку повного внеску, який мають сплачувати всі Учасники групи.

Згідно прайс-листа постачальника від 01.05.2012 року, найдешевша ціна Chevrolet AVEO у кузові Т-300 становила 132840 грн., тоді як згідно цього ж прайс-листа найдешевша ціна на Chevrolet AVEO у кузові Т-250 становила 91920 грн.

На підставі пункту 11.1 ст.11 додатку №2 до угоди №201215, з метою мінімізації фінансових витрат відповідача ОСОБА_1, ПрАТ «АІСЕ Україна» було вирішено автомобіль Chevrolet AVEO у кузові Т-250 змінити на автомобіль ЗАЗ VIDA модифікації В4ЕМ514, яка на момент заміни коштувала дешевше за замінюваний автомобіль - 90880 грн. ЗАЗ VIDA виробляється в тому ж кузові (Т-250) в якому вироблявся автомобіль Chevrolet AVEO. Таким чином, з червня 2012 року для розрахунку щомісячних внесків використовується ціна автомобіля ЗАЗ VIDA. У липні 2015 року автомобіль ЗАЗ VIDA, згідно прайс-листа постачальника, коштує 220500 грн.

Відповідно до ст.5 угоди №201215, ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100% ціни автомобіля) та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних повних внесків (т.1 а.с.8-12,13,16,17,18,19,20,21).

19.01.2009 року між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким вони зобовязалися відповідати перед позивачем в повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобовязань за угодою №201215 (т.1 а.с.13).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку платежів ОСОБА_1 за угодою №201215, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за угодою №201215, станом на липень 2015 року, складає: щомісячного чистого внеску: 220500 грн. х 29,0294% = 64009,83 грн.; щомісячні внески в оплату послуг: (220500,00 грн. х 0,31259% + 20%ПДВ) х 29 внесків = 23986,19 грн. А всього: 64009,83 грн. + 23986,19 грн. = 87996,02 грн. (а.с.14,86).

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно висновку судового експерта ОСОБА_7 №6-1 судової економічної експертизи в цивільній справі №629/3294/15 від 08.04.2016 року та його поясненнями даними в судовому засіданні, наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості наданий ПАТ «АІСЕ Україна» по угоді №201215 від 05.08.2008 року, не відповідає умовам укладеної між ПАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_1 угоди. При складанні розрахунку заборгованості ПАТ «АІСЕ України» не дотрималось всіх вимог, які передбачені угодою №201215 від 05.08.2008 року. При використання вихідних даних, що зазначені в розрахунку заборгованості, складеного ПАТ «АІСЕ Україна», та при використанні вихідних даних, що присутні в матеріалах справи, заборгованість ОСОБА_1 у відповідності до умов угоди №201215 від 05.08.2008 року мала б складати 19528,24 грн. За відсутністю документів в матеріалах цивільної справи №629/3294/15-ц які б документально обґрунтовували розрахунок заборгованості, наданий АІСЕ, вирішити питання документального обґрунтовування розрахунку заборгованості, наданого АІСЕ, на виконання угоди №201215 від 05.08.2008 року, укладеної між АІСЕ та учасником, не надається за можливе (т.1 а.с.171-181).

Згідно з статтею 66 ЦПК висновок експерта, як докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом, є одним із видів доказів.

Частина шоста статті 147 ЦПК передбачає, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Отже, дії експерта, якому доручено проведення експертизи, полягають у складанні письмового висновку за результатами проведеного дослідження на задані питання щодо матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що мають інформацію про обставини справи, який є доказом у справі і оцінюється судом за правилами статті 212 ЦПК.

Однією з гарантій незалежності судового експерта та правильності його висновку, передбачених статтею 4 Закону України «Про судову експертизу», є можливість призначення повторної судової експертизи.

Призначення судом повторної експертизи та доручення її проведення іншому експертові передбачено частиною другою статті 150 ЦПК, за умови якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Отже, чинним законодавством встановлено принципи судово-експертної діяльності, гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку, відповідальність судового експерта.

Судом встановлено, що клопотань про призначення повторної економічної експертизи від учасників процесу не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення позивачем та відповідачами наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, у порядку ч.4 ст.10 ЦПК України було розяснено права та обовязки, положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, позивач попереджався про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і відповідне право на забезпечення доказів.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Зазначеними правами позивач особисто або через своїх представників, не скористався.

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилався позивач та його представник, як на підставу своїх вимог, а відповідачі та їх представник як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,57,60,81,88,130,174,209,212,213-215,224-226,227,228,233 ЦПК України, ст.ст.11,14,526,530,610-612,625,1054 ЦК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, бд.72, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» ідентифікаційний код юридичної особи 21691356, юридична адреса: 01054, м.Київ, вул.Воровського, буд.24, корпус 1, 3-й поверх, суму боргу за угодою №201215 в розмірі 19528 (девятнадцять тисяч пятсот двадцять вісім) гривень 24 копійки.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» судовий збір в розмірі 195,26 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Ткаченко