Постанова № 61663159, 23.09.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9520/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар Соломон О.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 779472 від 20 липня 2016 року та закрити провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

Судом за згодою позивача було замінено відповідача - Рівненський відділ поліції ГУНП в Рівненській області - на належного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

В судовому засіданні 31 серпня 2016 року позивач позов підтримав повністю та з аналогічних підстав. Пояснив, що 20 липня 2016 року на автомобілі рухався по вул..Соборна в м.Рівне в напрямку центру міста. Проїхав перехрестя, перестроївся у праву смугу руху та продовжив рух прямо, після чого був зупинений працівниками патрульної поліції. Знак про рух по смугах розміщений відразу перед перехрестям, дорожньої розмітки немає, а тому перестроїтися до перехрестя у потрібну йому смугу руху не мав можливості. Факт порушення Правил дорожнього руху заперечував, але патрульний відмовився ознайомити його з матеріалами відеофіксації. Копію постанови йому вручено не було, так як він відмовився від її підпису. Наступного дня особисто забрав копію постанови. Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 23 вересня 2016 року пояснила, що відповідачем не надано жодного доказу вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху. Відеофіксації не надано, водіїв інших транспортних засобів, які могли бути свідками правопорушення, інспектором не допитано. Крім того, не доведено наявності у позивача можливості вчасно ознайомитися зі знаком, який передбачає рух по смугах, оскільки останній розміщений безпосередньо перед перехрестям. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивач здійснив рух у лівій смузі прямо всупереч дорожньому знаку, що дозволяє рух лише ліворуч. Авто позивача було першим у колоні транспортних засобів на перехресті, а тому останній мав достатньо часу для зміни смуги руху, однак, не здійснив такого маневру. Заперечення особою факту вчинення правопорушення не є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Працівниками поліції було запропоновано оглянути місце вчинення правопорушення, але позивач відмовився від цього. Матеріали відеофіксації порушення не збереглися з технічних причин. Вважає, що інспектором винесено постанову в межах чинного законодавства, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Свідок ОСОБА_4 показав, що 20 липня 2016 року з інспектором Зембою М.І. здійснювали патрулювання вулицями м.Рівне. Їхали по вул.Соборна та помітили автомобіль, водій якого порушив Правила дорожнього руху при здійсненні обгону. Вони поїхали за цим автомобілем. Перед перехрестям, де розміщений знак 5.16, водій став у ліву крайню смугу і почав рухатися прямо. Пояснення водій давати відмовився, бо дуже поспішав. Матеріали відеофіксації йому пропонували подивитися, але позивач відмовився.

Свідок ОСОБА_5 показав, що патрулював з напарником вулиці міста. На вул.Соборна помітили автомобіль, який рухався з підвищеною швидкістю та здійснив обгін, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки. Оскільки цей факт не був зафіксований на бодікамеру, за вказане порушення правил дорожнього руху позивача до відповідальності не притягували. На перехресті автомобіль позивача став у смугу руху, з якої можна здійснити рух лише ліворуч. Водій здійснив рух прямо. На якій відстані від перехрестя розміщений знак 5.16 не знає, але його видно чітко і тому позивач мав можливість побачити та відреагувати. Відеофіксація правопорушення була, але не збереглася. Крім того, ним був складений рапорт. В автомобілі позивача був пасажир, але пояснення в нього не відбирали, бо і водій, і пасажир вели себе агресивно.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, зясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 20 липня 2016 року щодо ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. За змістом вказаної постанови позивач, керуючи автомобілем, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», а саме: зі смуги для руху, яка призначена для руху ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив д.з.5.16 розділу 33 ПДР.

Згідно із ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст.280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до правил ст.258 КУпАП у передбачених цією статтею випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення уповноваженими органами ( посадовими особами ) виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить доказової бази вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення. Постанова винесена на підставі власного переконання інспектора патрульної поліції, оскільки будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, у постанові не вказано.

З пояснень представника відповідача та показань свідків встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був зафіксований за допомогою технічних засобів та інспектором складався рапорт. Однак, відповідачем не долучено до оскаржуваної постанови та не надано суду матеріалів відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху та рапорту.

Згідно із вимогами ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Оскаржувана постанова таких відомостей не містить.

Крім того, з пояснень сторін вбачається, що в правій смузі руху на перехресті знаходилися інші автомобілі, водії яких могли б підтвердити чи спростувати факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху. В автомобілі позивача знаходився пасажир, який ймовірно був свідком події, однак пояснень в нього не відбирали.

Суд не може прийняти до уваги як докази вини позивача показання свідка ОСОБА_5, оскільки він є особою, яка винесла оскаржувану постанову, та не є свідком в розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_4, так як пояснення даної особи не були долучені до оскаржуваної постанови та не враховувалися інспектором при винесенні постанови.

Не може бути доказом вини позивача і сама оскаржувана постанова, так як вона є предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого ОСОБА_6 України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом ( посадовою особою ) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення субєкта власних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Оскільки способом захисту прав та інтересів особи у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності є, зокрема, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у адміністративній справі належить до компетенції органу, який відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення наділений таким правом ( відповідач ), суд вважає, що вимоги позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення до задоволення не підлягають з підстав обрання позивачем способу захисту порушеного права, який не передбачений чинним законодавством.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.11, 71, 86, 128, 160-163, 171-2 КАС України, ст.251, 258, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції м.Рівне ОСОБА_5 серії ПС2 № 779472 від 20 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя :