Рішення № 61660333, 29.09.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2221/16-ц

Провадження №2/524/1217/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представників: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В

У квітні 2016 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому просив розірвати шлюб, укладений між ними 30 квітня 2010 року та стягнути з відповідача судові витрати.

Посилався, що від шлюбу дітей не мають, сімейно-шлюбні відносини були фактично припинені у жовтні 2015 року внаслідок погіршення між ними відносин, наявності протилежних поглядів на шлюб і сімю.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини, які були зазначені в позовній заяві. Вказував, що примирення подружжя не є можливим внаслідок небажання позивача відновлювати відносини з відповідачем та наявності підозри у позивача щодо отруєння, а також у звязку з тим, що за рік окремого проживання відповідач не вжила заходів для відновлення сімї. Просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти у повернення сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_3 з позовом не погодилася, вважала, що сімю можна зберегти. Підтвердила, що з позивачем не проживають спільно з 09 жовтня 2015 року. Не заперечувала факт звернення позивача із заявою до органів внутрішніх справ щодо його отруєння.

Представники відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом не погодилися, вказали, що подружжя можливо примирити.

Позивач у судове засідання не прибув, просив розглянути справу за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представників, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 взяли шлюб 30 квітня 2010 року, який було зареєстровано у Крюківському відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис за № 136. Від шлюбу сторони дітей не мають.

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили з жовтня 2015 року по причині різних характерів, наявності різних поглядів на сімейне життя, на вирішення сімейно-побутових проблем, внаслідок чого були втрачені почуття любові та поваги один до одного. Сторони проживають окремо з 09 жовтня 2015 року, що підтвердила у судовому засіданні відповідач.

Позивач ОСОБА_1 не подавав до суду заяву щодо надання строку на примирення. Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 наполягав на розірванні шлюбу, мотивуючи тим, що відповідач не вчиняла жодних дій щодо примирення подружжя, відновлення сімї, а позивач не бажає категорично відновлювати сімейно-шлюбні відносини з відповідачем.

Суд враховує, що відповідач та її представники не надали належних і допустимих доказів на підтвердження факту вжиття відповідачем заходів щодо примирення подружжя після 09 жовтня 2015 року, зокрема щодо намагання відповідача забрати позивача та доглядати за ним у звязку з тяжкою хворобою.

Не заслуговують уваги доводи позивача та її представників щодо того, що позивача за станом здоровя умисно утримує при собі сестра позивача, оскільки відповідач та її представники не подали доказів на підтвердження цього факту. Крім того, суд враховує, що сама відповідач, як пояснила у судовому засіданні, не заперечувала проти переїзду позивача для проживання до його сестри.

Суд вважає, що, за наведених обставин, зберегти сімю, примирити сторони як подружжя, не має можливості.

На підставі встановлених фактів, суд приходить д висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам саме позивача ОСОБА_1

Спір між сторонами щодо розподілу майна фактично відсутній.

Після розірвання шлюбу необхідно присвоїти прізвище ОСОБА_3 - ОСОБА_3.

Крім того, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору на загальну суму 551,21 грн.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 59, 208, 209, 212 215, 218,223, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, взятий ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_6, зареєстрований 30 квітня 2010 року в Крюківському відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 136 - розірвати.

Після розірвання шлюбуприсвоїти прізвище ОСОБА_3 - ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору на загальну суму 551,21 грн.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Повне рішення виготовлено 30 вересня 2016 року.

Суддя: