Справа № 524/6465/16-а
Провадження 2-а/524/384/16
ПОСТАНОВА
І м е н е м У к р а ї н и
26.09.2016 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Андрієць Д.Д.
за участю секретаря - Бєлєнького О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти 1 батальйону УПП у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчук з дійсним адміністративним позовом. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою у справі про адміністративне правопорушення поліцейського роти 1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП ОСОБА_2 від 21.08.2016 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.. Вважає, що зазначена постанова є незаконною, оскільки відповідач посилається у ній на порушення п.п.11 розділу 33 ПДР України, якого взагалі не має в правилах дорожнього руху. Крім того, відповідачем не був в обовязковому порядку складений адміністративний протокол, чим грубо порушено ст.258 КУпАП. Позивач стверджує, що обгін транспортного засобу він здійснив з дотриманням ПДР України і відповідачем будь-яких доказів, на підтвердження порушенням ним ПДР України надано не було. Сам факт порушення правил дорожнього руху належним чином не зафіксовано.
Посилаючись на вказані обставини, просив визнати дії поліцейського ОСОБА_2 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення протиправними та винесення постанови від 21.08.2016р. серії ДР №120722 - незаконним; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДР №120722 від 21.08.2016р.; закрити провадження по справі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Наголошував на тому, що обгін автомобіля він здійснив з дотриманням ПДР України, до початку суцільної лінії дорожньої розмітки.
Відповідач, ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував. Вказав, що допустив описку в оскаржуваній постанові, зазначивши невірно пункт ПДР України, який порушив водій. Вказав, що позивач здійснював обгін, в тому числі на пішохідному переході, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки.
Представник третьої особи, Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_3, заперечувала проти задоволення позову. Вказала, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення водій погоджувався з тим, що порушив ПДР України, пояснюючи це тим, що він поспішає. Лише після складання постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що буде її оскаржувати.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що 21.08.2016 року поліцейським роти 1 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капралом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ДР №120722 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн..
В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що 21.08.2016 року о 18:00 год. в м.Кременчуці на просп. Полтавський б.2, водій керуючи транспортним засобом TOYОTA AVENSIS, номерний знак НОМЕР_1 перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки при обгоні, чим порушив п.п. 11 Розділу 33 ПДР України.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідач в порушення вказаної норми, в оскаржуваній постанові, викладаючи суть вчиненого водієм правопорушення, не вірно зазначив, які саме пункти Правил дорожнього руху України були порушені позивачем.
Відтак, суд приходить до висновку, що обєктивна сторона правопорушення відповідачем не встановлена.
На підтвердження викладених в постанові обставин відповідачем надано суду диск з відеозаписом, який був досліджений судом в судовому засіданні. Так, зі змісту відеозапису вбачається, що права позивачу були розяснені та те, що будь-яких клопотань щодо отримання правової допомоги він не заявляв.
Однак, вказаний доказ не спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що він не порушував ПДР, оскільки на відеозапису не зафіксовано правопорушення вчинене позивачем, так як, відеозапис був розпочатий після зупинки його автомобіля.
В ході перегляду відеозапису, здійсненого нагрудною камерою поліцейського, доводи представника третьої особи про те, що пояснення водія на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення, беззаперечно підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження.
Фотознімки ділянки дороги, надані відповідачем на підтвердження правомірності винесення постанови, не підтверджують достеменно на якій саме ділянці дороги позивачем було здійснено обгін транспортного засобу.
Відповідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надані відповідачем докази не доводять правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення винесеної поліцейським роти 1 батальйону УПП у м.Кременчуці капралом поліції ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався з дотримання процедури, передбаченої нормами КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення протиправними та незаконними.
Разом з тим, позивач просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначена у статті 17 КАС України.
Відповідно до положень вказаної статті, суд приходить до висновку про те, що розгляд питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не входить до компетенції суду адміністративної юрисдикції, тому позовні вимоги про закриття провадження по справі не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 роти батальйону УПП Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 про скасування постанови задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДР №120722 від 21.08.2016р. винесену поліцейським роти 1 батальйону УПП у м.Кремнчуці Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржено до Харківського Апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Д.Д.Андрієць
Судове рішення № 61660326, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 26.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/6465/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: