Ухвала суду № 61656020, 29.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/503/16-к Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л. М.Провадження № 11-кп/780/955/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 29.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Гайдай Р.М.

суддів Капічон О.М., Авраменко М.Г.

при секретарі Олійнику О.Л.

з участю прокурора Сагей Л.І.

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4 на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого

засуджено та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі.

Цивільні позови ОСОБА_5 та ГТОВ «Росич» задоволено в повному обсязі та постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 15565 грн. 67 коп. та на користь Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» 13356 грн. 63 коп.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 30 грудня 2015 року близько 20 години ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували за місцем проживання останнього в смт. Рокитне по вул. Шевченка, 44, де вживали алкогольні напої. У цей час у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення крадіжки продовольчих товарів з магазину «Баварія», розташованого за адресою вул. Радянська, 7 в смт. Рокитне і він запропонував ОСОБА_3 спільно вчинити крадіжку з магазину за вказаною адресою, на що останній погодився, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_6

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, за попередньою змовою, 31 грудня 2015 року близько 02 години, взяли з дому останнього чотири поліпропіленові мішки та металевий прут і пішли удвох до магазину «Баварія».

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_6 зайшов до магазину, в той час, коли ОСОБА_3 залишився біля вхідних дверей магазину та спостерігав за тим, щоб їхні з ОСОБА_6 спільні злочинні дії не були виявлені сторонніми особами.

Перебуваючи в середині магазину, ОСОБА_6 здійснив таємне викрадення продовольчих товарів та тютюнових виробів, після чого, разом з ОСОБА_3 розпорядилися вказаним майном на власний розсуд. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_3 завдали фізичній особі підприємцю ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 15565,67 грн., а юридичній особі ГТОВ «Росич» матеріальну шкоду на загальну суму 13356, 63 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року, стосовно ОСОБА_3 скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374, ч. 1 ст. 337 КПК України суд у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним незаконно вказав, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у співучасті з ОСОБА_3 вчинив ОСОБА_6, у той час як судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_3, якому прокурором було висунуте обвинувачення. Крім того, відповідно до обвинувального акту спрямованого прокурором до суду, обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України було висунуте лише ОСОБА_3, а обвинувачення стосовно ОСОБА_6 за ст. 3 ст. 185 КК України прокурором не висувалося. Констатуючи у вироку стосовно ОСОБА_3 фактичні обставини про те, що він вчинив злочин у співучасті з ОСОБА_6, суд фактично зробив висновок про вчинення кримінального правопорушення останнім.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 просить вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року змінити, помякшивши призначене ОСОБА_3 покарання та застосувати щодо нього ст. 75 КК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що призначене покарання по оскаржуваному вироку є явно не справедливим, оскільки за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Так, в ході досудового слідства та судового розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 чистосердечно розкаявся та на даний час розкаюється у вчиненому, визнав свою вину повністю, активно сприяв розкриттю злочину, матеріальну шкоду частково відшкодовано потерпілим, за місцем проживання характеризується позитивно (хоч позитивні характеристики останнього судом не взято до уваги), вважає, що він цілком усвідомив протиправність своїх дій та в подальшому не буде вчиняти інших злочинів. Зазначає, що 4 роки позбавлення волі не тільки не виправлять, а лише остаточно погублять обвинуваченого ОСОБА_3О, оскільки утримання в умовах ізоляції від суспільства призведе його до обізленності на весь світ, при цьому інша особа, яка разом вчинила злочин ОСОБА_6 перебуває в бігах. Вважає, що більша вина за вчинення даного злочину лежить саме на ОСОБА_6, який був ініціатором вчинення злочину. Крім того, апелянт зазначив, що ОСОБА_3 є сиротою, позбавлений батьківської любові та проживає зі старенькою бабусею, якій вже 78 років.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року скасувати та постановити новий вирок, яким призначити покарання не повязане з позбавленням волі, оскільки вважає, що даний вирок має дуже сувору міру покарання, так як він вину свою визнав повністю, під час досудового слідства сам, особисто допомагав органам МВС України в швидкому розкритті даної кримінальної справи, щиросердечно розкаявся у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задоволити, проти задоволення інших апеляційних скарг заперечував, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2, котрий підтримав апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_4 та апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3, стосовно доводів апеляційної скарги прокурора покладається на розсуд суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку вказуєтьсяформулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного вироку, суд першої інстанції всупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, у формулюванні обвинувачення вказаного доведеним незаконно вказав, що злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у співучасті з ОСОБА_3 вчинив ОСОБА_6, оскільки відповідно до обвинувального акту спрямованого прокурором до суду, обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України було висунуте лише ОСОБА_3, а обвинувачення ОСОБА_6 за даною статтею прокуром не висувалося.

Згідно ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до статті 412 КПКУкраїни є підставою для скасування вироку суду із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 18 травня 2016 року, стосовно ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 скасувати, звільнивши його з-під варти.

СУДДІ: