Ухвала суду № 61655973, 28.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/3811/16-ц Головуючий у І інстанції Селезньова Т. В.Провадження № 22-ц/780/5141/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 28.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Сушко Л.П., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря : Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за рішенням суду ухваленого у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулися до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що на виконанні у ВДВС Броварського МРУЮ перебуває виконавчий лист, виданий 17 квітня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2012 року у розмірі 97409,81 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1094,09 грн. У звязку з укладенням 19 листопада 2015 року договорів про відступлення права вимоги за кредитами ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» отримали право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», в тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 З урахуванням цього, просили змінити стягувача - ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» на правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у справі № 2-1941/11.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги заяви.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні відомості про відкриття виконавчого провадження, а нормами діючого законодавства не передбачено заміну сторони у справі після вирішення справи по суті та до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, суд встановив, що постановою державного виконавця ВДВС Броварського МРУЮ ОСОБА_5 10 жовтня 2012 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у звязку з пропуском строку предявлення виконавчого листа до виконання.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком.

Так, підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобовязаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У звязку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у звязку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобовязання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обовязки в зобовязанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обовязків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма ст. 378 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання або вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, не зясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

З наведеного вище вбачається, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України, визнати її законною і обґрунтованою неможна, тому вона підлягає скасуванню з підстав передбачених ч. 3 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2016 року скасувати, питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні передати на новий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Л.П. Сушко

ОСОБА_6