Ухвала суду № 61655910, 22.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1687/16-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/4464/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 22.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

22 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

при секретарі Дрозд Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа служба в справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визначення способу участі батька у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, служба в справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення способу участі батька у вихованні дитини ,-

встановила:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на таке.

Позивач у шлюбі з відповідачем перебувала з 2007 по 2015 рік, від якого мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розлучення син залишився проживати разом з нею. За рішенням органу опіки та піклування були встановлені години побачень дитини з батьком.

Однак, відповідач постійного його порушує, повністю ігноруючи інтереси дитини. Забираючи дитину, не повертав у встановлений час та не відповідав їй по телефону. Тому вона вимушена викликати поліцію для отримання допомоги та встановлення місця перебування дитини. Після таких побачень у дитини було встановлено харчове отруєння.

Оскільки дійти згоди щодо участі батька у вихованні дитини вони не можуть, позивач просила суд визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей з дитиною щотижня кожну неділю місяця з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., в присутності матері ОСОБА_3, на території місця проживання сина за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта Поштова, вул. І.Франка, буд.9.

Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, посилаючись на таке.

Після припинення шлюбних відносин ОСОБА_3 постійно чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини.

Зокрема, дитину йому не дає бачити, не дає бачити і його батькам, вигадує надумані причини, викликає свою охорону, тому він також був вимушений звертатись до поліції щодо неправомірних її дій.

Оскільки ОСОБА_8 порушує його права як батька на побачення з сином, участі в його вихованні, просив суд зобовязати ОСОБА_3 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванню з сином ОСОБА_7; встановити час та дні для його зустрічей з сином: кожен тиждень з 11 год. неділі до 18 год. вівторка, без присутності матері дитини, обумовити можливість забирати дитину до себе додому, для спілкування в домашніх умовах за місцем проживання батька, при зміні місця проживання батька службі в справах дітей зясувати умови проживання дитини; кожен квартал встановити можливість спілкування дитини з рідними дідусем ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_5 за місцем їх проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом десяти днів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2016 року позови задоволені частково.

Зобовязано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 брати участь у спілкуванні та вихованні з дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановлено участь батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду: кожної неділі місяця з 10 години до 19 години в присутності матері ОСОБА_3; у подальшому: у вихідні дні: кожної неділі місяця з 10 години до 19 години.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, а його позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що оскаржуваним рішенням встановлено вкрай недостатній час для побачень дитини та батька, такий режим побачень свідчить про те, що дитини проводитиме набагато більше часу з матір»ю, ніж з батьком, хоча батьки мають однакові права і обов»язки відносно дитини. Незважаючи на висновки суду, жодних обставин, які б давали підстави відповідачу вважати, що спілкування батька із дитиною спричинить шкоду останній, не існує. Судом не було взято до уваги всі наявні докази та покази свідків з боку позивача.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Задовольняючи позови частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_8 чинить перешкоди ОСОБА_2 у його спілкуванні з дитиною, тому слід визначити участь батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 у спосіб, який найбільше відповідатиме інтересам дитини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який після розлучення батьків проживає з матір»ю ОСОБА_3 в с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області.

Розпорядженням Києво-Святошинськгої районної державної адміністрації Київської області №748 від 15 грудня 2015 року за заявою ОСОБА_2 встановлені дні та години участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною у вихідні дні кожної неділі місяця з 10 до 19 години - однак цей графік побачень батька із сином сторонами не дотримувався з різних причин.

Ці обставини підтверджені матеріалами справи і сторонами не оспорюються.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р., дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров"я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 18 квітня 2016 року доцільно встановлено участь батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вихідні дні: кожної неділі місяця з 10 години до 19 години.

Суд першої інстанції встановив участь батька у вихованні та спілкуванні з сином у дні і години, рекомендовані органом опіки і піклування, однак у присутності матері дитини протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги про недоцільність тимчасових побачень батька з сином присутності матері колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до психологічного обстеження, дитина перебуває в особливому емоційному стані, викликаному неприязними стосунками батьків, тому побачення батька з дитиною в присутності матері протягом двох місяців є таким, що відповідає інтересам дитини.

Також колегія суддів не знаходить підстав для задоволення доводів апеляційної скарги про організацію побачень батька з дитиною за місцем проживання батька, враховуючи, що матеріали справи не містять даних про обстеження побутових умов місця проживання батька.

Посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Решта доводів апеляційних скарг не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, тому, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 315, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: